Медичне страхування

Медичне страхування традиційно поділяється на два види:

1. страхування витрат на лікування;

2. страхування непрямих витрат, пов'язаних із захворюванням (санаторно-курортне лікування, протезування, втрата в заробітній платі у зв'язку із захворюванням, додаткове харчування, послуги доглядальниці і т.д.).

Ціна страхування може залежати від віку застрахованого, його професії, місця проживання (місто, село), від передбачених договором страхування ризиків. Основна особливість страхування - передстрахове обстеження здоров'я застрахованого з метою розрахунку адекватної виплатам ціни страхування.

Медичне страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. В обов'язковій формі медичне страхування складає основу організації охорони здоров'я більшості розвинутих країн світу В Україні медичне страхування в обов'язковій формі не проводиться, хоча Закон «Про страхування» і передбачає цей вид страхування як обов'язковий. У напрямі введення обов'язкового медичного страхування в Україні зроблені певні кроки, а саме: розроблений проект Закону, створена національна служба Асістанс. Однак поки що вона стосується тільки громадян, які тимчасово в'їжджають у країну.

Що стосується добровільної форми, то таке страхування проводиться нині багатьма страховими компаніями за власними правилами, обумовленими договорами з лікувальними закладами, які уклали страхові компанії.

Основні труднощі для українських страхових компаній при проведенні добровільного медичного страхування:

1. необхідність укладення договору страхування з лікувальним закладом;

2. складність визначення ціни страхування;

3. висока його вартість для основної маси населення;

4. менталітет громадян, які звикли одержувати безкоштовну медичну допомогу.

Медичне страхування є обов'язковим для туристів відповідно до Закону України «Про туризм». Оскільки в Україні медичне страхування в обов'язковій формі не проводиться, то не існує й спеціальних правил медичного страхування для туристів. Тому туристичні підприємства, укладаючи договори зі страховими компаніями, вільні вибирати правила добровільного медичного страхування, надані різними страховими компаніями.

Наведемо найбільш типові правила медичного страхування, які пропонуються провідними страховиками України [17].

Правила добровільного медичного страхування

Об'єкт страхування: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані зі здоров'ям і працездатністю застрахованої особи по відшкодуванню збитків і витрат, спричинених погіршенням здоров'я, а також з одержанням медичної допомоги і медичних послуг.

Як правило, цьому виду страхування не підлягають особи, які мають інвалідність 1-ї чи 2-ї груп, особи старше 75 років, а також непрацездатні.

Страхувальники: юридичні і фізичні особи.

Страховий випадок: звернення застрахованої особи під час дії договору страхування в медичний заклад з метою одержання консультативно-діагностичної, лікувально-оперативної, превентивно-профілактичної або іншої медичної допомоги, що вимагає надання медичних послуг у межах переліку, передбаченого програмою страхування, при погіршенні стану здоров'я, гострому захворюванні, загостренні хронічного захворювання і нещасних випадках.

При укладенні договорів добровільного медичного страхування з юридичними особами можуть застосовуватися знижки. На такі знижки цілком може розраховувати туристичне підприємство, що укладає договори страхування туристичних груп.

При страхуванні осіб, які страждають на хронічні захворювання, до страхового тарифу може застосовуватися підвищувальний коефіцієнт у межах від 1до 5.

Страхова сума визначається відповідно до рівня наданих медичних послуг, програмами медичного страхування, серед яких туристичне підприємство може вибрати у відповідності зі специфікою туристичної діяльності. Нижче наведені популярні програми медичного страхування в Україні:

1. Амбулаторно-поліклінічне лікування,

2. „Стаціонарне лікування",

3. „Швидка медична допомога",

4. „Педіатрична допомога",

5. „Стоматологічна допомога",

6. „Невідкладна допомога",

7. „Додаткове медичне страхування",

Страхове відшкодування не виплачується у разі:

♦ здійснення страхувальником (застрахованою особою) навмисних чи неправомірних дій, що призвели до настання страхового випадку;

♦ навмисного заподіяння страхувальником (застрахованою особою) собі тілесних ушкоджень, у тому числі під впливом дій третіх осіб;

♦ здійснення спадкоємцем навмисного злочину, що призвело до настання страхового випадку у відношенні до застрахованої особи.

У разі звернення до медичного закладу, що не входить до переліку лікувальних закладів, з якими страховик має договірні відносини, застрахована особа самостійно оплачує вартість медичних послуг, а потім подає страховику заяву на страхову виплату (якщо таке передбачено договором страхування).

Дата добавления: 2014-01-07