Посттравматичний стресовий розлад (ПТРС)

ПТРС відрізняється від інших тривожних розладів одним важливим моментом: в ньому відсутній елемент ірраціональності.

Критерії DSМ для ПТРС:

а) з людиною відбулася травматична подія, яка мала дві наступні ознаки:

1. Переживання, спостереження або зустріч з подією, які включають фактичну смерть або її загрозу, своєрідне ушкодження або загрозу фізичної цілісності людини або оточуючих.

2. Реакція людини включає сильний страх, безпорадність або жах. У дитини реакція може виражатися в дезорганізованій або збудженій поведінці.

б) Травматична подія переживається знову і знову як мінімум в одному варіанті:

1. Нав’язливі тяжкі спомини про події, що повторюються, включаючи образи та думки, сприйняття. У маленьких дітей може відмічатися гра, що повторюється з певною періодичністю і в якій виражені теми або аспекти травми.

2. Важкі сни, що повторюються, у них виражені аспекти травми. У дітей це можуть бути беззмістовні кошмари.

3. Дії та почуття, які складають трагічну подію відбуваються знову (включаючи відчуття повторного переживання події, ілюзії, галюцинації та розрізненні кадри з минулого, в тому числі після пробудження або в стані сп’яніння. У малих дітей це програвання травматичної події.

4. Сильний психологічний дістрес при впливі зовнішнього або внутрішнього сигналів, які символізують або нагадують будь-який аспект травматичної події.

5. Фізіологічна реактивність на вплив внутрішніх і зовнішніх сигналів, які символізують або нагадують будь-який аспект травматичної події.

в) Стійке уникнення стимулів, пов’язане з травмою і притуплення загальної реактивності (відсутнє до травми) проявляється у трьох або більше наступних ознак:

1. Потяг уникнути почуттів, думок, розмов пов’язаних з травмою;

2. Потяг уникнення дій, місць або людей пов’язаних з травматичною подією;

3. Нездатність пригадати важливий аспект травми;

4. Помітно знижений інтерес до значущої діяльності або участі в ній;

5. Почуття відчуженості або відстороненості від інших;

6. Обмеження діапазону афекту (наприклад нездатність проявляти почуття любові;

7. Відчуття скороченого майбутнього (наприклад, на сподівання зробити кар’єру, вступити у шлюб, мати дітей або прожити довге життя).

г) стійкі симптоми збільшують збудження, (які були відсутні до травми) що проявляються в наступних ознаках (двох або більше):

1. Труднощі з засипанням або підтриманням сну;

2. Роздратованість або спалахи гніву;

3. Труднощі з зосередженням уваги;

4. Зростання надмірної проникливості;

5. ненормальна реакція на страх.

е) тривалість порушення симптоми в критеріях б, в, г, більше 1 місяця.

Серед симптомів найбільш точними індикаторами тяжкості ПТРС є притуплення почуттів та уникнення.

Аспект розвитку: види симптомів, які проявляються у дітей після впливу травматичної події, варіюються в залежності від віку.

Маленькі діти можуть регресувати до рівня функціонування, відтворюють його в ігровій формі.

Шкільний вік: домінуючий симптом: страхи та тривоги та жалоби на головний біль, проблеми з зором та слухом, неуважність у школі, агресія стосовно однолітків або відстороненість від них, порушення сну, енурез і соматичні захворювання.

Характеристики. Поширеність – 6-7%, гендерні розбіжності -розрізненні дані, коморбидність – ПТРС значно збільшує вірогідність депресій, тривоги та алкогольно-наркотичної залежності.

Курс розвитку: залежить від частоти травм.

Втручання: кризове втручання - через декілька днів після травматичної події ті, хто її переніс об’єднуються в групи з зовнішнім керівником. Керівник розповідає факти, щоб уникнути чуток та пропонує учасникам події поділитися почуттями. Керівник показує прийоми копінг-стратегій та називає інші джерела допомоги.

Дата добавления: 2014-01-07