Вид заняття: лекція. Перелік використаної літератури

Домашнє завдання

Перелік використаної літератури

Контрольні питання

1. Що таке структура підприємства і які їхні різновиди?

2. Що таке цех і які їхні види?

3. Що таке інфраструктура підприємства?

4. Які види інфраструктури підприємства?

5. Що входить у систему технічного обслуговування підприємства?

6. Що містить у собі соціальна інфраструктура підприємства, яке її призначення?

1. Покропивный С.Ф. Економіка підприємства. - К.: КНЭУ, 2005

2. Економіка підприємства за ред. Й.М. Петровича. – Львів: Магнолія 2008

3. Шегда А.В. Економіка підприємства. – К.: Знання – Прес, 2005

Вивчити матеріал лекції, закріпивши відповідями на контрольні питання. Скласти опорний конспект і вивчити матеріал по питанню для самостійного вивчення:Соціальна інфраструктура підприємства.

Література: Покропивный С.Ф. Економіка підприємства. - К.: КНЭУ, 2005

Дидактична мета заняття: формування знань щодо мотивації праці, сутності та елементів тарифної системи оплати праці, форм та систем оплати праці.

Виховна мета| заняття|: виховання| почуття| відповідальності, формування раціонального, економного, дбайливого відношення|ставлення| до ресурсів.

План заняття:

1. Мотивація праці

2. Тарифна система оплати праці

3. Форми та системи оплати праці

1. Мотивація праці

Мотивація – це прагнення працівника задовольнити свої потреби через трудову діяльність.

Мотив праці – причина трудової діяльності працівника.

Методи мотивація можна класифікувати на:

• економічні (прямі) – погодинна й відрядна оплата праці; премії за якісні й кількісні показники праці; участь у доходах підприємства; оплата навчання й ін.;

• економічні (непрямі) – надання пільг в оплаті житла, транспортного обслуговування, харчування на підприємстві;

• негрошові – підвищення привабливості праці, просування по службі, участь у прийнятті рішень на більше високому рівні, підвищення кваліфікації, гнучкі робочі графіки виходу на роботу й ін.

Основними формами мотивації працівників підприємства є:

1) Заробітна плата як об'єктивна оцінка внеску працівника.

2) Система внутріфірмових пільг працівникам: ефективне преміювання, доплата за стаж, страхування здоров'я працівників за рахунок підприємства, надання безпроцентних позичок, оплата видатків на

проїзд до місця роботи й назад, пільгове харчування в робочій їдальні, продаж продукції своїм працівникам за собівартістю або йз знижкою; збільшення тривалості оплачуваних відпусток за певні успіхи в роботі; більше ранній вихід на пенсію, надання права виходу на роботу в більше зручний час і т.д.

3) Заходи, що підвищують привабливість і змістовність праці, самостійність і відповідальність працівника.

4) Усунення статусних, адміністративних і психологічних бар'єрів між працівниками, розвиток довіри й взаєморозуміння в колективі.

5) Моральне заохочення працівників.

6) Підвищення кваліфікації й, просування працівників по службі

Оплата праці виступає основним, матеріальним стимулом. Оплата праці - це всякий заробіток у грошовому вираженні, що відповідно до трудового договору або контрактом власний або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу або надану послугу. Оплата праці може здійснюватися й у натуральній формі всякими продуктами праці, крім заборонених.

Заробітну плату варто розглядати як економічну категорію, а також як матеріальний стимул.

Як економічна категорія заробітна плата виражає суспільні відносини між власником засобів виробництва окремим трудовим колективом і працівником із приводу розподілу знову створеної вартості або національного доходу.

Як матеріальний стимул заробітна плата виражає ту частину національного доходу, що направляється на оплату праці й надходить в особисте розпорядження трудящих. Заробітна плата складається з основного й додаткового заробітку.

Основний заробіток залежить від результатів праці працівника й визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами не більше встановленого законодавством максимуму.

Додаткова залежить від результатів господарської діяльності підприємства й установлюється у вигляді премій, винагород і інших заохочувальних виплат.

