Революція 1848-1849 pp. на західноукраїнських землях

Початок 1848 р. ознаменувався низкою буржуазно-демократичних революцій у європейських країнах – Франції, Італії, Німеч­чині, Австрії. їхньою складовою стали визвольні рухи бездержав­них народів Східної та Центральної Європи, тому ці події одержали назву «Весни народів». 15 березня 1848р. австрійський цісар Фердинанд проголосив Кон­ституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту - рейхстагу.

23 квітня 1848 р. було скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж урешті провінцій), проте за поміщиками залишилися сервітути (право спільно з селянами використовувати землю, переважно випаси і луги), за користування якими відтепер треба було платити. У Буковині пан­щину скасували у серпні, а на Закарпатті вона фактично існувала ще 5 років.

Квітень 1848 р. – поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову, метою якої було створення Литовсько-Русько-Польської Речі Посполитої; більшість поляків були переко­нані, що галицькі українці – це гілка польського народу. Під впли­вом Центральної ради народової створюється «Руський собор» – ор­ганізація спольщеної української шляхти, яка не бажала відокрем­лення від польської верхівки. Це стало початком українсько-польського протистояння.

2 травня 1848 р. представники греко-католицького духовенства й української інтелігенції створюють у Львові ГРР з метою захисту національних інтересів. Очолили ГРР Г. Яхимович і М. Куземський. Головною метою цієї організації був поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську); менша частина учасників прагнула створення слов’янської федерації або незалежної України. ГРР була розпущена у 1851 р.

Програмні вимоги ГРР:

- поділ Галичини на Західну та Східну;

- забезпечення для українців і поляків рівного доступу до державних посад;

- запровадження української мови в діловодство;

- зрівняння в правах греко-католицького духовенства з представ­никами інших віросповідань;

- призначення на державні посади у Східній Галичині чиновників, що володіють українською мовою.

Діяльність ГРР:

- видання української газети «Зоря Галицька»;

- створення «Галицько-Руської матиці» – організації, що займа­лася виданням підручників українською мовою.

- створення близько 50 місцевих рад у містах і селах, поширення революції на провінцію.

У червні 1848 р. пропольські налаштовані сили почали ство­рювати власну гвардію, а проукраїнські – загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поля­ками та українцями. У липні 1848 p. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг; серед 383 депутатів до нього входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про національно-територіальний поділ Галичини.

У жовтні 1848р. – відбувся собор руських учених у Львові, перший з’їзд західноукраїнських діячів науки і культури. Основні рішення:

- утверджено єдину граматику української мови;

- висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах;

- підтримано ідею поділу Галичини на польську й українську. Жовтень 1848р. – у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури. Першим завідувачем кафедри української мови та літератури став Я. Головацький – учасник «Руської трійці».

1-2 листопада 1848 р. піднімається збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, національна гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, за­боронено збори й політичні товариства.

У березні 1849р. австрійська влада розпускає парламент, скасовує демократич­ну конституцію; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

В листопаді 1848 – квітні 1850 р. піднімаються селянські повстання на Бу­ковині під проводом Л. Кобилиці.

Причини поразки революції: відсутність єдності між представни­ками різних етнічних груп західноукраїнського населення – україн­ців з поляками, українців з угорцями, – оскільки українцям відмо­вляли навіть у праві на обмежену автономію.

Дата добавления: 2014-01-07