Найвідоміші тематичні парки світу

Особливості садово-паркової анімації

Тематичні парки зараз в Європі починають займати провідні місця і, навіть, конкурувати з всесвітньо відомими пам’ятками.

Тематичні парки, як і взагалі туризм схильні до сезонності. 66 % туристів приїжджають в ту чи іншу країну, в залежності від географічного розташування, у визначенні місяці року. У цей час завантаженість туристських готелів досягає 100 %. Наприклад, у холодний час року завантаженість готелів падає і складає в середньому по країнах 60 %.

Шлях подальшого розвитку тематичних парків й удосконалювання їх роботи залежить від екстенсивних і інтенсивних методів розвитку.

Екстенсивний шлях - подальший розвиток матеріально-технічної бази в парках. Якість обслуговування туристів знаходиться в прямій залежності від рівня матеріально-технічної бази. З'являється мережа приватних, сімейних невеличких готельних підприємств. Матеріально-технічна база туризму повинна створюватися з урахуванням можливостей задоволення різноманітних рекреаційних потреб різноманітних груп туристів.

Інтенсивний шлях розвитку тематичних парків в країні передбачає удосконалення його організаційних напрямків.

Своє дозвілля люди бажають провести по-різному - у залежності від своєї індивідуальності, рівня прибутку, мотивації подорожей, навіть від таких чинників, як мода чи реклама. Тому знову створювані об'єкти матеріально-технічної бази тематичних парків повинні забезпечувати всю розмаїтість рекреаційно – розважальних потреб туристів.

В Іспанії знаходиться найбільший у Європі тематичний парк - "Світ кіно", що створений недалеко від Мадрида легендарною компанією "Уорнер Бразерс".

Новий тематичний парк, Міні-Ізраїль, розбитий на території кіббуца Нахшон, недалеко від Латруна, вважається найбільшим туристичним проектом туристичним проектом в Ізраїлі за останнє десятиліття. Новий ізраїльський парк розташований на території в 60 дунамів (6 гектар) і його будівництво обійшлося в 20 мільйонів доларів. Доріжки парку зроблені у формі Зірки Давида і кожний трикутник подає свою частину країни - Тель-Авів, Хайфа, Єрусалим, Негев, Верхня і Нижня Галілея.

Порт Авентура єдиний у своєму роді тематичний парк у Європі розташований неподалік від теплих сонячних пляжів узбережжя Коста Дорада. Парк розбитий на п'ять тематичних зон. Тут подана культура колоніальної Мексики і руїн Майя, екзотика Полінезії - останнього райського кутка світу, китайської імперії, Дикого Заходу. Парк займає площу більш ніж сто гектарів. На території парку є 23 ресторани, що подають національні страви з п'ятьох світів.

Італія в мініатюрі - це тематичний парк розваг на території 85 000 кв. метрів, де фантазія не має меж і часу. Велика виставка під відкритим небом: більш 270 італійських і європейських пам'ятників мистецтва, відтворених у пропорції від 1:25 до 1:50. Вони оточені квітами і мініатюрними деревами. У парку є множина атракціонів для дітей самого різноманітного віку. Щодня проводиться великий ряд розважальних програм. У парку є багато закладів харчування і зони для пікніка.

Літом 2000-ого року поруч із Річчіоне відкрився ще один тематичний парк під назвою "Ле Навій". Там можна познайомитися з мешканцями морських глибин, пройшовши по прозорому підводному тунелю або заглянути в самий центр нашої планети. Багато світлових і музичних ефектів та ресторанів.

Новий тематичний парк відкрився на території світового Діснейленда, що знаходиться у Флориді. Він називається “Як стати мільйонером”, і є майже повною копією телепередачі з однойменною назвою.

Історико-тематичний парк "Фараонське село" (Рharaonic village). Фараонське село - унікальний культурно-історичний парк, розташований у Каїрі. Своїм виникненням парк зобов'язаний ентузіасту і досліднику доктору Хассану Рагабу, відомому ще тим, що саме він відновив у наш час утрачений секрет виготовлення паперу з папірусу. Село розташоване на острові, що знаходиться в 4 км вище за течією Нілу від центру Каїра. Острів займає площу 33 акра. Творці села постаралися відтворити образ житлових і господарських будинків древніх єгиптян. Сотні артистів в історичних костюмах зображують повсякденне життя в Древньому Єгипті: сільськогосподарські роботи, процес створення статуй скульпторами, працювиноробів, церемоніальні ходи при дворі правителя.

