Показники складу викидів в атмосферу ШР стаціонарними джерелами

1. Об’єм викидів в атмосферу ШР, всього.

2. Об’єм викидів в атмосферу твердих ШР.

3. Об’єм викидів в атмосферу газоподібних та рідких ШР.

З них: сірчистого ангідриду, окису вуглецю, окислів азоту, вуглеводнів, летких органічних сполук (ЛОС).

Показники щільності викидів шкідливих речовин

1. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на душу населення - всього, кг.

2. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на душу населення, кг.

3. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на кв. км - всього, т.

4. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на кв. км, т.

Показники навантаження забруднювальних речовин на природу

Динаміка викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел.

Динаміка викидів забруднювальних речовин від рухомих джерел.

Міста, де збільшились викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

Міста з найбільшою кількістю викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел.

Викиди стаціонарних джерел в атмосферне повітря.

Міста з найбільшою кількістю вик дів забруднюючих речовин (тис. тонн, % до загального викиду по Україні).

Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел по основних видах економічної діяльності.

Статистика екології водних ресурсів

Гідросфера - це водна сфера нашої планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покровів. Запаси води на Землі

величезні - 1,46-10⁹ м³ (0,025% її маси). Але це переважно гірко- солона морська вода, непридатна для пиття й технологічного використання. Прісна вода, яку використовує людство для своїх потреб, становить лише 1% її загальної кількості на планеті, причому її містять річки, озера й підземні води. Річковий стік України становить у середньому 83,5 млрд. м3, а в посушливі роки зменшується до 48,8 млрд. м3. Підземні води України мають не менше значення для забезпечення водою населення: близько 70% населення сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок Грунтових вод (колодязі) чи глибших водоносних горизонтів (свердловин). Стан підземних вод України в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча місцями вони забруднюються стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо.

Система показники використання та забруднення водних об'єктів

Система показники використання та забруднення водних об'єктів складається з таких груп:

1. Показники забору та використання води,

2. Показники використання свіжої води,

3. Показники використання прісної води,

4. Показники використання та відведення свіжої води підприємствами галузей економіки,

5. Показники якості води,

6. Показники екологічної безпеки водних об'єктів,

7. Показники скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти,

8. Показники очищення зворотних вод на очисних спорудах.

1. Показники забору та використання води.

1. Забір води із природних водних об'єктів.

2. Забір води із природних водних об'єктів для використання.

3. Забір води з поверхневих та підземних водних об'єктів.

4. Забір води річок, морів України.

5. Забір води із підземних джерел.

6. Забір води із природних водних об'єктів у розрахунку на душу населення.

7. Втрати води при транспортуванні.

8. Обсяг оборотної і послідовно використаної води.

9. Частка оборотної та послідовно використаної води в загальному обсязі використання води на виробничі потреби.

10. Економія забору води за рахунок оборотного та послідовного водопостачання.

11. Використання води з водних об'єктів.

12. Використання води річок, морів України.

13. Використання води в системах оборотного та повторно - послідовного водопостачання.

14. Динаміка використання води основними галузями економіки України.

15. Динаміка втрат води при транспортуванні в розрізі областей України.

2. Показники використання свіжої води

1. Спожито свіжої води всього.

2. Спожито свіжої води на виробничі потреби.

3. Спожито свіжої води на господарсько-питні потреби.

4. Спожито свіжої води на зрошення.

5. Спожито свіжої води на сільськогосподарські потреби.

6. Використання свіжої води на господарсько-питні потреби у розрахунку на душу населення,

3. Показники використання прісної води

1. Використано прісної води всього.

2. Використано прісної води на господарсько-питні потреби.

3. Використано прісної води на виробничі потреб.

4. Використано прісної води на зрошення.

5. Використано прісної води на сільськогосподарські потреби.

4. Показники використання та відведення свіжої води підприємствами галузей економіки

1. Використано води всього.

2. Використано води на господарсько-питні потреби.

3. Використано води на виробничі потреби.

4. Відведено зворотних вод у поверхневі водні обпекти всього.

