Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Політичні свободи




Важливим різновидом соціальних свобод, що означає здатність і можливість особистості і суспільства діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, є політичні свободи. Політичні свободи передбачають визнання за кожною людиною права користуватися свободами, які являють собою продукт культурно-історичної екзистенції (суспільної моралі, політики, права), умову самоствердження індивіда в політичному житті, ступінь відбиття духовного стану цивілізації, сумарний вираз загальної атмосфери сучасної політичної ситуації. До таких свобод належать: свобода совісті, слова, думки, переконань, проголошення думок; свобода мирних зборів, асоціацій; свобода отримання інформації, участі в рухах, мітингах, демонстраціях; свобода вільних виборів наявних інститутів. Політичні свободи справляють істотний вплив на все буття людини, відбивають поведінку індивіда, осмислення ним політичного досвіду і власного стану. Найбільш повно політичні свободи сформульовані у “Загальній декларації прав людини”, яка була затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних націй 10 грудня 1948 року. Концептуальною основою політичних прав людини є формула цієї декларації: “Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства” (Стаття 1).

Із усіх політичних мотивів проблема політичних свобод – першочергова умова для існування цивілізованого суспільства. Політичні свободи є передумовою “прояснення” політичного характеру дійсності. В умовах становлення стабільної правової держави і вільного громадянського суспільства вони повинні забезпечити демократизацію суспільства, суспільно-політичного життя. Однак властиві державі порядки і організація тією чи іншою мірою обмежують особисту свободу. Абсолютних політичних свобод не може бути. Політичні свободи починаються з того часу, коли набувають чинності прийняті в державі закони, коли людина пізнає шляхи індивідуального вибору як суб’єкт політичної дії. Мається на увазі самовизначення особи стосовно держави і влади, її законів, що зумовлюють раціоналізм політичного життя, забезпечують громадський правопорядок. Таким чином, політичні права спрямовані: на визначення субординації людини, її свободи в державі; на характеристику людини як суб’єкта політичного життя, з’ясування того, як відбувається політична соціалізація індивіда, які існують резерви для становлення нового типу політичної свідомості; на визначення політичної поведінки особи, способів і напрямів її дії у системі владних відносин у сфері політичного життя.

У демократичному суспільстві влада в жодному разі не повинна посягати на свободу слова, совісті, відповідальності, права заключати договори, підтримувати життєдіяльність демократичних інститутів у напрямку до відкритого суспільства. Політичні свободи необхідні для пошуку форм і засобів стимулювання політичної активності народу, здійснення глибинних державотворчих процесів, сприяння духовному оновленню суспільства. Широке залучення громадян до політичного процесу, децентралізація і контроль над прийняттям найважливіших рішень поліпшують перспективу досягнення дійсної свободи. Проблема взаємин особи і держави вирішується в демократичному суспільстві на основі положення про право як реалізацію природного прагнення людини захистити політичні права як основу людського самовизначення онтологічних процесів буття.

Проголошені західними демократичними державами політичні свободи залишаються ще в значній мірі формальними для переважної частини народу через відсутність достатньої соціальної і політичної рівності. Основна мета прогресивних політичних режимів – перетворення політичних свобод із формальних у реальні. Відтак важливим політичним важелем демократизації українського суспільства є забезпечення політичних свобод як основного інституту громадянського суспільства, атрибуту демократичного устрою, що дає змогу людині бути активним співучасником політичного процесу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 587; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.