Тематичні парки «Хо Пар Вілла» і «Місто Династії Танг» для дітей та дорослих. Місто Династії Танг - це історичний і культурний тематичний парк, побудований по подобі столиці древньої династії Танг – міста Чанг-Ан у Китаї. У відвідувачів парку є прекрасна можливість познайомитися з життям і побутом древнього Китаю, побродити серед імператорів, наложниць, бандитів і 1200 теракотових воїнів. Все це зроблено в натуральний розмір.

Парк «Хо Пар Вілла» - це єдиний у світі тематичний парк, присвячений китайській міфології, тому тут особливо цікаво тим, хто любить читати історичні романи, хроніки або дивитися різноманітні фільми на китайську тематику.

ХХ століття породило індустрію розваг, в якій на перше місце виходять економічні важелі. Туристичний бізнес активно впливає на розвиток індустрії розваг, що приносить суттєві прибутки і самому туризму. Такий взаємовплив можна прослідкувати на прикладі функціонування тематичних парків розваг. Німеччина, що активно будує подібні парки, вийшла на високий рівень рентабельності. Прибуток від функціонування тематичних парків складає приблизно 70% від загального прибутку туристичної галузі країни.

Перший тематичний парк розваг “Діснейленд” (Каліфорнія, США) залучає більше туристів, ніж Єгипет, Марокко, Туніс, Ізраїль разом узяті. Скандинавські країни разом приймають менше відвідувачів, ніж два найбільші в Європі парки розваг: “Євродіснейленд” (Франція) та “Порт-Авентура” (Іспанія). Діснеєвський парк у Флориді (США) щорічно відвідують понад 30 млн. туристів. Це удвоє більше, ніж збирають курорти Коста Брави і всього Адріатичного узбережжя Іспанії разом.

Щоб зрозуміти причини такої популярності парків, треба прослідкувати процес становлення та розвитку світової садово-паркової культури.

Цей процес завжди був тісно пов’язаний з часом, місцем, рівнем філософських та естетичних уяв про прекрасне.

Спочатку сади, а потім парки, завжди були місцями для відпочинку, релаксації, милування ландшафтами, насолодження ароматами рослин.

У процесі довготривалого історичного розвитку з’явились різноманітні способи композиції садів і парків, що віддзеркалювали зміну естетичних поглядів, відмінності у природних, кліматичних умовах, самобутність побутових та культурних традицій різних народів.

У створенні садів та парків рабовласницького та феодального суспільства головну роль відігравали приватні сади, парки при культових спорудах, палацах, віллах заможних людей. Регулярні сади відомі вже у стародавньому Єгипті (сад у Фівах, ХV ст. до н. е.) та у Вавилоні (“Висячі сади” Семіраміди, VІІ-VІ ст. до н. е.) Приблизно в той же час у Китаї виникають скелясті пейзажні сади. У Стародавній Греції розвиток громадського життя в містах VІ-ІV ст. до н. е. сприяв виникненню садів (головним чином при гімнасіях) з місцем для змагань, прогулянок, ігор та розваг. Винятковою самобутністю та високими декоративними якостями вирізнялись сади феодальної епохи в Китаї, Японії, Індії, Персії, арабських країнах, Середній Азії (сади Тимурідів). Європейські середньовічні сади мали, головним чином, утилітарний характер. Нове піднесення садово-парковою мистецтва в європейських країнах починається в епоху Відродження. Італійські архітектори ХVІ ст. Віньола, Лігріо розробили прийоми композиції архітектурно облаштованого регулярного парку з використанням крутого рельєфу місцевості (парки вілл Боболі, Капрарола, Ландте, д’Есте в Італії). Ці парки розташовувались на системі терас з підпірними стінами, монументальними сходами, каскадами, великою кількістю скульптур. Подібне планування парків отримало подальший розвиток у такій садово-парковій архітектурі Європи як італійське барокко.