5. Відведено забруднених зворотних вод у поверхневі водні обпекти.

6. Відведено забруднених зворотних вод у поверхневі водні обпекти без очищення.

5. Показники якості води

Оцінка якості води дається за ознаками, що вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування.

Показники гігієнічної оцінки води:

1. кількість завислих речовин;

2. кількість плаваючих речовин;

3. температура;

4. водневий показник рН;

5. мінеральний склад;

6. розчинений кисень;

7. біологічно-повне споживання кисню (БСК повне);

8. хімічне споживання кисню (ХСК);

9. наявність збудників захворювань;

10. кількість лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП);

11. кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях;

12. наявність життєздатних яєць гельмінтів та найпростіших

13. кишкових;

14. кількість хімічних речовин.

Показники санітарної оцінки води:

1. Гранично допустимі концентрації речовин у воді;

2. Орієнтовно-допустимі рівні речовин у воді (ОДР);

3. Лімітуючи ознаки шкідливості (санітарно-токсикологічний, загально-санітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, надання присмаку);

4. Клас небезпеки речовин.

Хімічні речовини у воді поділяються на чотири класи небезпеки:

I клас - надзвичайно небезпечні;

II клас - високо небезпечні;

III клас - небезпечні;

IV клас - помірно небезпечні.

Віднесення шкідливих речовин до класу небезпеки залежить від їхньої токсичності, кумулятивності, здатності викликати віддалені ефекти, від виду лімітуючого показника шкідливості (додаток 3.3 табл. 1).

6. Показники екологічної безпеки водних об’єктів

1. Рівень екологічної безпеки водних об'єктів.

2. Індекс забруднення водних об'єктів.

3. ГДС - гранично допустимі скиди речовин у водні об'єкти.

4. Запах, присмак води - характеристика органолептичного режиму забруднення водних об'єктів.

5. ГДКорг - гранично допустимі концентрації речовин, встановлені за органолептичною ознакою шкідливості - характеристика органолептичного режиму забруднення водних об'єктів.

6. ГДКток; - гранично допустимі концентрації речовин, встановлені за токсикологічною ознакою шкідливості - характеристика токсикологічного режиму забруднення водних об'єктів.

7. БСК₂₀ - біологічне споживання кисню за 20 діб для водоймищ 1 та II категорії водокористування - характеристика санітарного режиму забруднення водних об'єктів.

8. Розчинений кисень - характеристика санітарного режиму забруднення водних об'єктів.

9. Число лактозо позитивних кишкових паличок в 1 дм - характеристика бактеріологічного режиму забруднення водних об'єктів.

7. Показники скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти:

1. Кількість підприємств, які скидали зворотні води в поверхневі водні об'єкти Скинуто забруднених зворотних (водовідведення), всього.

2. Скинуто забруднених зворотних вод.

3. Скинуто забруднених зворотних вод без очищення.

4. Скинуто нормативно очищених зворотних вод.

5. Скинуто недостатньо очищених зворотних вод.

6. Скидання забруднених стічних вод у поверхневі водні об‘єкти по областях.

7. Скидання зворотних вод у ріки України

8. Об'єм зливових стоків.

9. Динаміка скидів забруднювальних речовин у річки та моря України.

10. Динаміка скиду зворотних вод у водні об'єкти по основних галузях економіки України.

11. Динаміка скиду речовин, що забруднюють поверхневі водні об'єкти по областях України.

12. Динаміка скиду речовин, що забруднюють ріки та моря України.

13. Потужність очисних споруд

8. Показники очищення зворотних вод на очисних спорудах

1. Загальна потужність очисних споруд.

2. Об’єм нормативно очищених зворотних вод всього.

3. Об’єм біологічного очищення на спорудах.

4. Об’єм Фізико-хімічного очищення на спорудах.

5. Об’єм механічного очищення на спорудах.

