Експерименти у промисловості

Паралельно з «відлигою» в галузі суспільно-політичного життя розгорталася широка програма реформування і в сфері економіки. Поставивши завдання «наздогнати й перегнати Америку», а також пообіцявши громадянам країни за 10 років побудувати комунізм М. Хрущов вдався до серії економічних експериментів.

Зовнішня політика УРСР.

За часів «відлиги» інтенсивнішою стала діяльність України в світі. Якщо у 1953 р. УРСР була членом 14 міжнародних організацій, то наприкінці 1955 р. вже 29. 14 травня 1955 р. було створено Організацію Варшавського Договору до якої увійшли Албанія, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, СРСР, Чехословаччина, Угорщина. Разом з тим, непродумані дії з надання військової допомоги у 1962 р. Кубі з боку СРСР ледве не привели людство до Третьої світової війни (Карибська криза). У 1963 р. було підписано договір між СРСР, США, Англією про заборону випробувань атомної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою. Таким чином, у період «відлиги» командно-адміністративна система залишалася, але її головним принцип – централізм – зазнав значної трансформації.

Реформування М. Хрущовим с/г.

На пленумі ЦК КПРС (вересень 1953 р.) обговорювалося питання про катастрофічний стан с/г. Було запропоновано освоїти цілинні землі на сході СРСР. Розпочатий у 1954 р. проект передбачав використання величезних людських і матеріальних ресурсів. За три роки було освоєно 37 млн. га, що складало 1/3 всіх земель, які оброблялися в СРСР. 1956 р. дав рекордний врожай – 125 млн. тонн. Слід зазначити, що перші «цілинні» врожаї забезпечувалися природною родючістю цілинних ґрунтів. У цілому, за три роки виробництво с/г продукції в країні збільшилося на 25 %. Однак, у зв’язку з агрономічною безграмотністю ґрунти залишилися беззахисними перед ерозією, що вже починаючи з 1959 р. призвело до різкого зниження врожаїв на цілинних землях.

Для підняття с/г вживалися й інші заходи. З 1953 р. почалося підвищення цін на с/г продукцію, які на кінець 50-х рр. ХХ ст. зросли у тричі. У двічі були знижені податки з присадибних господарств. Держава почала більше придіяляти уваги агросфері, зокрема, було збільшено її фінансування. Якщо у 1955 р. обсяг капіталовкладень в агросферу дорівнював 7 % загального обсягу капіталовкладень, то 1956 р. – 18 %. У результаті, в середині 50-х рр. c/г саме завдяки пріоритетності його розвитку вперше за довгі роки стало рентабельним. Валова продукція с/г 1954 – 1958 рр. зросла на 35, 3 %.

Разом із позитивними заходами, починаючи з 1954 р. запроваджувалися й непродумані, економічно необґрунтовані перетворення. У червні 1954 р. М. Хрущов звернувся до працівників с/г із закликом про розширення посівів кукурудзи. У 1961 р. колгоспи України виділили 3 млн. га кращих земель під посіви кукурудзи. Однак, одержаний результат був абсолютно непропорційний затраченим зусиллям. Кукурудзяна епопея не тільки вирішила зернову проблему, але й у зв’язку з неврожаєм 1963 р. призвела до необхідності імпортувати зерно з Канади та США. У 1958 р. було прийнято рішення про викуп колгоспами техніки МТС, що суттєво вдарило по колгоспним бюджетах. Починаючи з 1958 р. у с/г почався спад. Якщо в період 1950 – 1958 рр. Обсяг валової продукції с/г України зріс на 65 %, то з 1958 до 1964 рр. – лише на 3 %.

Таким чином, реформи с/г здійснені М. Хрущовим мали багато корисного, носили в собі «раціональне зерно». Однак, грандіозні масштаби країни, форсовані темпи і волюнтаристські методи їх запровадження призвели до занепаду с/г.

У 1957 р. М. Хрущов висунув знамените гасло: «Наздогнати і перегнати Америку!». Суть його полягала у прагненні випередити Захід в економічному відношенні і довести переваги комуністичної системи. У січні 1959 р. на ХХІ з’їзді КПРС було затверджено семирічний план. Він передбачав вихід СРСР до 1965 р. на перше місце в світі як за обсягом валового виробництва, так і виробництва на душу населення. Щоб досягти мети реформуванню було піддано не лише с/г, але й промисловість. Одним із найрадикальніших заходів була спроба частково децентралізувати керівництво економіки – реформа управління народним господарством. Суть її полягала в певній демократизації управління, розширенні господарчих прав союзних республік, скорочені управлінського апарату. У лютому 1957 р. запроваджується нова система управління за якою відбувалася заміна галузевого управління промисловістю територіальним. У цьому році (1957 р.) були ліквідовані більшість галузевих міністерств і створені територіальні ради народного господарства (раднаргоспи). На території СРСР було утворено 105 раднаргоспів, а в УРСР – 11. Під контроль раднаргоспів України було передано 10 тис. промислових підприємств, наприкінці 1957 р. їм були підвладні 97 % заводів республіки. Протягом 10 років (1955–1965 рр.) виробництво тракторів у республіці збільшилось вдвоє, магістральних тепловозів - в 11 разів, екскаваторів – у 17 разів тощо. Але, на жаль, усе це робилося значною мірою за старими рецептами, переважно екстенсивним шляхом. Іншою серйозною вадою було те, що, як і раніше, продукція народного господарства знаходила попит головним чином на внутрішньому ринку, частково в країнах «соціалістичного табору» та деяких слаборозвинених країнах світу. Її якість не відповідала світовим стандартам. Основну частину радянського експорту становила не готова продукція, а сировина, особливо нафта, газ. На семирічку (1959–1965 рр.) були заплановані нереальні темпи зростання. Закономірно, що вони були зірвані: екстенсивні методи ведення с/г дедалі більше виявляли свою неспроможність та безперспективність.

У цілому, перебудова усієї системи управління на початку 50-х рр. ХХ ст. була процесом об’єктивно необхідним і позитивним. Однак, централізм як основний принцип діяльності командно-адміністративної системи не дав можливості реформі управління вступити в повну силу. Одним із наслідків часткової децентралізації управління економікою, було покращення добробуту робітників. У 1956 р. було скасовано дію указу від 1940 р, який забороняв робітникам і службовцям змінювати місце роботи без дозволу адміністрації. Було скорочено робочий день і запроваджено п’ятиденний робочий тиждень. У 1951 – 1958 рр. в Україні прибутки середнього робітника зросли на 230 %. Частково було вирішено житлове питання. Так, протягом 1956 – 1965 рр. В Україні в дію було введено 182 тис. м. загальної корисної площі. (так звані «хрущовки»).

Таким чином, хрущовські реформи не виправдали пов’язані з ними сподівання, але закладена в них демократизація економічного життя сприяла вивільненню творчої енергії народу, що зумовило хоча і короткочасне, але стрімке підвищення ефективності радянської економіки в 50-ті роки ХХ ст.

Дата добавления: 2014-01-07