КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Суперечлива діалектика єдність прогресу і регресу становить процес розвитку – форму прояву вічного руху і змінності матерії
Адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Діалектика поширюється на всю навколишню дійсність і є теоретичним відображенням розвитку як “ духу”, так і матерії, свідомості, пізнання. Діалектика – сучасна загальна теорія розвитку всього сущого, яка Закони діалектики.
1. Діалектика як загальна теорія розшуку всього сущого. 2. Принципи діалектики. 3. Категорії діалектики.
Література: П-1, с.222- 261; П-3, ч.2, с. 95- 185; П-8, с. 650- 667 - 1-
Діалектика -світоглядна позиціяі відповідний їй метод пізнання та практичної дії, що грунтуються на визнанні об’єктивної взаємопов’язаності і внутрішньої суперечливості явищ природи, суспільства і духовного життя людей, внаслідок чого їм притаманна здатність до розвитку. Історичні форми діалектики: - антична (Геракліт, Зенон Елейський, Піфагор, Сократ, Платон, Арістотель, Лукрецій Кар); - середньовічна (Плотін, Фома Аквінський, Ансельм Кентерберійський,); - Нового часу (Спіноза, Лейбніц, Сковорода); - класичної німецької філософії (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель); - марксистська (Маркс, Енгельс, Ленін, Плєханов); - сучасні ірраціоналістичні концепції (екзистенційна – М.Бердяєв, Ж. – П.Сартр, К.Ясперс; діалектична теологія – Г.Маркузе, П.Тілліх; “негативна” – Т.Адорно). Розвиток – незворотна, спрямована, необхідна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів, в результаті якої виникає нова якість. Це загальна власність матерії, її найважливіша ознака. Розвиток – це насамперед зміна, рух, але не будь - яка зміна, рух є розвитком. В процесі руху як розвитку створюється нове, необхідне, здатне до саморуху, самовідтворення. Саморух і саморозвиток – важливі моменти діалектики як теорії розвитку.
Розвиток можна вважати вищою формою руху і зміни, сутністю руху, а рух можна визначити як будь- яку зміну явища чи предмета. Розрізняють поняття «джерело розвитку» і «рушійна сила розвитку». При цьому виходять з того, що існують безпосередні, внутрішні причини розвитку і опосередковані, зовнішні. Перші є джерелом розвитку, другі – рушійними силами. Джерелом розвитку виступає суперечність, вона ж – рушійна сила розвитку. На думку Гегеля, суперечність – загальна рушійна сила розвитку. Саме суперечлива взаємодія між такими протилежностями як «джерела» і «рушійні сили» і є загальною причиною, яка обумовлює саморух, саморозвиток об’єктів. Розвиток – складний, суперечливий процес, який має спрямованість. У ньому є висхідна і нисхідна лінії, прогрес і регрес. Прогрес і регрес (поступальний рух і зворотний рух) – форма розвитку. Прогрес – властивість реальних процесів, що полягає у висхідному русі від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого. Регрес – перехід від вищого до нижчого, від більш досконалого до менш досконалого. - 2 – Діалектика поділяється на структурні складові елементи різних гносеологічних світоглядних функцій, значень, рівнів і рангів, тобто на принципи, категорії і закони. Універсальні, смислотворні ідеї, приписи, критерії, які визначають смисл і роль, участь і напрям усіх понять і суджень у процесі пізнання, іменуються принципами діалектики. Принципи у побудові діалектики утворюють її фундамент. Вони мають статус філософських аксіом, тобто задають базові умови пізнання, зумовлюють його характер, межі і теоретичний потенціал. Принципи (начало, основа) – підвалина або внутрішнє переконання людини, ті практичні засади, котрими вона користується у своєму житті; Загальні, універсальні, основоположні ідеї, настанови, критерії, які визначають зміст, роль, участь усіх інших понять і суджень у процесі пізнання.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 437; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |