Класифікація та структура фінансового ринку

Суть і призначення фінансового ринку.

Ринок грошей, кредитних ресурсів та фінансових послуг.

Класифікація та структура фінансового ринку.

Суть і призначення фінансового ринку.

Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є невідповідність потреб у фінансових ресурсах з джерелами їх задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і призначений забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

За економічною сутністю фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Об’єктами відносин на фінансовому ринку є грошово-кредитні ресурси, цінні папери та фінансові послуги, суб’єктами відносин - держава, підприємства різних форм власності та окремі громадяни.

Сутність фінансового ринку проявляється у наступних функціях:

1. мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів;

2. розподіл акумульованих вільних коштів між багаточисельними кінцевими споживачами;

3. прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів у державі;

4. забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків.

Побудова реального й ефективного фінансового ринку потребує закладення в його основу певних принципів, до яких належать:

ü вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку;

ü прозорість ринку й реальний захист інвесторів;

ü ліквідність фінансових інструментів ринку;

ü конкурентність та ефективність;

ü відповідність міжнародним стандартам.

В організаційному плані фінансовий ринок – це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників.

До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк та інші фінансові інститути, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різними методами, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Відповідно, існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок (рис.9.1).

1. За видами фінансових активів:

Кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу) – ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах поверненості, строковості, платності і забезпеченості;

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) – об’єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів (фондових інструментів), емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;

Валютний ринок – об’єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею;

Страховий ринок – об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;

Ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, платини) – об’єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали;

Ринок фінансових послуг за своєю структурою є дуже різноманітним.

Рис. 9.1. Класифікація фінансового ринку

2. За періодом обертання фінансових активів:

Ринок грошей – здійснюються операції з купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг усіх вищерозглянутих фінансових ринків із терміном обертання до одного року.

Ринок капіталів – здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання більше одного року. Фінансові активи, як обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, але вони мають відносно високий рівень доходності.

3. За регіональною ознакою:

Місцевий фінансовий ринок представлений, в основному, операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з місцевими господарюючими суб’єктами і населенням;

Регіональний фінансовий ринок функціонує в межах області і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіонольних фондових і валютних бірж;

Національний фінансовий ринок включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;

Світовий фінансовий ринок – складова частина світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

4. За швидкістю реалізації угод:

Ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок «спот»), на якому угоди здійснюються в короткотерміновий (як правило, до трьох днів) період часу;

Ринок з реалізацією угод в майбутньому – строкові ринки: форвардний та ф’ючерсний ринки.

Операції на фінансовому ринку здійснюються за допомогою фінансових інструментів.

Фінансові інструменти – різноманітні фінансові активи, які обертаються на ринку і дають змогу власникам цих активів отримання певного доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку.

За видами фінансових ринків фінансові інструменти поділяються на:

Інструменти кредитного ринку: гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку;

Інструменти фондового ринку: цінні папери, які обертаються на цьому ринку;

Інструменти валютного ринку: іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

Інструменти страхового ринку: страхові послуги, які пропонуються до продажу (страхові продукти), а також розрахункові документи і окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

Інструменти ринку золота (срібла, платини): названі види цінних металів, які використовуються з метою формування фінансових резервів, і цінні папери, які обслуговують цей ринок.

Дата добавления: 2014-01-07