Мотиваційний аспект взаємодії людини і колективу

Взаємодія людини і колективу має двосторонній характер: людина своїми діями сприяє вирішенню групових завдань, але і колектив істотно впливає на мотивацію людини, допомагаючи задовольняти його потреби в безпеці, причетності, повазі, самовираження та ін. В колективах з гарними відносинами, активної внутрішньогрупової життям люди мають краще здоров'я і мораль, більш захищені від зовнішніх впливів і працюють ефективніше, ніж ті, які знаходяться в ізольованому стані, виконують самостійну роботу. Але колектив не тільки допомагає людині вдосконалити свої професійні якості. Він змінює його поведінку, мотиваційну сферу, сприяючи висунення на перший план задоволення інших потреб, мотивів, інтересів порівняно з тими, які були у людини раніше.

Мотиваційний аспект взаємодії людини і колективу проявляється наступним чином:

1. Під впливом колективу змінюються такі характеристики людини, як сприйняття, мотивація, сфера уваги, система оцінок і т. д. Людина розширює сферу своєї уваги за рахунок посилення уваги до інтересів інших членів колективу.

2. Життя людини залежить від дій її колег, і це призводить до істотних змін його поглядів до себе, оточуючих, свого місця в колективі.

3. У колективі людина отримує певну відносну «вагу». Колектив не тільки розподіляє завдання і ролі, але і визначає відносну позицію кожного. Його учасники можуть робити однакову роботу, але мати при цьому різна «вага» в колективі.

4. Колектив допомагає людині знайти нове бачення свого «я». Людина починає об'єднувати себе з групою, і це призводить до істотних змін у його сприйняття, розуміння свого місця і призначення в житті.

5. Перебуваючи в колективі, беручи участь в обговореннях і у виробленні рішень, людина може генерувати пропозиції та ідеї, які у нього ніколи б не виникали при осмисленні проблеми самотужки. Ефект впливу на людину методу «мозкової атаки», який часто використовується при прийнятті рішень групою, значно активізує її розумові здібності, підвищує творчий потенціал.

6. Помічено, що в колективі людина більш схильна приймати ризиковані рішення, ніж у ситуації, коли діє одна. В ряді випадків ця особливість зміни поведінки людини є джерелом більш дієвої й активної поведінки людей у груповому оточенні.

7. Ще в 20-х роках XX ст. у США на підставі проведених досліджень були зроблені висновки про те, що в присутності інших людей (у складі групи) у людини збільшується швидкість і погіршується якість виконуваної роботи [51]. Залежно від характеру колективу його вплив на окремої людини може бути і позитивним і негативним. Згуртований, але не налаштований на конструктивну поведінку колектив може разлагающе впливати на людину, змушувати його до антисоціальної поведінки. Людина також намагається впливати на групу, робити її більш зручною для себе. Результат такого впливу залежить від сили обох сторін і може придбати характер кооперації, злиття або конфлікту.

У разі кооперації між членом групи і колективом встановлюються довірчі і доброзичливі відносини, що сприятливо впливає на мотивацію і працівника, і групи. Людина розглядає цілі групи як що не суперечать власним, він готовий до пошуку шляхів поліпшення взаємодії, переосмислення своїх позицій, сприймає рішення групи і готовий підтримувати відносини з нею на взаємовигідній основі.
При злитті людини з групою кожна із сторін розглядає іншу як органічно єдину з нею складову. Людина будує свої цілі, виходячи з цілей групи, ідентифікує себе з колективом. У цьому випадку колектив бере на себе турботу про людину, розглядаючи її проблеми як свої власні, намагається надати їй підтримку при вирішенні не лише виробничих проблем, але й особистих.

У випадку конфлікту спостерігається протидія інтересів людини й колективу й боротьба між ними за вирішення цього протиріччя на власну користь.

Якщо конфлікт зумовлений організаційними факторами (відмінностями в поглядах на цілі, структуру, взаємостосунки, розподіл ролей в групі, його досить легко вирішити, він навіть може призвести до певних функціональних наслідків, зокрема:

• дає змогу підвищити мотивацію групи на досягнення цілей; група буде виведена зі сталого пасивного стану, отримає додаткову енергію до дії;

• сприяє кращому розумінню відносин і позицій в групі, яснення працівниками їх ролі та місця в групі, більш чіткого розуміння завдань і характеру діяльності групи;

• активізує пошук нових шляхів функціонування групи, нових підходів до вирішення завдань, генерування нових ідей, що стосуються відносин між її членами. Якщо конфлікт між людиною і колективом породжений емоційними факторами (недовірою, погрозами, страхом, заздрістю, ненавистю, злістю), він слабо піддається усунення і повинен розглядатися як спам і негативна форма взаємин.

Дата добавления: 2014-01-07