Відображення символьних адрес на IP-адреси: служба DNS

0 8 16 31

Тип мережі	Тип протоколу
Довжина локальної адреси	Довжина мережної адреси	Операція
Локальна адреса відправника (байти 0 - 3)
Локальна адреса відправника (байти 4 - 5)	IP-адреса відправника (байти 0-1)
IP-адреса відправника (байти 2-3)	Шукана локальна адреса (байти 0 - 1)
Шукана локальна адреса (байти 2-5)
Шукана IP-адреса (байти 0 - 3)

Рис. 3.2. Формат пакета протоколу ARP

У поле типу мережі для мереж Ethernet указується значення 1. Поле типу протоколу дозволяє використати пакети ARP не тільки для протоколу IP, але й для інших мережних протоколів. Для IP значення цього поля дорівнює 0800₁₆.

Довжина локальної адреси для протоколу Ethernet дорівнює 6 байтам, а довжина IP-адреси - 4 байтам. У поле операції для ARP запитів указується значення 1 для протоколу ARP й 2 для протоколу RARP.

Вузол, що відправляє ARP-запит, заповнює в пакеті всі поля, крім поля шуканої локальної адреси (для RARP-запиту не вказується шукана IP-адреса). Значення цього поля заповнюється вузлом, що пізнав свою IP-адресу.

У глобальних мережах адміністраторові мережі найчастіше доводиться вручну формувати ARP-таблиці, у яких він задає, наприклад, відповідність IP-адреси адресі вузла мережі X.25, що має сенс локальної адреси. Останнім часом намітилася тенденція автоматизації роботи протоколу ARP й у глобальних мережах. Для цієї мети серед всіх маршрутизаторів, підключених до якої-небудь глобальної мережі, виділяється спеціальний маршрутизатор, що веде ARP-таблицю для всіх інших вузлів і маршрутизаторів цієї мережі. При такому централізованому підході для всіх вузлів і маршрутизаторів вручну потрібно задати тільки IP-адресу й локальну адресу виділеного маршрутизатора. Потім кожен вузол і маршрутизатор реєструє свої адреси у виділеному маршрутизаторі, а при необхідності встановлення відповідності між IP-адресою й локальною адресою вузол звертається до виділеного маршрутизатора із запитом й автоматично одержує відповідь без участі адміністратора.

DNS (Domain Name System) - це розподілена база даних, що підтримує ієрархічну систему імен для ідентифікації вузлів у мережі Internet. Служба DNS призначена для автоматичного пошуку IP-адреси по відомому символьному імені вузла. Специфікація DNS визначається стандартами RFC 1034 й 1035. DNS вимагає статичної конфігурації своїх таблиць, що відображають імена комп'ютерів в IP-адресу.

Протокол DNS є службовим протоколом прикладного рівня. Цей протокол несиметричний - у ньому визначені DNS-сервери й DNS-клієнти. DNS-сервери зберігають частина розподіленої бази даних про відповідність символьних імен й IP-адрес. Ця база даних розподілена по адміністративним доменам мережі Internet. Клієнти сервера DNS знають IP-адресу сервера DNS свого адміністративного домена й по протоколі IP передають запит, у якому повідомляють відоме символьне ім'я й просять повернути відповідний йому IP-адреса.

Якщо дані про запитану відповідність зберігаються в базі даного DNS-сервера, то він відразу посилає відповідь клієнтові, якщо ж немає - те він надсилає запит DNS-серверу іншого домена, що може сам обробити запит, або передати його іншому DNS-серверу. Всі DNS-сервери з'єднані ієрархічно, відповідно до ієрархії доменов мережі Internet. Клієнт опитує ці сервери імен, поки не знайде потрібні відображення. Цей процес прискорюється через те, що сервери імен постійно кэшируют інформацію, надавану по запитах. Клієнтські комп'ютери можуть використати у своїй роботі IP-адреси декількох DNS-серверів, для підвищення надійності своєї роботи.

База даних DNS має структуру дерева, називаного доменним простором імен, у якому кожен домен (вузол дерева) має ім'я й може містити поддомены. Ім'я домена ідентифікує його положення в цій базі даних стосовно батьківського домену, причому крапки в імені відокремлюють частині, що відповідають вузлам домена.

Корінь бази даних DNS управляється центром Internet Network Information Center. Домены верхнього рівня призначаються для кожної країни, а також на організаційній основі. Імена цих доменов повинні додержуватися міжнародного стандарту ISO 3166. Для позначення країн використаються трибуквені й двухбуквенные абревіатури, а для різних типів організацій використаються наступні абревіатури:

· com - комерційні організації (наприклад, microsoft.com);

· edu - освітні (наприклад, mit.edu);

· gov - урядові організації (наприклад, nsf.gov);

· org - некомерційні організації (наприклад, fidonet.org);

· net - організації, що підтримують мережі (наприклад, nsf.net).

Кожен домен DNS администрируется окремою організацією, що звичайно розбиває свій домен на поддомены й передає функції адміністрування цих поддоменов іншим організаціям. Кожен домен має унікальне ім'я, а кожний з поддоменов має унікальне ім'я усередині свого домена. Ім'я домена може містити до 63 символів. Кожен хост у мережі Internet однозначно визначається своїм повним доменним ім'ям (fully qualified domain name, FQDN), що включає імена всіх доменов по напрямку від хоста до кореня. Приклад повного DNS-імені:

citint.dol.ru.

Дата добавления: 2014-01-07