Основою заробітної плати виступає мінімальна заробітна плата встановлена державою для всіх підприємств незалежно від виду діяльності. Нижче якого не може бути заробіток на повну місячну, денну або годинну норму часу. У мінімальну заробітну плату не включаються надбавки, доплати й компенсації.

Оплата праці заснована на трьох елементах:

1. нормування праці.

2. тарифні системи,

3. форми й системи оплати праці.

2. Тарифна система оплати праці

Тарифна система являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється регулювання заробітної плати різних категорій працівників. Складеними елементами тарифної системи є тарифні ставки, кваліфікаційні розряди, посадові оклади, кваліфікаційні категорії, характеристики (довідники).

Основними елементами тарифної системи є:

• тарифно-кваліфікаційні довідники, за допомогою яких визначають розряд роботи й розряд робітника;

• тарифна сітка, що включає перелік тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів;

• тарифний розряд, що визначає ступінь складності роботи й залежно від цього, що встановлює норму оплати праці робітника;

• тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка даного розряду більше тарифної ставки 1-го розряду;

• тарифна ставка, що визначає норму оплати праці робітника кожного розряду за одиницю часу.

· посадовий оклад – це виражений у грошовій формі розмір оплати праці службовця за виконання закріплених за ним функціональних обов'язків.

· кваліфікаційні категорії характеризують рівень кваліфікації, досягнутий управлінським персоналом, і визначаються на основі Кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців.

В Україні законодавчо уведена наступна тарифна сітка:

Єдина тарифна сітка оплати праці робітників та службовців

по загальним (наскрізним) професіях і посадам

Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти	Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти
група I	група II	I група	II група	III група
				2,26	2,16	-
	1,12	1,06		2,37	2,37	-
	1,25	1,18		2,61	2,61	-
	1,39	1,32		2,92	2,92	2,83
	1,54	1,47		3,21	3,21	3,11
	1,70	1,62		3,53	3,53	3,42
	1,87	1,78		3,88	3,88	3,76
	2,06	1,96	-	-	-	-

До цієї тарифної сітки затверджені її документи, що доповнюють.

- Перелік професій працівників із вказівкою до якого тарифного розряду вони ставляться. Наприклад, старшому операторові електронно-обчислювальних машин повинен бути привласнений 7-8 розряд.

- Перелік виробництв і робіт із вказівкою їхнього кваліфікаційного розряду й тарифних розрядів, які можуть привласнюватися працівникам, зайнятим на даних роботах. Наприклад, робітником виробничих цехів по електронно-обчислювальній техніці можуть привласнюватися один із шести розрядів починаючи з 5^го по 10^й.

- Діапазон тарифних розрядів, які можуть привласнюватися службовцям і керівникам по займаній посаді.

- Галузеві коефіцієнти співвідношення тарифних ставок I розряду.

Так для торгівлі й громадського харчування встановлені галузеві коефіцієнти 1,02 - 2,38.

Це означає, що мінімальний розмір заробітної плати в цій галузі повинен бути вище офіційно встановленого мінімуму на 2% і максимум в 2,38 рази.

Розмір тарифної ставки (окладу) першого тарифного розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

- Галузеві особливості диференціації працівників по кваліфікації. Наприклад, у торгівлі продавці диференціюються тільки по трьох категоріях - продавець I категорії, II і III.

Фахівці диференціюються по двох кваліфікаційних категоріях: фахівець I і II категорій.

Разом з тим, розроблена тарифна система оплати праці може застосовуватися тільки відповідно до затвердженого на даний рік Генеральною тарифною угодою між Кабінетом Міністрів України й Об'єднанням профспілок України.

Єдина тарифна сітка складається з 15 тарифних розрядів. Для робітників розряди з 1 по 11, для службовців з 3 по 11, для керівників і спеціалістів з 6 по 15 розряд. Кожний розряд має групи. Виходячи з цих груп для кожного тарифного розряду встановлюються відповідно фіксовані розміри тарифних ставок (окладів), здійснюється з урахуванням результатів роботи.

3. Форми та системи оплати праці

Погодинної називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівникам нараховується по встановленій тарифній ставці або окладу за фактично відпрацьований час.

