Тема 4. Банківські ресурси як основа функціонування банку

1 Банківські ресурси, їх види та класифікація.

2 Власний капітал банку, його склад, структура.

3. Джерела формування власного капіталу банку.

1. Банківські ресурси, їх види та класифікація

Ресурси банку - це сукупність грошових коштів, що знахо­дяться у його розпорядженні банків і використовуються ним для здійснення активних та інших операцій.

У нормативних актах залежно від структури, способів формування та оцінки виділяють інші поняття банківського капіталу:

• капітал банку - залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань;

• капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпис­кою на акції (паї);

• капітал статутний - сплачений та зареєстрований підписний капітал;

• капітал регулятивний (власні кошти) - складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються норматив­но-правовими актами Національного банку України.

Найбільш поширеною є класифікація банківських ресурсів за економічним змістом та їх поділ на власні, залучені та запозичені ресурси банку. Частка власного капіталу комерційного банку у сукупних ресурсах становить 8-10%.

Кошти залучені – кошти акумульовані банком на рахунках клієнтів як депозити, придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити та кредити центрального банку.

Запозичені кошти – ресурси, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу на грошовому ринку власних боргових зобов’язань, а також кореспондентські рахунки банку, міжбанківські кредити, кошти інвесторів, вкладені в боргові зобов’язання банку.

Залучені ресурси банків існують у двох основних юридично-правових формах: у формі депозитів та формі короткострокових боргових цінних паперів.

Запозичені банківські ресурси також характеризуються двома юридично-правовими формами реалізації: кредити, отримані від інших банків (утому числі НБУ) та цінні папери субординованого боргу.

Структура банківського капіталу не є сталою за якісним складом і змінюється протягом року залежно від багатьох чинників, зокрема від якості активів, використання прибутку, політики банку щодо забезпечення приросту капітальної бази тощо.

2. Капітал банку класифікують за такими ознаками:

1) за організаційно-правовою формою діяльності банку на:

> акціонерний капітал;

>пайовий капітал.

2) за формою інвестування:

>капітал в грошовій формі;

>капітал в матеріально-речовій формі;

>капітал у формі фінансових активів.

3) за формою власності:

> приватний капітал;

> державний капітал;

> колективний капітал;

4) за джерелами формування:

> статутний капітал;

>резервний капітал;

>нерозподілений прибуток;

>субординований капітал.

Власний капітал банку поділяється на капітал-брутто та капітал-нетто.

Власний капітал-брутто - це сума всіх фондів банку та нерозпо­діленого прибутку за балансом.

Власний капітал-нетто - це капітал-брутто за мінусом вкладень банку в господарську діяльність підприємств та організацій, акцій акціонерних товариств, витрат майбутніх періодів, відвернених коштів. Тобто капітал-нетто - це та частина власних коштів банку, що може бути використана як кредитні ресурси.

Розмір власного капіталу визначається кожним банком самостійно. Елементами власного капіталу є статутний капітал, нерозподілений прибуток, резервний капітал.

Власний капітал банку має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності. Він виконує такі важливі функції:

1) захисну;

2) оперативну;

3) регулюючу;

4) функцію забезпечення оперативної діяльності.

Найважливішою складовою банківського капіталу є статутний капітал.

Власний капітал банку поді­ляють на капітал першого та другого рівня (основний та додатковий).

При розрахунку загальної суми капіталу розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розмір основного капіталу. Під загаль­ною сумою капіталу розуміють величину капіталу, не скориговану на ве­личину основних засобів.

3. Порядок формування статутного капіталу залежить від організаційно-правової форми створення банку. Джерела формування: емісія власних акцій, відрахування від прибутку.

Статутний капітал банку, створеного у формі акціонерного товариства, формується шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій – звичайних і привілейованих.

Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банку і поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Якщо банк не одержує прибутку, власники звичайних акцій не отримують дивідендів, їм нічого не гарантується і при ліквідації банку. Власники звичайних акцій вкладають свій капітал на весь період функціонування банку.

Привілейовані акції дають право їхнім власникам на отримання фіксованого розміру дивідендів, що не залежить від одержаного банком прибутку. Власники привілейованих акцій у разі ліквідації банку та розподілу його майна мають переваги порівняно з власниками звичайних акцій: їм повертається вартість привілейованих акцій, однак після того, ж будуть задоволені грошові вимоги кредиторів банку.

Власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні банком.

Усі випуски цінних паперів банками - відкритими акціонерними товариствами, незалежно від розміру випуску та кількості інвесторів, підлягають державній реєстрації у Міністерстві фінансів України.

Згідно з чинним законодавством банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл спричинить порушення нормативу адекватності капіталу.

Банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та позабалансовими зобов'язаннями. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5% від прибутку банку до досягнення ним 25% розміру регулятивного капіталу банку.

Банки зобов'язані формувати інші фонди та резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів НБУ, а саме:

- фонд емісійних різниць;

- фонди економічного стимулювання.

Резерви створюються за рахунок прибутку під можливі втрати від активних операцій банків (кредитних, інвестиційних). Основною метою формування цих резервів є відшкодування збитків, що можуть виникати у банків від неповернення наданих кредитів та процентів за ними, від операцій з цінними паперами та іноземною валютою.

Таким чином, власний капітал банку - це першооснова його ство­рення та ефективного функціонування. Розмір та структура капіталу впливає на стійкість, надійність і стабільність окремого банку.

Тема 5. Аналіз зобов’язань банку

1. Залучені ресурси банку, їх суть та класифікація.

2. Види депозитів банку.

3. Сертифікати банку та їх різновиди.

4. Позичковий капітал банку та його складові.

Дата добавления: 2014-01-07