По походженню забруднення поділяють на природні, викликані природними, часто аномальними процесами в природі, і антропогенні, зв'язані з діяльністю людини

Під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі газу, пару, часток, твердих і рідких речовин, випромінювань, що несприятливо впливають на людину, тварин, рослини, клімат, матеріали, будинки і спорудження.

У результаті виробничої діяльності виник новий процес обміну речовин і енергії, що носить техногенний характер. Він називається антропогенним чи соціальним обміном речовин і енергії.

З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а

Екологічні проблеми та сукупність пов’язаних з ними наслідків виникають через порушення екологічної рівноваги.

Між людиною і природою зберігся біологічний обмін.

На вході антропогенного обміну знаходяться ресурси, а на виході – виробничі і побутові відходи.

В даний час масштаби і швидкість антропогенного обміну різко зростають, викликаючи помітні напруги в біосфері.

До появи людини рівновагу біосфери визначали п'ять енергетичних факторів:

- сонячна радіація;

- сила гравітації;

- тектонічні сили;

- хімічна енергія (окислювально – востановчі процеси);

- біогенні процеси (фотосинтез у рослин, хемосинтез у бактерій, засвоєння й окислювання їжі у тварин, розмноження і продуктивність у біомаси).

Новий енергетичний фактор – енергія світового виробництва.

Науково – технічний прогрес значно випередив знання законів біосфери, що привело до помітного порушення біосферної рівноваги, перевищенню можливостей природних систем по самоочищенню.

Деградація природного середовища здійснюється під впливом негативної дії двох типів:

- Порівняно незначних за силою, але тривалих за часом;

- Разових катастрофічних, що мають місце за аварій та небезпечних не тільки своєю потужністю, а й несподіваністю та різкістю дій.

Основні екологічні проблеми, що вимагають вжиття невідкладних заходів:

1. Забруднення природного середовища відходами промислового та сільськогосподарського виробництва;

2. Потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану;

3. Кислотні опади;

4. Запустелювання великих територій;

4. Швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.

Класифікація видів антропогенного забруднення навколишнього середовища:

· Хімічне, що зводиться до надходження в навколишнє середовище різноманітних ксенобіотиків;

· Фізичне, до якого відносять знищення територій, шумові перешкоди та електромагнітне випромінювання;

· Термічне, яке спостерігається при викидах у водойми нагрітої води з промислових підприємств, ТЕЦ;

· Радіоактивне, що пов’язане з надходженням в природне середовище штучних ізотопів;

· Засмічення, яке виявляється в забрудненні навколишнього середовища різного роду твердими відходами;

· Біологічне, при якому в природних та антропогенних екосистемах з’являються невластиві їм мікроорганізми (особливим видом такого забруднення є мікробіологічне – пов’язане з розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори).

Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах так і на планеті в цілому є забруднення навколишнього середовища.

Природне забруднення має розподільчий (космічний пил, який практично не впливає на оточуюче середовище) або тимчасовий стихійний характер (пожежі, виверження вулканів). Рівень забруднення атмосфери в глобальному масштабі при цьому, як правило, залишається фоновим.

Антропогенне забруднення характеризується численністю видів та джерел внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів.

Забруднення атмосфери

Атмосфера є однією з необхідних умов виникнення й існування життя на Землі. Основні функції атмосфери:

· бере участь у формуванні клімату на планеті;

· регулює тепловий режим (охороняє Землю від різких коливань температури);

· сприяє перерозподілу тепла на поверхні Землі;

· розподіляє і розсіює сонячні промені (створює рівномірне освітлення);

· є середовищем, де поширюється звук.

Основні компоненти атмосфери:

· Основний (по масі) компонент повітря – азот. У нижніх шарах атмосфери його зміст складає 78,09%. У газоподібному стані азот інертний, а в з'єднаннях у виді нітратів відіграє важливу роль у біологічному обміні речовин.

· Самий активний у біосферних процесах компонент повітря – кисень. Зміст його в атмосфері складає близько 20,94%.

· Важлива складова частина атмосфери – диоксид вуглецю, що складає 0,03% її обсягу. Він істотно впливає на погоду і клімат на Землі.

· У верхніх шарах стратосфери розташований у невеликій концентрації озон. Тому цю частину атмосфери часто називають озоновим екраном. Озон відіграє велику роль у формуванні температурного режиму нижче лежачих шарів атмосфери.

З розвитком виробничої діяльності людини все більша частка забруднення атмосфери приходиться на антропогенні забруднення. Їх підрозділяють на глобальні і локальні:

Локальні забруднення зв'язані з містами і промисловими регіонами.

Дата добавления: 2014-01-07