Погодинна форма оплати праці застосовується на підприємствах з регламентованим технологічним режимом, де робітник не може робити безпосереднього впливу на збільшення випуску продукції.

Застосування погодинної форми є найбільш доцільним у наступних умовах:

· для ділянок, де якість продукції є найважливішим показником нормальної роботи;

· на ділянках, де нормування й облік праці вимагають більших витрат і є економічно недоцільними або де праця не може бути точно пронормирована

Застосовується дві системи заробітків плати (ЗП) при погодинній формі оплати праці:

1. Проста погодинна система – заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу й вартовий тарифної ставки відповідного розряду Заробітна плата визначається по формулі:

ЗП = Ч_ст · Т_факт,

де: Чст - годинна тарифна ставка працівника відповідного розряду, грн./год;

Т_ст – фактично відпрацьований час, ч.

2. Почасово-преміальна. – заробітна плата розрахована по простій погодинній системі доповнюється премією за виконання певних якісних і кількісних показників Заробітна плата визначається по формулі:

При відрядній формі оплати праці заробітна плата встановлюється працівникам по установлених розцінках за кожну одиницю виконаної роботи або випущеної продукції.

Відрядну форму доцільно застосовувати в наступних умовах:

• при наявності кількісних показників роботи, які безпосередньо залежать від даного працівника;

• при можливості збільшити вироблення або обсяг виконаних робіт;

• при необхідності стимулювати об'ємні показники даної ділянки;

• при наявності можливості точного обліку виконуваної роботи, застосуванні технічно обґрунтованих норм праці.

Відрядна форма підрозділяється на системи

1. Пряма відрядна система заробітної плати. Заробітна плата робітника залежить від кількості випущеної продукції за певний період часу й розцінки за одиницю продукції, розраховується по формулі:

де: Р_i – розцінка на i-й вид продукції або роботи, грн.

Розцінка може бути визначена як

Р_від= Чст · Н_вр,

де Н_вр – норма часу на виконання роботи або виготовлення, г/вир,,

або ,

Н_вир – норма виробітку за 1годину, вир/г;

N_i – кількість випущеної продукції або виконаної роботи, нат.од.

2. Відрядно-преміальна система. Крім заробітної плати виплачується премія за перевиконання встановлених показників.

Преміювання здійснюється по 2-3 якісним показникам.

3. Непрямо-відрядна система заробітної плати застосовується для допоміжних робітників, що обслуговують основних робітників, чия праця оцінюється непрямо-відрядними розцінками:

де: Ч_ст допом – годинна тарифна ставка допоміжних робітників, грн.;

Н_вир допом – норма виробітку основних виробничих робітників, од/ч.

4. Відрядно-прогресивна система заробітної плати. - при виконанні встановлених норм розрахунок проводиться по прямих відрядних розцінках, а при перевиконанні завдання - по більше завищеним.

5. Акордна система заробітної плати передбачає виконання певного обсягу роботи за певну величину заробітної плати. Вона виплачується незалежно від строку виконання робіт з кінцевого результату. Оплата праці службовців здійснюється за штатним розкладом із прийнятою системою преміювання.

В умовах переходу до ринкових умов господарювання знайшла застосування безтарифна система оплати праці, що залежить від ряду факторів: кваліфікаційного рівня працівника (від директора до робітника), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу. Деякі підприємства орієнтують систему матеріального стимулювання на фактичну кваліфікацію працівника - здатність не тільки виконувати свої безпосередні обов'язки, але й брати участь у рішенні виробничих проблем, розбиратися в будь-якому аспекті господарської діяльності свого підприємства. Такі працівники одержують фіксовану платню за кваліфікацію.

На більшості підприємств оплата праці службовців провадиться відповідно до встановленого їм за штатним розкладом окладом і відповідно до діючої системи преміювання.

Різновидом безтарифної системи оплати праці є контрактна система.

Із усього розмаїтості існуючих форм і систем оплати праці підприємство вибирає ті, які більшою мірою відповідають конкретним умовам виробництва: характеру випускається продукції, що, застосовуваної технології, рівню керування, ринку збуту, обсягу попиту й т.д.

Дата добавления: 2014-01-07