Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Українська культура як цілісна система




Періодизація розвитку української культури.

Категорія "українська культура як цілісна система" порівняно нова. З проголошенням державної незалежності України наша національна культура почала поступово розглядатися й аналізуватися науковцями-культурологами як цілісна система, що найповніше виражає духовний світ українського народу. Та й сам український народ науковцями тепер розглядається як соціально-етнічна єдність, що виникла, сформувалася і розвивається в умовах історичної об'єктивності, без штучного поділу на "східняків" і "західників", українців материкової України та українців діаспори.

Українська культура поділяється за такими ж об'єктивними критеріями, вона завжди розвивалася та функціонувала як єдине ціле, переборюючи на своєму шляху найрізноманітніші ідеологічні, політичні, класові, соціальні, конфесійні перепони.

Розглядаючи категорію "українська культура як цілісна система", слід зазначити:

- по-перше, українську культуру сьогодні слід розглядати як єдине ціле, витворене в галузі матеріального і духовного виробництва нашим народом як в Україні так і в близькому й далекому зарубіжжі;

- по-друге, цілісна система культури включає в себе об'єктивну оцінку ідейно-протилежних течій і напрямів, адже у створенні української культури, як і культури будь-якого іншого народу, брали участь усі класи та соціальні верстви нашого суспільства;

- по-третє, слід відмовитись від підходу до вивчення української культури як замкнутого соціального організму.

Українська культура на всіх етапах розвитку була включена в сферу міжнаціонального духовного синтезу та взаємодії, в регіональний і світовий культурний процес. Отже, для неї життєво важливим і необхідним є як те спільне, загальне, що було нею запозичене в інших культурах і, прижившись на її національному грунті, повною мірою слугує нашому народові, так і своє, національне, своєрідне, витворене в процесі його історичного розвитку. Цілісність культури в даному разі означає розгляд і оцінку національно-своєрідного в органічному взаємозв'язку його із загальнолюдським;

- по-четверте, об'єктивно спричинена нерівномірність розвитку культури, відсутність прямолінійного, одночасного прогресу всіх її видів, галузей і напрямків не можуть слугувати обгрунтуванням надання переваг у вивченні тієї чи іншої її складової;

На певних етапах історичного розвитку української культури на передній план висувались то її самодіяльно-фольклорні жанри, то художня література, то суспільно-політична, релігійно-філософська думка. В останні десятиліття провідні позиції в культурі посідають природничо-технічні науки, від розвитку яких відстають гуманітарні науки, окремі види професійної творчості (кіно, телебачення тощо). Це не означає, що увага в культурознавстві може переважати щодо тієї частини культури, яка саме сьогодні вийшла у своєму розвиткові на передній план. Це буде неприпустимим порушенням основоположних принципів аналізу культури як цілісної системи.



- по-п'яте, цілісний підхід до культури передбачає такий її аналіз, коли до уваги однаковою мірою береться безперервність розвитку, всі його періоди.

Врахування злетів і спадів духовного життя в Україні має лежати в основі цілісного підходу до визначення та аналізу періодів розвитку нашої культури.

Український культурний процес, незважаючи на історичні перепони, відроджувався знову і, вже починаючи з XIV ст., розвивався по висхідній аж до XVIII ст., тобто до ліквідації української автономії, і далі: в період неволі, переслідувань і заборон (кінець XVIII - кінець XIX ст.); активного пожвавлення (початок XX ст.), яке закінчується дожовтневим ренесансом (20-ті роки XX ст.); трагедією в лещатах сталінщини (30-ті - середина 50-х рр.); скованістю в часи стагнації; сучасного процесу відродження. Такий підхід до періодизації враховує підйоми і спади культурного процесу в Україні і забезпечує вивчення української культури як єдиного цілого духовного світу нашого народу.

 





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1403; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.92.178.105
Генерация страницы за: 0.089 сек.