Виконання і тлумачення міжнародних договорів

Наслідки недійсності міжнародного договору

Якщо договір був укладений у результаті примусу держави шляхом за-стосування погрози силою чи її застосуванням в порушення принципів Ста-туту ООН, він є нікчемним. Нікчемним вважається договір, який укладений в результаті примусу представниками держави діями чи погрозами, що були спрямовані проти неї.

Таким буде й договір, якщо він на момент укладення суперечив імперативній нормі загального міжнародного права (нормі jus cogens), тобто такий нормі, яка визнається міжнародним співтовариством держави у цілому як норма, відступ від якої неприпустимим і яка може бути змінена тільки послідуючою нормою такого самого характеру.

Недійсними є договори, які укладені у результаті підкупу представника держави, обману контрагента чи помилки.

Основним принципом права міжнародних договорів є принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань, що витікають з договорів ("договори повинні виконуватися").

Кожний договір, що правомірно набув чинності, юридично зобов'язує всіх учасників. Держава зобов'язана вчиняти все від неї залежне для реалізації договору у всій повноті. Принцип сумлінності забороняє зловживання договірними правами, тобто використання їх, завдаючи збитків правам і законним інтересам інших держав.

Відмова від договору допустима тільки у передбачених міжнародним правом випадках. Не можна посилатися на своє внутрішнє право як на підставу для невиконання договору.

Тлумачення міжнародного договору - з'ясування його реального значення і змісту з метою найповнішої і найточнішої реалізації умов договору. Адже застосування договору неможливе без з'ясування змісту його положень стосовно конкретних умов.

Тлумачення міжнародного договору здійснюють:

одна із сторін договору, і в цьому разі тлумачення має силу лише для цієї сторони;

сторони договору за угодою між ними, і в цьому випадку воно обов'язкове для цих сторін;

міжнародні органи, про які з цією метою можуть згадати у самому договорі.

Основні принципи тлумачення - сумлінність, єдність, ефективність, максимальне використання різномовних текстів і др.

Тлумачення розрізняють:

а) офіційне тлумачення (здійснюється учасниками договору, спеціальними органами, наприклад, Міжнародним Судом ООН);

б) неофіційне (доктринальне);

в) внутрішньодержавне тлумачення (реалізується уповноваженим на те державним органом для внутрішньодержавних цілей).

Необхідні нормативні документи та літературні джерела:

Международное публичное право: учебн./Л.П. Ануфриева, К.А. Бякишев, Е.Г. Моисеев, В.В. Устинов (и др.); отв. ред К.А. Бякишев – 5-е изд., перераб. И доп.-М:Проспект, 2010 – 1008с.

Міжнародне право Ю.А. Іванов: Посібн. Для підготовки до іспитів.-К.: вид. Паливода, 2004. -202с – Бібліогр.: с.193-194

Міжнародне публічне право: Підручник/Під редакцією Г.О.Анцелевича.-К.:Алерта, 2005.-424с.

Дата добавления: 2014-01-07