3.3.3. Статистика екології земельних ресурсів

Земельні ресурси - одні з найбільш універсальних природних ресурсів, які необхідні для всіх галузей господарства. Найціннішою частиною земельних ресурсів є сільськогосподарські землі оскільки вони забезпечують людство продуктами харчування. Через діяльність людини, структура земної поверхні постійно змінюється: зменшуються площі сільськогосподарських угідь і лісів, структура Грунтів деградує, вони перенасичені шкідливими хімічними сполуками, мають дефіцит вологи або перезволоженість, надлишок води в Грунтах та їхню засоленість. Повсюдно родючість Грунтів катастрофічно зменшується. Великих збитків сільському господарству завдає ерозія Грунтів. Одне з найбільших лих після ерозії Грунтів - їх засолення, основна причина якого полягає в неправильному зрошенні. Тому користуватися Грунтом, землею слід розумно й бережно. Потрібні термінові заходи для відтворення структури й родючості Грунтів - їх нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо.

Система показників екології земельних ресурсів

При статистичному аналізі екології земельних ресурсів використовується система показників екологічного стану земель, до складу якої входять слідуючи групи показників: показники порушення і рекультивації земель; показників стану та забруднення Грунтів,

показники санітарно-хімічного і мікробіологічного стану Грунтів, показники забруднення Грунтів 08-137., показники і напрямки природоохоронних витрат.

1. Показники порушення і рекультивації земель

• Структура земельного фонду (дод.3.3 табл. 3);

• Ерозія Грунтів;

• Деградація Грунтів;

• Радіоекологічна ситуація.

Характеристиками стану ґрунтів

• характеристика гумусового горизонту;

• характеристика вмісту елементів живлення рослин у Грунті;

• характеристика оптимальних фізичних властивостей Грунту (щільності, агрегованості, вологоємкості, водопроникливості та ін.);

• характеристика Грунтового профілю;

• характеристика фізико-хімічних властивостей Грунту.

Характеристиками забруднення ґрунтів

• відповідність стану Грунтів гігієнічним нормативам;

• вміст токсичних речовин в Грунті;

• вміст токсичних речовин в продукції рослинництва;

• забруднення нітратами основних видів овочів;

• забруднення Грунту Сб-137;

• контрзаходи на забруднених сільгоспугіддях України.

Основні показники ступеня забрудненості ґрунтів

■ коефіцієнт концентрації забруднення Грунту,

■ інтегральний показник поелементного забруднення Грунту,

■ коефіцієнт зворотної реакції Грунтів на динаміку забруднення.

Значення ГДК деяких хімічних речовин в Грунтах наведено в

дод.3.3 табл. 2.

3. Показники санітарно-хімічного і мікробіологічного стану ґрунтів

1. Санітарне число - частка від ділення кількості Грунтового білкового азоту в міліграмах и 100 г абсолютно сухого Грунту до кількості органічного азоту в тих же одиницях.

2. Титр кишкової палички - показник бактеріального забруднення Грунту.

3. Титр одного з анаеробів - показник бактеріального забруднення Грунту.

4. Число яєць гельмінтів в 1 кг Грунту - показник - санітарно- гельмінтологічного забруднення Грунту.

5. Наявність личинок та лялечок мух в 0,25 м^[1] поверхні Грунту - показник ентомологічного забруднення Грунту.

4. Показники забруднення ґрунтів Ся-137.

1. Щільність забруднення Грунтів - кількість цезію-137 на одиницю площі земель.

2. Рівнями забруднення продукції цезієм-137 відносно нормативних критеріїв, які були прийняті у 1997.

5. Показники і напрямки природоохоронних витрат

Основними показниками природоохоронних витрат є:

1. Показники витрат на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд.

2. Показники витрат на створення полезахисних лісових смуг.

3. Показники витрат на створення захисних лісових насаджень.

4. Показники витрат на залуження сильно деградованої і забрудненої шкідливими речовинами ріллі.

Основними напрямки природоохоронних витрат є:

■ охорона та раціональне використання земель;

■ захист земель від ерозії;

■ рекультивація відпрацьованих земель;

■ утримання гідротехнічних, протикарстових, протилавинних, берегозакріплюваних, протизсувних, протиобвальних, протиселевих споруд;

■ виплати іншим підприємствам на рекультивацію земель;

■ інші витрати, пов'язані з охороною та раціональним використанням земель.

