Анімізм ранніх релігій стародавніх слов'ян

Первісні релігійні вірування мали характер практичний, домашній і господарський, необхідний людині на кожному кроці життя. За характером ці вірування були натуралістичного спрямування, тісно пов'язані з навколишнім світом. Людина прагнула перебувати в єдності з природою, оскільки на кожному кроці переконувалась у своїй залежності від неї. Тому в первісних релігіях відображено шанобливе ставлення людини до навколишнього середовища - перш за все до сонця, води, землі, дерев і т. д., а особливо до тварин і птахів.

Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен.

Розкопки археологами сотень селищ і городищ антської доби засвідчують, що Правобережна Україна від Києва до Карпат була густо заселена праукраїнськими племенами, що мали високий рівень культури. Ця культура формувалась під впливом традицій місцевих народів, особливо тих, що жили в полі грецької культури Причорномор'я, вона мала самобутній характер і стала основою формування культури Київської Русі.

Найбільш цінними, на думку археологів, виявились знахідки біля с. Черняхів, де було розкопано 250 поховань.

Культуру антів характеризують знахідки в могильниках біля с. Зарубинці, а потім біля с. Черняхів на Київщині.

- зарубинецьку і черняхівську культури характеризує керамічне мистецтво. При цьому кераміка зарубинецької культури вироблялася в основному вручну і мала чорний колір, а кераміка черняхівської культури вироблялася з допомогою гончарного кругу і мала сірий колір.

- в одних могильниках були поховані спалені покійники за звичаєм стародавніх слов'ян, а в інших - покійника закопували в могилі;

Останній спосіб поховання, на думку деяких істориків, був запозичений у візантійських християн.

Крім того, були знайдені:

- кераміка, глечики, миски, кістяні гребінці, упряж, намиста та інші прикраси;

- обвуглені рештки проса і пшениці, що вказує на досить високий рівень хліборобської культури;

- склади озброєнь, що засвідчує високий рівень військової культури.

У житті антів важливе місце посідало мистецтво:

- одяг чоловіків і жінок прикрашався вишивками, дівчата носили намиста, вінки, орнаментом прикрашувались побутові речі і зброя;

- золоті, срібні та бронзові прикраси інкрустувались самоцвітами (що засвдчують знахідка скарбів в околицях середнього Дніпра, зокрема Мартинівського скарбу).

Серцевиною культури стародавніх слов'ян, як і культури будь-якого народу є світогляд. Уяву про світогляд стародавніх слов'ян дають їхні релігійні вірування та міфологія, що почали формуватися ще на світанку людської цивілізації. Крім того, етнографія слов'янських народів дає багатий матеріал для вивчення релігійних вірувань стародавніх слов'ян та їх залишків у сучасній релігійній культурі.

Ранні релігії стародавніх слов'ян були анімістичними (лат. anima, animus - душа, живе). Людина вірила, що все навколо неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за існування. Тому до природи стародавні слов'яни ставились як до живої істоти. Культ природи лежав в основі первісного релігійного світогляду.

Основу анімістичного світогляду складають три елементи:

- аніматизм – оживлення;

- анімізм – одухотворення;

- антропоморфізм - уособлення (олюднення).

Анімістичний світогляд був основою всіх стародавніх вірувань, він глибоко проник в художню культуру, навіть нашу мову. Ми й тепер говоримо: сонце сходить і заходить, ударив грім, буря виє, вітер свище - усе це вирази анімістичного світогляду, хоч ніхто тепер не вірить в їхній реальний зміст, а сприймаємо це як фразеологічні трафарети. Але для стародавньої людини це була реальна правда.

Дата добавления: 2014-01-07