Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини

Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.

У соціальній психології досить часто використовуються методики дослідження міжособистісних взаємин, у яких акцент робиться на об'єктивний і великий опис інтеракції, що згодом інтерпретується, виходячи з визначених теоретичних поглядів. На відміну від попе­реднього класу методик тут дослідник має справу з менш однознач­ним і менш контекстуальним психологічним матеріалом; його інтер­претація більш інтегративна, більш залежна від психологічної теорії, на яку спирається дослідник. Зміст схеми спостереження залежить від теоретичної орієнтації психолога і специфіки розв'я­зуваних прикладних задач. Все-таки у своїй більшості вихідними точками відліку служать ситуативні детермінанти поведінки, геш-тальти трансакцій. Формально процедури реєстрації поведінки відрізняються одна від іншої за низкою параметрів: реєстрування дискретних реакцій - реєстрування реакцій визначених загальних категорій; постійне реєстрування поведінки - вибіркове; реєстрування поведінки в ізо­ляції — реєстрування реакцій у контексті попередніх або наступних подій.

Одна з найвідоміших методик реєстрації міжособистісних взає­мин належить Р.Бейлсу (Bales R., 1970), який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції в групі. За цією ж схемою спостерігач може кодувати кожну взаємо­дію в будь-якій малій групі за 12 показниками, що об'єднані в чоти­ри більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область розв'язання проблем, область постановки проблем і область нега­тивних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостере­ження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії тощо. Наприклад: людина, що одержала висо­кий бал в області розв'язання проблем, розглядається як діловий лідер, а в області позитивних емоцій - як емоційний лідер. Схема Р.Бейлса та її критика докладно описані в літературі (Ольшансь-кий В.Б., 1981; Андрєєва Г.М., 1980).

Для діагностики міжособистісних взаємин важливо виділити ті індивідуально-особистісні властивості учасників інтеракції, що впли­вають на процес спілкування.

Створено тести і шкали для виміру таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цін­ності і т.ін. Усі шкали перелічити неможливо, їх дуже багато, тому що більшість дослідників і практиків будують їх, виходячи зі своїх задач і конкретної ситуації. Існують спроби об'єднати різні шкали У великі психологічні опитувальники, підготувати спеціальні бата­реї тестів для вивчення міжособистісних взаємин. Ми більш деталь­но зупинимося на двох тестах: Каліфорнійському психологічному опитувальнику особистості і методиці Т.Лірі.

Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (СРІ) був розроблений за принципом ММРІ наприкінці 60-х років американським психологом Дж.Гоухом (Gough H., 1960). Ціль цього опитувальника - «передбачати, що люди скажуть або зроблять у визначеній ситуації, а також спрогнозувати, що інші скажуть про них». На відміну від ММРІ, СРІ призначений для здорових людей і виявляє не патологічні, а скоріше соціально-психологічні характе­ристики особистості.

Опитувальник складається з 480 тверджень, на які обстежува­ному треба відповісти «так» або «ні». Більшість запитань, 200 з яких узяті з ММРІ, стосуються типової поведінки, повсякденних почут­тів, думок і установок обстежуваного. Підраховані відповіді перено­сяться на аркуші зі стандартними нормами за 18 шкалами опиту-вальника, і будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації поєднуються в чотири групи.

Шість шкал, що входять у першу групу, вимірюють врівнова­женість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних взаєми­нах. Це шкали домінантності, здатності придбати соціальний статус, соціальність, товариськість, самосприйняття і почуття благополуччя.

Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також шість шкал: відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності, сприятливого враження і звичайності.

У третю групу включені три шкали: досягнення через кон-формність, досягнення через відстоювання своєї незалежності, інте­лектуальної ефективності.

До четвертої групи входять три шкали: психологічність, гнуч­кість і жіночість. Три шкали з названих вище — почуття благополуч­чя, сприятливого враження і звичайності — дозволяють визначити щирість відповідей обстежуваних, хоча результати за ними теж інтерпретуються.

При факторизації опитувальника звичайно виділяють п'ять факторів, що за змістом не збігаються з виділеними автором тесту чотирма групами шкал. Це (а також висока кореляція шкал між со­бою) говорить про надмірність 18 показників, що є слабким місцем опитувальника.

