Поняття, принципи, ознаки провадження у справах про адміністративні правопорушення

Провадження в справах про адміністративні правопорушення є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, способом та формою здійснення адміністративної юрисдикції компетентними органами і посадовими особами в порядку, регламентованому законом.

Стосовно визначення провадження, яке є важливим видом юрисдикційних (конфліктних) проваджень, думки вчених-адміністративістів в цілому збігаються, проте містять певні відмінності. Тому, цілком доречним вбачається розгляд сучасних визначень провадження у справах про адміністративні проступки.

Так, Кузьменко О.В. зазначає, що будучи специфічним різновидом конфліктних проваджень, провадження у справах про адміністративні проступки являє собою, на думку одних вчених, "регламентовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність державних органів, спрямовану на розгляд справ про адміністративні проступки та застосування в необхідних випадках адміністративних стягнень"^[1]; на думку інших – "сукупність здійснюваних компетентними суб’єктами на основі закону процесуальних дій щодо вирішення справ про адміністративні правопорушення".

Академік Авер’янов В.Б. відмічає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення (проступки) є самостійним видом адміністративно-юрисдикційних проваджень. На нього поширюються всі загальні ознаки, властиві юрисдикційним адміністративним провадженням. Водночас основні відмінності провадження в справах про адміністративні правопорушення стосуються характеристики суб’єктів, що уповноважені розглядати подібні справи, та змісту окремих стадій, з яких складається зазначене провадження^[2].

Демський Е.Ф. визначає провадження в справах про адміністративні правопорушення як врегульовані нормами права суспільні відносини у формі певної сукупності послідовно вчинених процесуальних дій усіма учасниками процесу щодо розгляду і вирішення адміністративних справ та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень в адміністративно-деліктній сфері^[3].

За Коломоєць Т.О., провадження в справах про адміністративні правопорушення – це особливий вид процесуальної діяльності, врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення^[4].

Стеценко С.Г. вказує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення – це регламентований законом порядок діяльності органів (посадових осіб) із притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності^[5].

Перелічені визначення провадження в справах про адміністративні правопорушення свідчать про відсутність єдиного погляду фахівців в галузі адміністративного права на це поняття.

Законодавче визначення поняття цього провадження (провадження про порушення митних правил) зазначено у ст. 356 Митного кодексу України (далі – МК) в якій зазначається, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій зазначених у ст. 378 (проведення митних обстежень), розгляд справи та винесення по ній постанови^[6].

Таким чином, наведене, дає нам змоги визначити провадження у справах про адміністративні правопорушення – як владно-управлінську діяльність уповноважених органів щодо розгляду та вирішення справ про адміністративні делікти, накладення адміністративних стягнень на винних осіб та застосування інших примусових заходів.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення, порівняно з іншими адміністративними провадженнями є більш детально регламентованим у вітчизняному законодавстві. Його основні положення визначені в розділах IV "Провадження в справах про адміністративні правопорушення" та V "Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень" Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Митному кодексі України та Законі України "Про боротьбу з корупцією" та інших нормативно-правових актах.

Принципами провадження в справах про адміністративні про­ступки є основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універ­сальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відо­бражають суттєві положення, на яких базується провадження у справах про адміністративні проступки.

Основними принципами провадження у справах про адміністративні правопорушення є загальні принципи адміністративного процесу: законність, публічність (офіційність), гласність, принцип самостійності і неза­лежності суб'єктів юрисдикції у прийнятті рішень, об’єктивність, здійснення провадження національною мовою, дотримання змагальності сторін, простота та швидкість (оперативність) провадження, рівність всіх перед законом, охорона інтересів особи і держави, принцип рівності учасників процесу перед законом; принцип опе­ративності та економічності; принцип права на захист, відповідальність за порушення правил провадження.

Для провадження в справах про адміністративні правопорушення характерними є нижчеперелічені ознаки, що дозволяють виокремити його серед інших видів проваджень:

- виникає у зв’язку із вчиненням адміністративного правопорушення (проступку) та необхідністю проведення адміністративного розслідування;

- реалізується тільки визначеним колом суб’єктів, особливе місце серед яких посідають органи виконавчої влади;

- індивідуальність процесуальних актів, які приймаються в хо­ді провадження;

- застосування під час даного провадження заходів державного примусу зумовлює високий ступінь формалізації процесу;

- за допомогою цього провадження реалізуються норми адміністративної відповідальності;

- з усіх видів адміністративного процесу воно є найбільш подібним до юрисдикційних проваджень в інших галузях права^[7].

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

На теперішній час у справах про адміністративні правопорушення розрізняють звичайний та спрощений види проваджень.

Звичайне провадження здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством (переважно КУпАП). Даним видом провадження передбачається складання протоколу, визначається зміст, запобіжні заходи та порядок їх застосування, права та обов’язки учасників провадження, порядок розгляду справ, факти та обставини по справі (докази).

Спрощене провадження має місце щодо вчинення окремих видів правопорушень (проступків). Цьому виду провадження притаманним є мінімум процесуальних дій, їх оперативність та економічність. У випадку спрощеного провадження протокол про вчинення правопорушення не складається, посадова особа, що виявила правопорушення, особисто приймає і виконує рішення щодо адміністративного стягнення (штраф або попередження) на місці вчинення правопорушення.

Коломоєць Т.О. класифіковано провадження у справах про адміністративні правопорушення, залежно від виду органів, які його здійснюють: 1) адміністративне; 2) судове; 3) здійснюване громадськими організаціями^[8].

Відповідно, у адміністративному порядку провадження здійснюється органами виконавчої влади, тобто:

- адміністративними комісіями при місцевих органах державної виконавчої влади;

- виконавчими комітетами сільських, селищних міських рад;

- одноособово службовими (посадовими) особами – представниками органів державної виконавчої влади: річкового, повітряного, автомобільного та електротранспорту, внутрішніх справ, рибоохорони, митних органів, нагляду за охороною праці, військовими комісаріатами (тобто інспекторами, контролерами, начальниками цих органів) тощо.

У судовому порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється суддями одноособово.

Дата добавления: 2014-01-07