Рекомендована література

Нормативно-правова [2-3, 10, 13, 18-20]

Навчальна [15-17, 20, 22, 24-26, 29-30, 35, 37, 41-49, 51]

Словник основних терминів

Викид - міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин.

Викид аварійний - потрапляння забруднювальних речовин у навколишнє середовище внаслідок порушення технологічного процесу або аварії.

Викид біологічно допустимий - забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності.

Викид гігієнічно допустимий - те саме, що й викид граничнодопустимий.

Викид гранично допустимий (ГДВ) - об'єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричиняє виникнення негативних наслідків в довкіллі або загрожує здоров'ю людини.

Викид сукупний - сумарна величина викиду всіх забруднювальних речовин у навколишнє середовище за одиницю часу.

Викиди промислові - викиди промислового виробництва, які забруднюють довкілля, часто створюючи несприятливі умови для існування живих організмів.

Забруднення - привнесення або утворення у середовищі звичайно не характерних для нього фізичних, хімічних, інформаційних чи біологічних агентів

Забруднення аерозольне - забруднення повітря рідинами та твердими речовинами, що перебувають у дрібнодисперсному стані.

Забруднення антропогенне - забруднення, що виникає внаслідок господарської діяльності людини, в т.ч. її прямого чи опосередкованого впливу на склад та інтенсивність природного забруднення.

Забруднення атмосфери - привнесення в повітря або утворення в ньому фізичних агентів, хімічних речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище життя чи завдають шкоди матеріальним цінностям.

Забруднення випадкове - аварійний викид промислових газів чи скидання стічних вод (промислових, комунальних або сільськогосподарських).

Забруднення води — привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матеріальним цінностям.

Забруднення підземних вод — надходження в підземні води антропогенних забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел.

Забруднення теплове, забруднення термальне — форма фізичного забруднення, що виникає внаслідок підвищення температури середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів.

Забруднення хімічне — надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення

Забруднення важкими металами — процес локального, регіонального і глобального нагромадження свинцю, ртуті, кадмію та ін. важких металів на поверхні Землі.

Забруднення ґрунту — привнесення чи виникнення в Грунті нових, звичайно не характерних для нього фізичних, хімічних чи біологічних агентів, або перевищення в певний період середнього багаторічного рівня концентрації перелічених агентів.

Забруднення природне — забруднення, викликане катастрофічними причинами, що не залежать від впливу людини на природні процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу.

Забруднення промислове — забруднення, спричинене діяльністю окремо взятого підприємства чи підприємств.

Забруднення радіаційне — забруднення, спричинене радіоактивними нуклідами, які випромінюють іонізуючу радіацію.

Забруднення сільськогосподарське — антропогенне забруднення, що виникає в разі застосування пестицидів, фунгіцидів, дефоліантів, внесення добрив у надмірних кількостях, які не засвоюються рослинами, скидання відходів тваринництва та ін. дій, пов'язаних з с-г. виробництвом.

Запитання для самоконтролю

1. Назвати показники обсягів та щільності викидів.

2. Назвати показники викидів в атмосферу шкідливих речовин.

3. Назвати показники охорони атмосферного повітря.

4. Назвати показники складу викидів в атмосферу ШР стаціонарними джерелами.

5. Назвати показники навантаження забруднювальних речовин на природу.

6. Назвати показники сучасного стану забруднення атмосфери.

7. Назвати показники забору та використання води.

8. Назвати показники використання свіжої води.

9. Назвати показники використання прісної води.

10. Назвати показники використання та відведення свіжої води підприємствами галузей економіки.

11. Назвати показники якості води.

12. Назвати показники екологічної безпеки водних об'єктів.

Назвати показники скидання забруднювальних речовин у водні

[1] Показників стану та забруднення ґрунтів

Стан та забруднення Грунтів складається з двох основних груп - характеристик стану та характеристик забруднення.

Дата добавления: 2014-01-07