Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

ТЕМА 5 СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

1 Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

2 Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2.1 Джерела формування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2.2 Платники страхових внесків та їх реєстрація.

2.3 Розмір страхових внесків, порядок їх нарахування та строки сплати.

2.4 Права, обов'язки та відповідальність страхувальників.

2.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС ТВП.

3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

4 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

4.1 Загальні положення.

4.2 Допомога на період тимчасової непрацездатності.

4.3 Допомога з вагітності та пологів.

4.4 Допомога при народженні дитини.

4.5 Допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

4.6 Допомога на поховання.

4.7 Порядок планування, обліку та видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів ФСС ТВП.

5 Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

Правові, організаційні та фінансові засади соціального стра¬хування з тимчасової втрати працездатності визначаються Зако¬ном України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра¬хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви¬тратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р. №2240-111.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз¬ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле¬ними народженням та похованням, передбачає матеріальне за¬безпечення громадян у зв'язку із втратою заробітної плати (до¬ходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням ди¬тини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціально¬го страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за такими принципами:

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення цього виду страхування;

2) обов'язковості страхування осіб, які підлягають цьому виду страхування згідно із законом, та добровільності страхування інших осіб;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов'язковості фінансування ФСС ТВП витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів;

7) паритетності в управлінні ФСС ТВП представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

8) відповідальності роботодавців та ФСС ТВП за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та со¬ціальні послуги.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, виступа¬ють застрахована особа, страхувальник та страховик.

Застрахована особа — це найманий працівник, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюєть¬ся загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз¬ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле¬ними народженням та похованням. Представниками застрахо¬ваних осіб є профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи.

Страхувальник – це:

• роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах або у фізичних осіб;

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та інші особи відповідно до чинного законодавства.

Страховик – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Роботодавцем виступає власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, гос¬подарювання; фізична особа, яка використовує працю найма¬них працівників. Найманим працівником є фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації.

У даній сфері соціального страхування використовуються такі терміни, як:

страховий ризик — це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існуван¬ня та потребувати матеріального забезпечення або надання соціаль¬них послуг за загальнообов'язковим державним соціальним стра¬хуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріаль¬ного забезпечення або соціальних послуг за рахунок коштів ФСС ТВП;

страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуван¬ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески. До страхового стажу зараховуються періоди тим¬часової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами дер¬жавного страхування, крім пенсій усіх видів.

До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію Закону України з 1 січня 2001 р. № 2240-III.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу¬мовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає, коли трапляється страховий випадок у період роботи, якщо інше не передба¬чено законодавством.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуван¬ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають:

— особи, які працюють на умовах трудового договору (кон¬тракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, а та¬кож обрані на виборні посади в органах державної влади, орга¬нах місцевого самоврядування та в інших органах;

— члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосеред¬ньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпечен¬ня та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП відповідно до діючого законодавства.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державно¬му соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП.

Дата добавления: 2014-01-07