Зразок публіцистичного стилю

Екстремісти також потрібні. Не ті, що стріляють, а ті, що дума­ють. Без екстремальних, крайніх поглядів не може з ’ явитися середнє, тобто оптимальне, рішення, як кажуть математики, або зважений під­хід, як кажуть політики. Саме з таких позицій видається можливим у пропонованих читачеві коротких нотатках з натури (а вона така непо­вторно розмаїта!) пройтись по широкому колу думок, аби ще раз замис­литись над причинами феноменальної кризи, в якій ми опинилися.

Але чому криза? І чому феномен?...

Аби відповісти на друге запитання, зазирнемо до тлумачного словни­ка. «Феномен – це рідкісне, незвичайне, виняткове явище». Оце саме про нас! Величезна країна, що донедавна звана країною розвинутого соціаліз­му, побудована на теорії, котра «всесильна, тому що правильна», опини­лася раптом на краю прірви, дивуючи цілий світ (і навіть нас самих, уже звиклих до всього) рідкістю, незвичайністю й винятковістю явища. І не були причиною того ні війна, ні природні катаклізми. Отак, спочатку ве­лика будова, потім велика перебудова і як наслідок – такий феномен...

Володимир Чирков

Художній стиль відрізняється від усіх інших стилів передусім тим, що може включати в себе елементи будь-якого стилю. Його призначення пов’язане з виконанням естетичної функції мови – різноманітними мов­ними засобами виразити художнє бачення світу. Цей стиль, таким чином, формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні, культурні і пси­хологічні смаки окремої людини і нації у цілому.

Художній стиль – найвище досягнення людської культури, і художнє бачення світу аж ніяк не можна об’єднувати з поточними ситуативними уподобаннями політиків або використовувати у практиці торговельної рек­лами. Чого варті, наприклад, гасла Відродимо духовність! або Можливість доведена справою!, коли в межах цих закликів ми бачимо рекламу сантех­нічних виробів або горілки. Таке об’єднання спотворює національну сві­домість людини і перетворює на фарс патріотичне виховання громадянина.

Якщо зважити на те, що цей процес пов’язаний з фольклором і літературною творчістю, то стане зрозумілим, що осягнення глибин національної мови неможливе без розуміння саме художнього стилю. Ось чому характе­рною його рисою є незамкнутість. Це породжує надзвичайно широку жа­нрову різноманітність з використанням усього фонетичного, лексичного, граматичного і стилістичного багатства національної мови, її зображально-виражальних засобів. Тут вживаються такі засоби художньої образності, як метафора, метонімія, порівняння, епітет, гіпербола, алегорія тощо, експре­сивна, оціночна й емоційна лексика, використовуються речення усіх типів складності, панує різноманітність інтонаційних відтінків на рівні моноло­гу, діалогу і полілогу.

Дата добавления: 2014-01-07