З цього часу садово-паркове мистецтво чутливо реагує на всі зміни естетичних настроїв суспільства, що проявлялись у пануванні певних архітектурних стилів: ренесансу, барокко, рококо, романтизму, класицизму тощо.

Раціоналістичні принципи класицизму, що переважали в мистецтві абсолютистської Франції у ХVІІ ст., втілились у суто геометричному плануванні регулярних “французьких” парків, створених видатним садовим архітектором Ленотром (Во-ле-Віконт, Версаль, Шантейї, Сен-Клу). Такі парки створювались переважно на рівнинній місцевості або на пологому схилі. Головне місце в ансамблі займав палац, перед ним розміщувались грандіозні партери з підстриженими боскетами з країв, водойми та канали (водяні дзеркала).

Чудові регулярні парки створюються у ХVІІ-ХVІІІ ст. в Італії (Казерта), Іспанії (Ла-Гранха), Німеччині (Сан-Сусі, Німфенбург), Австрії (Шонбрунн, Бельведер), Польщі.

У середині ХVІІІ ст. у Європі виникають пейзажні, або англійські парки, в розвитку яких головну роль відіграло вивчення садово-паркового мистецтва Китаю. Спочатку вони з’явились в Англії (Стоу), потім у Франції (Ерменонвіль). В основі композиції цих парків лежав принцип творчої переробки мотивів природи. Багато місця приділялось лукам, що оточувались мальовничими групами кущів та дерев. Центром композиції часто слугували озера та річки зі своїми природними берегами. У парках було багато романтичних мавзолеїв, руїн, сільських хижок.

Перші сади Київської Русі з’явилися в ХІ ст. (князівські маєтки в Києві та Володимирі). У ХVІІ ст. у Москві існували верхові (або “красні”) сади, які розміщувались на верхніх поверхах будівель і вирізнялись багатим декоративним убранством (сади Кремлівського палацу), та регулярні парки в заміських маєтках. На початку ХVІІІ ст. в Петербурзі та навколо нього будуються чудові палацові ансамблі з регулярними парками, створені архітекторами Ж. Леблюном, Н. Микетті, М. Земцовим (Петергоф, Стрельня, Літній сад).

Складніший та витонченіший стиль розвиненого барокко відрізняє парки середини й кінця ХVІІІ ст. (архітектор Растреллі).

У цей час виникають чудові парки і в Україні (у кінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. – Софіївка в Умані, у ХІХ ст. – Тростянець, що на Чернігівщині).

У ХІХ-ХХ ст. створюється багато міських громадських парків. У цей час з’являються нові види парків: парки культури та відпочинку, тематичні парки, парки розваг.

Незалежно від архітектури парку його основною функцією завжди була рекреація. Люди створювали такі осередки існування, в яких уособлювались мрії про прекрасне, про затишок, про внутрішній і зовнішній комфорт.

Перебуваючи у парку, людина задовольняла багато своїх потреб як духовних, так і фізіологічних. Починаючи з пори пізнього Середньовіччя у парках з’являються місця для анімації дозвілля.

Будуються спеціальні фонтани, в яких можна купатися. У бібліотеці Екстена в Модені є малюнок, на якому зображенні молоді люди, що купаються у “Фонтані юності”, п’ють вино і насолоджуються музикою. Подібні куточки в замках називалися “Садами кохання”. Тут влаштовувались бесіди, танці, ігри, постійно грали музиканти. Для рухливих ігор і танців відводилися спеціальні трав’яні галявини.

Особливої популярності садово-паркова анімація набуває в епоху Ренесансу та в новий час. У садах епохи барокко (ХVІІ ст.) влаштовувались маскаради та театральні вистави. Однією з найрозповсюдженіших форм театралізації у палацово-паркових комплексах були “алегорії” – своєрідна сценічна гра, в якій за допомогою прийому іншомовності, образності, асоціацій актори (в тому числі й особи королівського сімейства) розповідали про події з життя переважно представників правлячої еліти.

Великими поціновувачами садово-паркових розваг були французькі королі Людовик ХІV, Людовик ХV, Людовик ХVІ. Сади у стилі класицизму будувалися таким чином, щоб в них були певні розважальні зони, як правило, прямокутної форми. На цих галявинах влаштовувались ігри, забавки, розіграші, маскарадні дійства, святкові, садові балети, грала спеціально створена садова музика.

З часом тенденції та ідеї створення садів та парків змінюються та набувають нових форм. Усвідомивши себе в системі світових цінностей, людина створює найгуманістичніший тип парків, який перш за все покликаний захищати природу від негативного впливу людини. Таким стали національні парки, заповідники, ботанічні сади та зоопарки. Крім того, що ці парки виконують природоохоронні функції, вони є відкритими для відвідання туристами та рекреантами як з культурно-просвітницькою метою, так і з метою рекреації.

Першим у світі національним парком став Йеллоустонський парк (США). Його було засновано у 1872 р. в самому центрі Скелястих гір. Цей парк і досі залишається одним з найатрактивніших природних об’єктів світу. На його території є бурхлива ріка, мальовниче озеро, вулканічне плато, оточене хребтами гір, схили яких покриті хвойними лісами, а їх верхівки – вічними снігами. Парк дуже багатий флорою і фауною. Але найпривабливішими природними “атракціонами” стали гейзери, яких тут декілька сотень.

У парку організовано 7 заповідних зон, по яких можна подорожувати лише верхи або пішки. Біля всіх важливих пунктів парку створені готелі та кемпінги, станції обслуговування, кафе, ресторани, засоби зв’язку тощо. Стає зрозумілим, чому цей парк щорічно відвідує близько 3 млн. туристів.

Серед ботанічних садів світового значення визначне місце займає Нікітський ботанічний сад, який було засновано у 1812 р. на південному узбережжі Криму. Сад нараховує 28 тис. видів, сортів та гібридів рослин, більшість з яких завезено з інших країн і континентів. Найбільше туристів приваблюють екзотичні рослини (пальми, бамбук, секвойї), а також близько двох тисяч сортів садових квітів.

Найпершим зоопарком світу став зоологічний парк Карла Гагенбека неподалік Гамбургу (Німеччина). Його створено у 1907 р. і вже тоді була застосована система утримання звірів у великих просторих вольєрах, ландшафт яких нагадував той, до якого звикли тварини. У парку також розташувалась постійно діюча виставка муляжів динозаврів натуральних розмірів. Одним з найдавніших зоологічних парків був Київський зоопарк. Він прийняв перших відвідувачів у 1908 р.

На межі ХІХ-ХХ ст., коли почали активно розвиватись ринкові відносини, деякі підприємці стали використовувати вічний потяг людей до паркових розваг з комерційною метою. Цьому сприяв розвиток науково-технічного прогресу, поява електрики і нових технологій створення металевих конструкцій.

Перші тридцять років ХХ ст. стали часом розквіту парків розваг. У цей час з’являється багато нових парків атракціонів. Деякі з них були представлені публіці ще в кінці ХІХ ст. “Водяні кручі” у Чикаго і парк атракціонів Коні Айленд у Нью-Йорку, які відкрилися наприкінці ХІХ ст., стали першими парками розваг у світі.

На Чиказькій виставці 1893 року Джордж Феріс представив своє велетенське “чортове колесо”.

Після появи цієї ідеї у різних країнах світу відкрилося сотні парків розваг. Нові технологічні розробки давали можливість створювати неперевершені атракціони. У 1920-х рр. з’являються “американські гірки”, центрифуги, електро-каруселі, штучні доріжки і багато інших атракціонів.

У колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах головною лінією садово-паркового мистецтв ХХ ст. стає громадське паркове будівництво, що проявляється у виникненні парків культури і відпочинку. Такого роду парки були розраховані на різноманітні види активного відпочинку. Багато парків у СРСР були схожими між собою, оскільки розроблялися за типовим проектом. Серед місць анімаційної діяльності розповсюдженими були зелені театри, спортивні і танцювальні майданчики, естради, атракціонні містечка. Якщо парк мав водоймище (озеро, ставок, річку), то був організований прокат човнів та катамаранів. Тут же міг бути впорядкований пляж.

З появою парків розваг, а з середини ХХ ст. – тематичних парків – починається епоха садово-паркової анімації відпочинку. Люди приходять у парк не стільки задля релаксації чи милування природою, скільки заради розваг, переважно активних і веселих. Починають з’являтися садово-видовищні центри, де проводяться фестивалі та театральні виставки. Якщо, наприклад, у садах епохи Відродження були лише присутніми елементи театральності, то в тематичних парках створюється всеохоплюючий світ ілюзій і пригод.

