КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Структура права
Функції права Функції права — це основні напрями дії права на суспільні відносини з метою їх урегулювання. У функціях права відображується його соціальне призначення, місце і роль в системі соціальних норм. Розрізняють загально-соціальні та спеціально-юридичні функції права. Загально-соціальні функції права — це неформальний вплив права як явища культури на весь комплекс суспільних відносин. До загально-соціальних функцій права відносяться: • інформаційна функція, яка полягає в тому, що право через свої джерела (закони, укази, інструкції тощо) інформує людей та їх об'єднання про встановлені зразки правомірної поведінки, про їх юридичні права та обов'язки тощо; • виховна — виявляється у формуванні в людей за допомогою своєчасних і ефективності правових приписів переконання у їх справедливості і соціальній обумовленості, у формуванні поваги до права в цілому; • пізнавальна (гносеологічна) — сутність її проявляється в тому, що право відображує закономірності розвитку суспільства, справжній стан його розвитку, а значить, є джерелом знань про нього; • комунікативна — знаходить вираз у тому, що знання та вірне розуміння змісту, обумовленості і спрямованості права інших країн сприяють розширенню взаємних контактів між країнами та полегшують спілкування між їх населенням та ін.; • спеціально-юридичні функції права — це дія права на суспільні відносини, яка забезпечується за допомогою специфічних юридичних засобів. Розрізняють регулятивну й охоронну спеціально-юридичну функцію права. Регулятивна функція права спрямована на упорядкування суспільних відносин шляхом встановлення правил поведінки їх учасників.
Ця функція може бути статичною та динамічною. Регулятивно-статична функція права полягає в юридичному закріпленні сталих, розвинутих суспільних відносин, гарантуючи в такий спосіб їх недоторканність. Регулятивно-динамічна функція права проявляється в заохоченні і стимулюванні розвитку тих суспільних відносин, які відображають певні соціальні цінності, але перебувають на етапі свого становлення. Охоронна функція права спрямована на захист позитивних суспільних відносин шляхом усунення соціальне шкідливих і небезпечних діянь людей і їх об'єднань, відновлення порушених прав суб'єктів. Структура права — це спосіб організації взаємодіючих та взаємозумовлених елементів права, які утворюють його внутрішню побудову. У межах структури права розрізняють ряд елементів, що утворюють своєрідні "пари": матеріальне та процесуальне право; регулятивне та охоронне право; приватне та публічне право; об'єктивне і суб'єктивне право. Матеріальне право утворюють правові норми, які визначають права й обов'язки учасників правовідносин. До матеріального права відносяться, наприклад, норми Конституції України, які встановлюють права й обов'язки людини і громадянина. Отже, мета матеріального права полягає в установленні бажаних зразків поведінки суб'єктів права у тих або інших суспільних відносинах. До процесуального права відносяться правові норми та інститути, які встановлюють порядок, процедуру реалізації прав і обов'язків суб'єктів, що визначені нормами матеріального права. Процесуальне право походить від матеріального та обслуговує його інтереси. Прикладом норм процесуального права можуть слугувати норми, які встановлюють порядок реалізації встановлених Конституцією України прав і обов'язків людини і громадянина. Регулятивне право — це сукупність правових норм, що регулюють поведінку суб'єктів права шляхом встановлення їх прав і обов'язків та визначення порядку реалізації цих прав і обов'язків. Інакше кажучи, норми регулятивного права встановлюють зразки суспільно корисної (правомірної) поведінки суб'єктів.
Охоронне право — це сукупність норм права, які встановлюють певні види і міри юридичної відповідальності за порушення приписів регулятивного права. Мета охоронного права полягає в забезпеченні захисту правомірної поведінки суб'єктів права. До нього відносяться, наприклад, норми кримінального права, норми адміністративного права, які містяться у Кодексі про адміністративні правопорушення України, та ін. До публічного права відносяться норми права, які регулюють відносини у сфері загальнодержавного, сукупного інтересу громадян і одна із сторін яких представляє державу або місцеве самоврядування. Сюди входять, наприклад, норми, які регулюють відносини, пов'язані з організацією і функціонуванням органів державної влади та місцевого самоврядування, з забезпеченням правопорядку тощо. Це в основному норми конституційного, адміністративного та ряду інших галузей права. Приватне право — це сукупність правових норм, що регулюють відносини у сфері приватного інтересу індивідів, у їхній майновій діяльності та в сімейних стосунках. До приватного права належать, наприклад, норми цивільного та сімейного права. Об'єктивне право — це сукупність усіх чинних норм права, які виступають нормативним регулятором суспільних відносин і є критерієм правомірності чи неправомірності дій їх учасників. Суб'єктивне право утворюють визначені нормами об'єктивного права види і міри можливої та обов'язкової поведінки суб'єктів (права і обов'язки суб'єктів), реалізація яких забезпечується державою. Слід зазначити, що об'єктивне право та суб'єктивне право розглядаються не лише як складові елементи структури права, а й як два аспекти розуміння та пояснення права в його об'єктивному та суб'єктивному значеннях.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 413; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |