Бездротові мережі

Бездротове середовище поступово входить у наше життя. Як тільки технологія остаточно сформується, виробники запропонують широкий вибір продукції за прийнятними цінами, що приведе до росту попиту на неї, і до збільшення обсягу продажів. У свою чергу, це викличе подальше вдосконалювання й розвиток бездротового середовища.

Словосполучення «бездротове середовище» може ввести в оману, оскільки означає повна відсутність проводів у мережі. У дійсності ж звичайно бездротові компоненти взаємодіють із мережею, у якій - як середовище передачі - використається кабель. Така мережа зі змішаними компонентами називається гібридної.

Залежно від технології бездротові мережі можна розділити на три типи:

- локальні обчислювальні мережі;

- розширені локальні обчислювальні мережі;

- мобільні мережі (переносні комп'ютери).

Способи передачі:

- інфрачервоне випромінювання;

- лазер;

- радіопередача у вузькому спектрі (одночастотна передача);

- радіопередача в неуважному спектрі.

Рис. 10. Бездротової комп'ютер підключається до точки доступу.

Крім цих способів передачі й одержання даних можна використати мобільні мережі, пакетне радиосоединение, стільникові мережі й мікрохвильові системи передачі даних.

2. Адресація в IP-мережах

Типи адрес: фізичний (MAC-адреса), мережний (IP-адреса) і символьний (DNS-ім'я)

Кожен комп'ютер у мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів:

· Локальна адреса вузла, обумовлена технологією, за допомогою якої побудована окрема мережа, у яку входить даний вузол. Для вузлів, що входять у локальні мережі - це Мас-адрес мережного адаптера або порту маршрутизатора, наприклад, 11-А0-17-3D-BC-01. Ці адреси призначаються виробниками встаткування і є унікальними адресами, тому що управляються централізовано. Для всіх існуючих технологій локальних мереж Мас-адрес має формат 6 байтів: старші 3 байти - ідентифікатор фірми виробника, а молодші 3 байти призначаються унікальним образом самим виробником. Для вузлів, що входять у глобальні мережі, такі як Х.25 або frame relay, локальна адреса призначається адміністратором глобальної мережі.

· IP-адреса, що складається з 4 байт, наприклад, 109.26.17.100. Ця адреса використається на мережному рівні. Він призначається адміністратором під час конфігурування комп'ютерів і маршрутизаторів. IP-адреса складається із двох частин: номера мережі й номери вузла. Номер мережі може бути обраний адміністратором довільно, або призначений за рекомендацією спеціального підрозділу Internet (Network Information Center, NIC), якщо мережа повинна працювати як складова частина Internet. Звичайно провайдери послуг Internet одержують діапазони адрес у підрозділів NIC, а потім розподіляють їх між своїми абонентами.

Номер вузла в протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Розподіл IP-адреси на поле номера мережі й номери вузла - гнучке, і границя між цими полями може встановлюватися досить довільно. Вузол може входити в кілька IP-мереж. У цьому випадку вузол повинен мати кілька IP-адрес, по числу мережних зв'язків. У такий спосіб IP-адреса характеризує не окремий комп'ютер або маршрутизатор, а одне мережне з'єднання.

· Символьний ідентифікатор-ім'я, наприклад, SERV1.IBM.COM. Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, імені машини, імені організації, імені домена. Така адреса, називана також DNS-ім'ям, використається на прикладному рівні, наприклад, у протоколах FTP або telnet.

Дата добавления: 2014-01-07