Абревіатури, що складаються з частини основи і повного слова: Дніпроспецсталь, Укрвугілля тощо

Правила скорочень у текстах документів

Затвердити план роботи курсу на 1999—2000 навч.рік.

Дві фотокартки.

4. Велика літера вживається для написання рубрик тексту, якщо вони граматично самостійні та досить об'ємні: 1. Предмет контракту. 2. Терміни постачання і т. д.

5.Слово "Наказую", що з'єднує констатуючу і розпорядчу частини наказу, і його синонімічні замінники пишуться з великої літери: З метою забезпечення подальшого збереження техніки Наказую (nop. частіше позначення НАКАЗУЮ)...

6.З великої літери пишеться також початкове слово постанови, протоколу, резолюції після констатуючої частини: Збори постановляють:

Скорочення найменувань, яке нерідко застосовується в текстах документів, має відповідати нормативним вимогам орфографії та пунктуації, а також принципам абревіатурного утворення, викладеним у державних стандартах.

Абревіація — це спосіб утворення складноскорочених слів шляхом додавання усічених основ чи усічених і повних слів. Цей спосіб діє тільки в системі іменників. За значенням абревіатури еквівалентні твірним словосполученням.

Розрізняють кілька типів складноскорочених слів:

1) абревіатури, що утворилися з початкових літер кожного слова словосполучення: УЗС, ВДТ, СПУ та ін.;

2) абревіатури, утворені з початкових звуків слів, які входять до словосполучення: ЗАЗ, НОН та ін.;

3) абревіатури, складові частини яких становлять початкові склади чи частини основ слів, що утворюють словосполучення: міськрада, обком, військкомат і т. ін.;

4) абревіатури змішаного типу, які утворюються з абревіатури і повного слова: НДІвугілля, завкадрів, замдиректора та ін.;

6) абревіатури, запозичені з інших мов: Бі-БіСі, АПН та ін.

Абревіатури можуть писатися як з великої, так і з малої літери.

З великої літери завжди пишуться буквені абревіатури (КНР, МТС, СП та ін.) і складноскорочені слова — назви установ і організацій, якщо вони походять від власних імен (ДУМ, Євросоюз, Профвидав тощо). Причому всередині абревіатур крапки після скорочень не ставляться.

Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються тільки на письмі. Скорочуватися практично може будь-яке слово. Не скорочуються віддієслівні іменники зі значенням абстрактної дії.

Скорочені слова можуть походити від простих слів. Перш за все, це скорочені позначення посад, звань, географічних понять, топонімічних найменувань, які вживаються поряд з іменами власними і після яких ставиться крапка: с. Іванівка, ст. Кайдак, Котелевський р-н, Полтавська обл., інж. Семенов, проф. Петренко, акад. Шевченко, доц. Лановий.

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі: ім. — імені, і т. д. — і так далі, і т. ін. — і таке інше, напр. — наприклад, пор. — порівняй тощо.

Не ставиться крапка на позначення фізичних, метричних величин, валют лише після цифрових назв: 17 год 45 хв, 250 г, 200 грн, 30 м, 20 мм, 10 см.

При цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах: півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (пів-денно-західний).

Не ставиться крапка після скороченого слова, яке позначає одиницю часу: 17 год 45 хв. Слово " рік" скорочується тільки після цифр : 2001 р.

Періоди позначаються таким способом:

1) за відсутності прийменників "з...до": 1999—2000рр.;

2) за наявності прийменників "з...до": з 1999р. до 2000р.;

Дата добавления: 2014-01-07