Яскравим прикладом нових впливів є тематичний парк “Діснейленд” як “найстаріший” представник чистого виду тематичного паркового мистецтва. Створив його видатний американський мультиплікатор Уолт Дісней у 1955 р. Цей парк було побудовано у вигляді міста, що має анімаційну тематику та символізує світ дитинства. Головними анімаційними персонажами парку стали герої діснеєвських мультфільмів, у першу чергу Міккі Маус. Складається Діснейленд з двох частин: перша – Фестиваль- Дісней з критими і відкритими басейнами, готелями, ресторанами і кафе; друга – тематична зона розваг, що в свою чергу складається з чотирьох земель: Дикий Захід, Країна пригод, Країна майбутнього, Країна фантазій.

У парку практикуються різноманітні засоби розваг, що базуються на використанні найсучасніших зразків атракціонної техніки: “адреналінових” печер, тунелів, гір, водоспадів, фантастичних атракціонів, спеціальних механізмів, що змушують рухатись весь цей анімаційний світ.

Крім того парк має свою транспортну мережу, свою систему харчування.

У штаті Діснейленда працює багато аніматорів, які у вигляді “справжніх” діснеєвських героїв спілкуються з відвідувачами парку, грають з дітьми, підбадьорюють дорослих. Таким чином анімаційна група створює ілюзію живого організму, що живе своїм казковим життям. Крім того аніматори стають головними дійовими особами під час традиційної вечірньої святкової процесії, що проходить вулицями парку.

Ще один вид тематичних парків має пізнавально-розважальний характер. Одним з перших таких закладів став парк, відкритий у 1961 р. корпорацією “Six Flags” у штаті Техас (США). Цей парк складався з шести секцій-країн, з якими була пов’язана історія Техасу. Анімаційна програма парку передбачала своєрідне “занурення” в історію за допомогою історичних реконструкцій, нових атракціонів, всебічного дотримання тематики секцій.

Маючи такі парки, американці вважають себе їх винахідниками. Але корені тематичних парків йдуть з Європи. Ще й донині на півночі від Копенгагену функціонує найстаріший парк розваг світу “Баккен”. Він був відкритий у 1580 р.

А за три роки до відкриття Діснейленду, у 1952 р., корпорація “Де Ефтелінг” побудувала парк за мотивами європейських казок на південному заході Нідерландів.

Однак динаміка розвитку тематичних парків в Європі була слабкою, ініціативу перехопили США і, як результат, тематичні парки спочатку розповсюдились на північноамериканському континенті, а потім, вже як заокеанський продукт, повернулися в Європу.

Тематичні парки є логічним продовженням парків розваг. Незважаючи на те, що парки розваг та відпочинку все ще розповсюджені в багатьох країнах, тематичні парки набули в останні десятиліття широкої популярності. На відміну від парків, що поєднували в собі традиційні садово-паркові форми відпочинку з атракціонами та розвагами, тематичні парки пропонують більш широкий спектр розваг, об’єднаних загальною темою.

Тематичне розмаїття сучасних парків велике. У світі існують історичні, архітектурні, мистецькі, етнографічні, географічні, екологічні, природні, фантастичні, казкові та багато інших тематичних парків.

Останнім часом швидкими темпами розвиваються техно-парки. Ці електронно-тематичні центри розваг дозволяють за допомогою найсучаснішої електронної техніки зануритись у минуле чи майбутнє, у космос чи під землю, у найпотаємніші глибини світового океану чи в не менш привабливий світ внутрішніх органів людського організму. Освітні можливості техно-парків безмежні, розважальні програми, що в них пропонуються, надзвичайно різноманітні. Враховуючи те, що техно-парки стали своєрідним полігоном для випробувань новітніх технологій найбільшими фірмами-виробниками електронної, комп’ютерної техніки, цей вид тематичних парків має чудові перспективи.

Один з перших великих техно-парків побудовано в Німеччині на балтійському курорті Сіксдорж. Він носить назву “Ганза-парк” і залучає велику кількість туристів не лише до парку, а й на курорт, що й було основною метою ініціаторів створення парку.

Ще один “ветеран” віртуальних розваг – парк “Футуроскоп”, що біля французького міста Пуатьє. Парк став справжньою “меккою” для шанувальників кіно найвищої якості і поціновувачів віртуальної реальності. Усі його атракціони побудовані на принципі візуального сприйняття і, завдячуючи новітнім мультимедійним технологіям, викликають такі сильні зорові враження, що для відвідувачів віртуальний світ вбачається реальним.

У парку працює більше двадцяти павільйонів:

- “Павільйон Вьєнни” (округ, де розташовано парк) – віртуальне зображення, створене за допомогою 850 екранів і ефекту руху (крісла рухаються в певному ритмі), знайомить туристів з історичними й архітектурними об’єктами Вьєнни в умовах майже реальної подорожі;

- “Магічний килим” – два екрани на 700 кв. м – один на стіні, інший під ногами – допомагають відвідувачам “мандрувати” як метеликам-монархам від Канади до Мексики;

- “Акваскоп” – інтерактивна гра на знання Світового океану;

- “Пейзажі Європи” – “прогулянка” на човні серед дзеркал, пейзажів, фонтанів, коловоротів і лабіринтів;

- “Астратур” – віртуальна мандрівка на штучний супутник Землі “Астра”;

- “Вулиця Кіберів” – більш ніж 100 постів для “кіберфанів”;

- “Театр на озері” – аквасвітлові вистави “Гра води” і “Нічні лазери”;

- “Кінемакс” – на екрані, заввишки з семиповерховий будинок, демонструються спец-ефекти;

- “360-градусне кіно” – морський круїз від Венеції до Лондону за допомогою екрану з оглядом у 360 градусів;

- “Світ дітей” – 2 га території, що належать найменшим відвідувачам парку.

Таке розмаїття віртуальних розваг захоплює. Діти і молодь – основні споживачі запропонованих розваг – з великим небажанням залишають парк. Цей вид тематичних парків має чудові перспективи на майбутнє.

Але є певна небезпека того, що в перегонах за лідерство технологій втратить своє значення екологічна складова парку. Уже зараз більшість місць для розваг у техно-парках розташовано у приміщеннях.

Ще один популярний вид тематичного парку – аквапарк. Це, як правило, центр сімейного відпочинку у спеціально організованій водній зоні розваг.

Якщо відвідувач аквапарку захоче отримати порцію яскравих вражень, він може спуститись зі швидкістю 50 км на годину з різної конфігурації “адреналінових” труб чи тунелів. Додають емоцій під час спуску звукові та світлові ефекти.

Якщо ж людина захоче розслабитись, зняти з себе напруження, до її послуг джакузі, басейни з хвилями, масажні водоспади і “гейзери”, басейни з рибками, в яких можна поплавати з аквалангом. У деяких аквапарках імітується ефект “Мертвого моря” (коли людина не тоне), штормовий океан, на хвилях якого можна займатися серфінгом, пляжі бразильської Капакабани чи джунглі Амазонки.

Аквапарки – це чи не єдиний вид тематичного парку, що отримав відносне розповсюдження в Україні, переважно на причорноморських курортах. Одним з найоригінальніших став аквапарк у Робочому куточку м. Алушти (Крим). Його оригінальність полягає, перш за все, в архітектурному вирішенні організації простору парку. З одного боку він розташувався на даху готельно-ресторанного комплексу, з іншого – гірки, труби і тунелі “сповзають” на цей дах з природних пагорбів, що здіймаються над аквапарком.

Аквапарки існують в двох архітектурних видах: криті (або закриті) і парки просто неба. Приморські курорти будують, як правило, відкриті парки. Міста ж чи, наприклад, гірські курорти проектують переважно криті аквапарки.

Так, у польському Кракові у 2000 р. відкрився один з найбільших у Європі аквапарків під дахом. Крім безпосередньо аква-розваг до послуг відвідувачів дві альпійські стіни, тренажерний зал, солярій, магазин, бари, ресторани.

Чудовим взірцем аквапарку як культурно-рекреаційного і розважального осередку є критий аквацентр “Калдея” карликової гірської держави – курорту Андорра.

Великий інтерес туристів викликають анімаційні за своєю сутністю шоу-парки, тематичною основою в яких можуть бути історичні події, культура і побут етносів, кінопригоди тощо.

“Ініціатором” створення таких парків був Голлівуд. Саме в надрах найвідомішої кінофабрики світу на студії “Universal Studios” був створений перший кінопарк. Тут відвідувачі можуть стати споглядальниками і учасниками різноманітних сцен з найвідоміших голлівудських фільмів: “Індіана Джонс”, “Щелепи”, “Термінатор”, “Парк юрського періоду”.

У ролі аніматорів, які відтворюють епізоди фільмів, виступають молоді актори, каскадери, спортсмени.

Другий подібний парк відкрився в м. Орландо (Флорида).

Коли стало зрозуміло, що кінопарки приносять їх власникам хороші прибутки, вони стали з’являтись і в інших країнах. Так, міська влада японського міста Осака виділили 54 га цінної землі в густо заселеному районі, де мешкає 35 млн. японців, під парк “Universal Studios Japan” (USJ), який став аналогом голлівудського парку. Парк розраховано на 22 тис. відвідувачів щоденно, або близько 8 млн. на рік.

До числа шоу-парків належать і парки, в яких емоційно-видовищним центром стають великі театри просто неба. Всі інші елементи паркової інфраструктури (атракціони, кафе, ресторани, ігрові майданчики тощо) виконують другорядну роль.

Прикладом такого парку може слугувати шоу-парк “Золоті ворота тисячоліть”, що функціонує у Києві на березі Дніпра. Його спроектовано і побудовано з метою ознайомлення в першу чергу туристів з основними віхами історії України.

Засоби, за допомогою яких досягається мета, передбачають залучення великої кількості акторів: музикантів, співаків, танцюристів, каскадерів, статистів. У художньо-видовищній формі з використанням складного реквізиту, коней, механізмів, піротехніки відтворюється ретроспектива історичних подій, що суттєво вплинули на формування української нації, її самосвідомості і культури.

Щоправда, ефективність функціонування київського шоу-парку невисока, оскільки коштів, виділених міською владою не вистачає, маркетингова політика, реклама не відповідають високим культурно-освітнім завданням роботи парку.

Ще одним видом шоу-парків поступово стають етнографічні музеї просто неба. У світі функціонує багато подібних парків-музеїв. Найпопулярніші з них типу скансен виникли і успішно функціонують у скандинавських країнах. У цих парках суттєва роль у відображенні культури народу, етносу належить аніматорам. В умовах реальних декорацій минулих віків аніматори відтворюють картинки побуту, обряди, ритуали, реконструюють історичні події. Всі вони протягом дня одягнені у національні костюми, користуються раритетними предметами побуту, повторюють стиль поведінки своїх пращурів.

Турист, що вирішив відвідати цей парк, ніби потрапляє в минуле цієї країни, її народу. Реальності подібних відчуттів додає можливість самому відвідувачу взяти участь у певних дійствах – приготуванні їжі, трапезі, святковостях тощо.

Україна теж має подібні вакаційно-етнографічні зони. Однією з найбільших є Державний музей народної архітектури та побуту України, що під Києвом. І за організацією простору і за деякими формами роботи музей можна розглядати і як етно-шоу-парк. Протягом року на його території відбуваються десятки свят, ярмарків, ушанувань, історичних та побутових реконструкцій. Тут і християнські свята: Різдво, Водохреща, Трійця, Покрова Пресвятої Богородиці, День Святого Миколая; і дохристиянські святковості просто неба: Великий день (Веснянки-гаївки), Вербна неділя, Масниця, Івана Купала.

Популярними в музеї стали свята давніх професій: День різьбяра та Майстра плетіння, День гончара, День зільника. Свої акції влаштовують культурологічні, історичні і професійні об’єднання. Так, щороку 10 березня влаштовується День ушанування пам’яті Т. Г. Шевченка. Спілка сприяння сільському зеленому туризму влаштовує свій ярмарок напередодні літнього туристичного сезону. Дитячі організації влаштовують дитячі ярмарки і свята, наприклад, День дитячої творчості (1-2 травня).

