Функції фінансів

Фінанси - це система економічних відносин, пов'язаних з об'єктивною необхідністю розподілу й перерозподілу ВВП з ціллю формування й використання фінансових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Оскільки використання фінансових ресурсів відбувається в основному через фонди, то фінанси трактують як економічну категорію, пов'язану з утворенням, розподілом і використанням фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання послуг населенню з боку держави й забезпечення виконання державою своїх функцій.

Ці відносини здійснюються:

- з приводу перерозподілу доходів суспільства;

- з приводу забезпечення виконання функцій держави;

- у процесі нееквівалентного обміну.

Фінанси, що забезпечують функціонування держави називаються державними фінансами. У результаті перерозподілу доходів суспільства на користь домогосподарств та виробників виникають фінанси домогосподарств та фінанси комерційних організацій. Так, населення та підприємства сплачують податки державі в обмін на зобов’язання держави виконувати свої функції. Саме у результаті такої угоди відбувається перерозподіл доходу суспільства на користь одного з партнерів угоди.

Отже, фінанси можна трактувати як грошові відносини господарюючих суб’єктів, включаючи державу, в результаті котрих дохід суспільства змінює свою структуру шляхом збільшення його у руках одного суб’єкту за рахунок стягнення (нееквівалентного) цієї частини у другого.

Оскільки сучасні фінансові ринки на три чверті опосередковують спекулятивні операції – грошові виграші за рахунок програшу іншого, - то термін «фінансовий» є виправданим, оскільки одна частина гравців на випадок програшу перерозподіляє частину свого грошового доходу на користь тих, хто виграв. Різниця тільки у тому, що по відношенню до держави дії з приводу стягнення податків є імперативними, а у випадку ринку ці відносини виникають добровільно.

У зв’язку з вищезазначеним зарубіжні науковці трактують фінанси більше прагматично. Фінанси – це наука про те, яким чином люди управляють видатками та надходженнями дефіцитних грошових ресурсів протягом певного періоду часу. (Зви Боди)

Розмаїтість відносин! (Надати приклади). Однак обмеженість фінансових ресурсів і протистояння інтересів не дозволяють домогтися оптимального співвідношення в задоволенні потреб у процесі вартісного розподілу.

Об’єктивна необхідність фінансів обумовлена такими явищами:

1) наявністю суспільного поділу праці;

2) наявністю товарно-грошових відносин (фінанси не можуть існувати без грошей);

3) наявністю різних форм власності;

4) наявністю держави і необхідністю виконання нею своїх функцій;

5) дією економічних законів розвитку суспільства.

централізован і, тобто ті, що створюються на рівні держави (Державний бюджет; місцеві бюджети; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; фонди міністерств та відомств тощо);

- децентралізовані, тобто фонди підприємств та організацій (амортизаційний фонд; фонд оплати праці; фонд виплати дивідендів; резервний фонд; фонди економічного стимулювання тощо).

Сутність категорії „фінанси” розкривається у її функціях, які характеризують суспільне призначення.

Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції:

- розподільча;

- контрольна.

Розподільча функція є головною і проявляється в процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових кошів та використання їх за цільовим призначенням.

Об’єктом розподілу виступають:

1) валовий внутрішній продукт, тобто вартість вироблених у суспільстві благ за певний період часу (переважно за рік);

2) національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо).

Суб’єктом розподілу є юридичні та фізичні особи, які беруть участь у відтворювальному процесі, та у розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення.

Дата добавления: 2014-01-07