Тема 4. Самофінансування підприємства

3.

Для АТ викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим за номінальну вартість.

Переважне право на купівлю корпоративних прав нової емісії надається акціонерам АТ та учасникам ТзОВ. Воно надає такі можливості:

- зберегти свою частку власнику у статутному капіталі товариства,

- попередити про розмивання вартості своєї частки у статутному фонді внаслідок емісії акцій за низьким курсом,

- зберегти свою частку голосів на загальних зборах акціонерів,

- компенсувати збитки від розмивання частки у СФ тим власникам, які не скористались переважним правом на купівлю додаткових корпоративних прав, а продали його.

Додатковий капітал – це:

Þ фонд індексації основних засобів і нематеріальних активів;

Þ фонд індексації незавершеного виробництва;

Þ емісійний доход АТ;

Þ фонд безкоштовно одержаного майна.

Пайовий капітал відображає особисту матеріальну участь членів товариства у фінансуванні господарської діяльності тов-ва. Пайові внески залишаються власністю пайовика, але, знаходячись у постійному розпорядженні тов-ва, вони виступають як власні його кошти і є джерелом формування його фінансових ресурсів. Джерелами його формування є індивідуальні та колективні внески членів.

Резервний капітал утворюється з метою надання фінансової допомоги товариствам на випадок виникнення фінансових ускладнень. Джерелом його створення є розподілюваний прибуток, що скеровується на виробничий розвиток. Кошти фонду використовуються для покриття виплат за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями), покриття збитків.

За згодою акціонерів створюється резерв стабілізації дивідендів, тобто вилучається частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, що перевищує середню норму їх виплати за останні 2-3 рр. Основним мотивом формування такого резерву є відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні дивідендів.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Якщо підприємство має збитки, то суму непокритих збитків підприємство списує за рахунок:

- резервних (страхових) фондів;

- засобів цільового призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування),

- санаційного прибутку (виникає в випадку викупу підприємством своїх акцій, паїв за курсом, нижчим номіналу).

У світовій практиці нерозподіленому капіталу приділяється значна роль оскільки, він може використовуватись для формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації дивідендів. Таке фінансування є важливим для самофінансування, бо не потребує законодавчої регламентації.

1. Самоокупність і самофінансування, їх сутність і роль у формуванні власного капіталу підприємства. Внутрішні джерела фінансування операційної діяльності.

2. Оптимізація вхідних і вихідних грошових потоків для покращення самофінансування підприємства.

3. Управління прибутком в процесі фінансової діяльності.

Самоокупність – здатність підприємства повністю покривати свої операційні витрати за рахунок отриманих операційних доходів. Самофінансування – фінансування розвитку підприємства (інвестиційної діяльності) виключно за рахунок сформованих власних фінансових ресурсів. Використовуючи власні фінансові ресурси для забезпечення операційної діяльності підприємство може не тільки здолати якісь кризові ситуації, а й зменшити залежність від залучення зовнішніх фін джерел.

Основним внутрішнім джерелом фінансування підприємства є реінвестування (тезаврація) прибутку у відкритій чи прихованій формах.

І. Приховання прибутку здійснюється у результаті формування прихованих резервів. Оскільки, приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування (отже, відбувається відстрочки сплати податків і виплати дивідендів).

Приховані резерви – це частина власного капіталу підприємства, яка не відображена у балансі. Величина прихованих резервів в активі дорівнює різниці між балансовою вартістю активів та їх реальною вищою вартістю

ІІ. Відкрите самофінансування – це збільшення власного капіталу в результаті тезаврації прибутку. Тезаврація прибутку – це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування операційної та інвестиційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і нарахування дивідендів. Для визначення рівня самофінансування розраховують k самофінансування:

К самофінансування = тезаврований прибуток

Дата добавления: 2014-01-07