Переважна більшість музейних заходів носить анімаційних характер. У ролі аніматорів тут виступають переважно самодіяльні артисти фольклорних колективів і народні майстри. Приклад західних етно-шоу-парків доводить ефективність сезонної роботи професійної групи аніматорів. Попри певні витрати на зарплатню, костюми і реквізит доходи перевищують витрати за рахунок збільшення кількості відвідувачів. Існує пряма залежність між якістю анімаційних програм і кількістю вхідних квитків на територію етно-парку.

Серед інших різновидів тематичних парків слід виділити історичні парки.

В іспанській Валенсії, на престижному курорті Бенідорм функціонує тематичний парк розваг “Терра Мітіка” (Тerra Mitica). Він займає площу понад 1 млн. кв. м. На цій території розмістились п’ять тематичних зон, розрахованих на людей усіх вікових категорій з найрізноманітнішими уподобаннями.

Поціновувачі гострих відчуттів можуть отримати їх на одному з атракціонів, а тих, хто віддає перевагу більш пасивним формам розваг, запрошують яскраві театралізовані вистави.

Простір парку організовано таким чином, що відвідувачу здається, ніби на обмеженій території парку оживає сам хід всесвітньої історії. Атракціони, що відтворюють ритуали і легенди давніх культур, розташовані в порядку історичної ретроспективи.

У “Терра Мітіка” за допомогою анімаційних засобів активізації і театралізації кожен з відвідувачів може відчути себе давнім єгиптянином, греком, римлянином, бербером, хрестоносцем, бажаючі можуть взяти участь у подорожі Одіссея.

Посеред парку влаштовано велике озеро, що символізує Середземне море. Його можна перейти на шебеках берберів, пасажирських шхунах і торговельних судах. Ці кораблі, що символізують розвиток мореплавання на Середземномор’ї, одночасно доставляють відвідувачів у будь-яку з п’яти зон парку.

Приблизно за таким же принципом побудовано ще один великий тематичний парк “Порт Авентура”, що приваблює мільйони туристів в іспанську Каталонію. Каталонці підійшли до створення парку творчо й неординарно. Тут створено п’ять тематичних зон, сформованих за географічним принципом: “Середземномор’я”, “Полінезія”, “Китай”, “Мексика”, “Дикий Захід”.

Кожна зона має своє анімаційне шоу. У мальовничому полінезійському працює велика група справжніх полінезійців, у парку “Казкова вистава” представлено китайський цирк, у “Мексиці” – мексиканський народний театр, справжній канкан – у салуні на Дикому Заході.

У Мексиці відвідувачів “обстріляють” солдати Панчо Вільї, у Великому Каньйоні човен з гостями майже розіб’ється об скелі, у салуні Арізони на відвідувачів нападають місцеві ковбої, у Середземному морі на них чатують пірати, а на островах Тихого Океану вони можуть відчути “дихання” діючого вулкану.

Однією з найпопулярніших у світі паркових мереж є “Леголенд”, ця мережа має свої парки в Данії, Британії, Німеччині, США. Усе в цих парках зроблено з деталей дитячого конструктора “Лего”. У датському парку є і вакаційна зона “Маленький Копенгаген”, і таємнича країна індіанців з печерами, чудовиськами і сучасними атракціонами.

Велику кількість туристів приваблюють вакаційні зони, де імітується клімат, особливості природного середовища, пляжі, хвилі і навіть співи екзотичних птахів. Особливо розповсюджені подібні парки в Японії.

У парках моделюються не лише природні, а й архітектурні принади. Дуже зручно невибагливому туристу або людині, що не має достатніх коштів чи здоров’я на закордонні мандрівки, зайти в найближчий парк “Світ у мініатюрі” або, наприклад, “Італія в мініатюрі”, де зібрані визначні пам’ятки історії й архітектури у вигляді зменшених копій, і отримати всю необхідну, в тому числі візуальну інформацію. Щоправда, цей турист не матиме уявлення про реальні масштаби будівлі, не зможе до неї увійти, не відчує подиху віків. І все ж такі парки існують, їх принади користуються попитом, а рівень екології прискорює рекреаційний ефект.

Але найбільшими і найпопулярнішими парками в світі залишаються парки Уолта Діснея: американські, азійські, європейські.

Дата добавления: 2014-01-07