Методи управління валютним ризиком

ТЕМА 9 УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМИ РЕСУРСАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

9.1. Методи управління валютним ризиком

9.2. Управління валютною позицією банку.

9.3. Методи прогнозування валютних курсів

Ефективне управління валютними ресурсами можливе у разі про­ведення спеціальних операційних та технічних заходів щодо здій­снення операцій з іноземною валютою, що направлені на отримання максимального прибутку.

Комерційні банки України мають право за умови отримання спе­ціального дозволу НБУ виконувати такі операції з валютними цін­ностями.

1. Неторговельні операції з валютними цінностями.

2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в інозем­ній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

3. Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і не­резидентів) в іноземній валюті.

4. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.

5. Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених бан­ках України в іноземній валюті та здійснення операцій з ними.

6. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезиден­тах) в іноземній валюті та здійснення операцій з ними.

7. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

8. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

9. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

10. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

11. Інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Всі перелічені види валютних операцій комерційного банку можна поділити на такі групи: переказ валютних коштів, переміщення капі­талу для його зростання, конверсійні операції, страхування від ва­лютного ризику. Кожній з перелічених груп операцій притаманний свій рівень ризику.

Валютний ризик - це ймовірність втрат внаслідок зміни курсів валют під час здійснення банком операцій, що мають валютне відо­браження та залежать від зміни валютних курсів.

Валютний ризик виникає у випадку невідповідності обсягів ак­тивів і зобов'язань банку в іноземній валюті, тобто валютний ризик присутній за умови відкритої валютної позиції.

На розмір відкритої валютної позиції банку, а відповідно, й на розмір валютного ризику, впливають такі операції:

> купівля, продаж наявної і безготівкової іноземної валюти, у тому числі термінові операції, за якими виникають вимоги і зобов'я­зання в іноземних валютах, незалежно від способів і форм розрахун­ків за ними;

> нарахування, отримання, сплачення іноземної валюти у ви­гляді прибутків і витрат;

> надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;

> погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній ва­люті;

> формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;

> купівля-продаж основних коштів і товарно-матеріальних цін­ностей за іноземну валюту;

> інші обмінні операції з іноземною валютою.

Основними видами валютного ризику в банку є: трансляційний ризик (ризик" переказу) та комерційний ризик (ризик угоди). Управ­ління трансляційним ризиком зводиться до управління структурою балансу. При прогнозуванні падіння курсу валюти зменшуються ак­тиви та одночасно створюються пасиви, виражені у цій валюті, при прогнозуванні росту курсу дії банку будуть протилежні. Комерційний ризик присутній будь-якій валютній операції банку (купівля-продаж валюти, валютний кредит, розрахунки з використанням ва­люти та інші).

Головним фактором виникнення валютного ризику являються коротко- і довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту та пропозиції валюти на національних і міжнародних ринках. Коливання валютних курсів пов'язані із економічною і політичною ситуацією в країні; рівня інфляції та відсоткових ста­вок; стану платіжного балансу; системи валютного регулювання і контролю та інше. Переліченні фактори відносять до факторів ри­зику зовнішнього середовища банку, їх вплив на валютний ризик можна спрогнозувати, але не можливо усунути. Тому для знижен­ня валютного ризику банки спрямовують свою діяльність на управ­ління ним у середині банку за допомогою управління валютною позицією.

Стратегія управління валютним ризиком полягає в тому, що банк може вибирати між:

> повним непокритим валютним ризиком;

> 100%-вим хеджируванням валютних ризиків;

> вибірковим хеджируванням валютних ризиків.

Політика непокриття валютних ризиків. Таку політику обирають банки, які допускають відкриту валютну позицію. Це найбільш ризиковий підхід, він може застосовуватися у стабільних валютних умовах, коли прогнозування майбутніх змін валютних курсів мож­ливо зробити із великим ступенем імовірності.

Автоматичне покриття ризику. Така стратегія найменш ризикова і дуже дорога, вона припускає, що будь-який валютний ризик має бути 100% хеджируваний, як тільки він стає відомим.

Вибіркове покриття валютного ризику означає допущення відкри­тої валютної позиції в межах певного рівня зміни курсу.

Управління валютним ризиком містить у собі такі етапи:

> розробка стратегії управління валютним ризиком, яка базуєть­ся на комплексному аналізі зовнішнього та внутрішнього середови­ща банку, визначені величини і природи валютного ризику;

> формування тактики управління валютним ризиком (оцінка ризику за кожною валютною операцією, тобто визначення можли­вих збитків у випадку несприятливої зміни курсу; визначення при­пустимого рівня ризику, тобто встановлення відповідних лімітів і нормативів; розробка заходів для мінімізації ризику, а також вибір методів управління ризиками і підрахунок витрат, пов'язаних з по­криттям ризику);

> оперативне управління валютним ризиком, яке полягає в ре­гулярному моніторингу за станом валютної позиції та контролю за виконанням нормативів НБУ та внутрішніх лімітів, стосовно валют­ного ризику.

В міжнародній банківській практиці для зниження валютного ризику банки використовують такі методи:

> надання позики в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованого в кредитній угоді;

> використання строкових валютних операцій на умовах фор­вард, своп, ф'ючерс, опціон;

> прискорення або затримка платежів;

> структурне балансування активів і пасивів, кредиторської і де­біторської заборгованості в іноземній валюті;

> страхування;

> диверсифікація коштів банку в іноземній валюті, використан­ня «валютного кошика»;

> форфейтинг.

Управління валютними ресурсами банку здійснюється в атмосфе­рі невизначеності, тому працівниками комерційних банків повинна приділятися особлива увага вибору вірних управлінських рішень.

При управлінні валютним ризиком в банку можуть використо­вуватися такі методи вибору управлінських рішень: методи теорії ігор, методи, засновані на статистичних рішеннях, модифікації мето­ду компаративних перетинів.

Дата добавления: 2014-01-07