Які психологічні характеристики вимірює СРІ? На думку авто­ра цього тесту, 18 шкал являють собою вимірювальні характерис­тики, добре валідизовані і достовірні. Так, для валідизації першої шкали, названої «домінантність», були опитані дві групи студентів, які характеризуються як не домінантні, їхні відповіді і дали мож­ливість приписати ту чи іншу «вагу» відповіді на запитання. В ін­шому дослідженні було підтверджено, що високо домінантні студен­ти одержують більше балів при відповідях на запитання по шкалі, ніж низькодомінантні, і ця різниця статистичне значима. Крім того, було показано, що результати тестування за допомогою шкали до­мінантності корелюють з оцінкою домінантності самих членів групи. За подібною схемою були валідизовані й інші шкали. Для більш і тонкої інтерпретації шкали додається список особистісних якостей, що характеризує людей з високими і низькими показниками за цією шкалою. Так, навіть за однією із шкал достовірності відповідей - шкалою «звичайності» — людина, що отримала високий показник, характеризується як «залежна, ввічлива, тактовна, щира, терпляча, стійка, реалістична, чесна тощо». Людина, що отримала низький по­казник, характеризується як «нетерпляча, постійно мінлива, складна, схильна до уяви, безладна, нервова, стомлена, розгублена, підступна, неуважна, забудькувата» та ін. Такі переліки особистісних якостей даються за кожною із 18 шкал. Вони охоплюють різні сфери 'люд­ської поведінки, які навіть іноді і перекриваються, що показує фак­торний аналіз опитувальника.

Незважаючи на свої слабкі місця (вони схожі і на недоліки ММРІ), СРІ є кращим опитувальником такого типу, що допомагає діагностувати ті особистісні властивості, які впливають на міжособистісні взаємини. Інтерпретація результатів проводиться побутовою мовою, а не спеціальними психологічними термінами, що дозволяє легко використовувати отримані результати в психологічній прак­тиці. СРІ перекладений на різні мови, ведеться широка робота з його удосконалення і валідизації. Можливий також переклад відповідей за СРІ на інші шкали, наприклад, скорочений варіант ММРІ, спи­сок особистісних переваг Едвардса, шкала тривожності Тейлора і деякі інші. За допомогою СРІ були отримані хороші результати в прогнозуванні таких критеріїв, як дитяча злочинність, успішність школярів старших класів, успішність оволодіння багатьма сферами професійної діяльності.

Міжособистісні взаємини мають складну структуру, вони прони­зують різні рівні організації особистості. Тому навряд чи використо­вуючи один навіть добре розроблений тест, можна цілком розкрити людські взаємини.

Одну з таких спроб створити системну батарею тестів для діаг­ностики міжособистісних взаємин індивіда зробили Т. Лірі і його співробітники (Leary T., 1958). Вона включає три методики для діагностики міжособистісних взаємин в індивіда на чотирьох рівнях. Результати усіх вимірів переводяться в так звану дискограму - коло, складене з восьми психологічних тенденцій (октант). Вони певним чином орієнтовані щодо двох головних осей у міжособистісних взає­минах. На думку Т.Лірі, це: домінування — підпорядкування і дру­желюбність — агресивність. Октанти містять у собі якості, що ха­рактеризуються такими психологічними тенденціями: 1) тенденція до лідерства - владність — деспотичність; 2) впевненість у собі — самовпевненість — самозакоханість; 3) вимогливість — непримирен­ність - жорстокість; 4) скептицизм — упертість — негативізм; 5) поступливість — лагідність - пасивна підлеглість; 6) довірли­вість — слухняність — залежність; 7) доброзичливість — несамос­тійність — надмірний конформізм; 8) чуйність — безкорисливість — жертовність.

Найчастіше на практиці в галузі міжособистісних взаємин ви­користовуються різні шкали. Це, насамперед, шкала сумісності В.Шутца, що спирається на його теорію фундаментальних орієнта­цій в міжособистісних взаєминах (Schutz W., 1958; Ольшанський В.Б., 1981). Орієнтації виражаються в бажанні або уникненні: 1) включи­тися в контакт; 2) установити контроль і впливати на міжособистісні взаємини; 3) бути емоційно прив'язаним і любити. Часто використовуються різні шкали, побудовані за принципом семантич­ного диференціала (Osgood Ch., 1957; Ядов В.А., 1979), шкали Фід-лера і Кейссела для виявлення стилю лідерства (1965), картки М.Рокича для виявлення ціннісних орієнтації {Гоштаутас А., 1979) і ряд інших шкал.

Узагальнюючи сказане, можна стверджувати, що один з мож­ливих шляхів діагностики міжособистісних взаємин лежить у вияв­ленні тих індивідуальних якостей і властивостей, що впливають на самі взаємини. Існують різні вербальні шкали для виявлення тієї або іншої властивості. Що стосується більш загальної методики, то більшість авторів сходяться в тому, що поки що найкращою методи­кою для даної області є Каліфорнійський психологічний опитуваль-ник особистості (СРІ). Він може бути використаний для розв'язання найрізноманітніших задач як наукового дослідження, так і психо­логічної практики.

Дата добавления: 2014-01-07