Визначення прибутковості комерційного банку

Прибутковість - один із найважливіших показників банківської діяльності. Оскільки будь-який комерційний банк — це насамперед підприємство, цільовою функцією якого є отримання прибутку, то стає зрозумілим, чому так важливо розраховувати й аналізувати по­казники віддачі власного капіталу, прибутковість і часткові показни­ки рентабельності.

У світовій банківській практиці існує багато показників, що ха­рактеризують прибутковість банківських установ, перелічімо основ­ні з них.

Базовим показником для оцінки успішності роботи банку як фі­нансового посередника є чистий процентний дохід (ЧПД, процентна маржа). Процентна маржа банку визначається як різниця між проце­нтними доходами та процентними витратами:

ПМ = Процентні доходи — Процентні витрати.

Непроцентна маржа банку обчислюється як різниця між непро-центними доходами (комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, штрафи отримані і т. ін.) та непроцентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати і т. ін.).

Важливою для аналізу прибутковості може бути сума реально отриманого чистого процентного доходу (ОЧПД):

ОЧПД = ЧПД - (НПД - НПВ),

де НПД~ нараховані процентні доходи, НПВ - нараховані процентні витрати.

Для оцінки якості активно-пасивних операцій керівництво банку повинно відстежувати динаміку чистого процентного доходу. Але за­вдяки тому, що чистий процентний дохід визначається в абсолютному виразі і не дає змоги співвіднести отриманий результат із масштабами діяльності банку, доцільно розраховувати чисту процентну маржу.

Чиста процентна маржа (ЧПМ) визначається як відношення різ­ниці між процентними доходами і процентними витратами до акти­вів банку. Чиста процентна маржа може обчислюватися щодо пра­цюючих або загальних активів. Цей показник дозволяє з'ясувати чи може банк давати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних активів, зменшення чистої процент­ної маржі може бути пов'язано із зниженням процентних ставок за кредитами, подорожчанням ресурсів, неефективною процентною по­літикою банку, а також він може свідчити про вірогідність банк­ротству банку.

ЧПМ = [(Дохід від процентів — Витрати на проценти) / Середні активи} * 100%.

Чисту проценту маржу можна поліпшити шляхом: підвищення ставок за кредитами, придбання високоліквідних активів, зменшен­ня рівня недоходних активів, здешевлення ресурсної бази за рахунок збільшення капіталу або поточних рахунків клієнтів.

Аналізуючи прибутковість банків, розраховують процентні став­ки, отримані та сплачені за кожним окремим видом процентних ак­тивів і зобов'язань.

ДА_і = (ПД._і / ПА_і) х К*100%

ВЗ_і = (ПВ_і / ПЗ_і) х К*100%,

де ДА_і.— процента ставка, отримана за і-тим видом активів;

ПД_і. - процентні доходи, пов'язані з активом і;

ПА_і — середня сума процентних активів і-го виду;

ВЗ_і— процента ставка, сплачена за і-тим видом процентних зобов'я­зань;

ПВ._і — процентні витрати, пов'язані із зобов'язанням і;

ПЗ_і — середня сума процентних зобов'язань і-го виду;

К- кількість періодів для приведення до річної бази (К=12 при розрахунку за місячними даними, К— 4 - за квартальними, К= 1 –за річними).

Значення отриманих і сплачених процентних ставок розрахову­ють у розрізі окремих видів операцій. Така деталізація дозволяє ефективно планувати проценті прибутки та збитки банку.

Чиста непроцентна маржа обчислюється як відношення непроцентного прибутку до активів банку.

Найважливішим показником ефективної діяльності банку є спред. Чистий спред визначається як різниця між середньозваженими про­центами за активами та за пасивами банку. Цей показник дозволяє аналізувати процентну політику банку за рахунок дослідження дина­міки процентних ставок за активними і пасивними операціями. Уз­годжена процентна політика дозволяє мінімізувати процентний ри­зик. Чистий спред відображає необхідну мінімальну різницю між ставками за активними і пасивними операціями, яка дасть можли­вість банку покрити свої витрати, але не принесе прибутку.

ЧС = [(Проценти отримані/ Позики) — (Проценти сплачені/ Підпроцентні депозити)] * 100%.

Інший операційний дохід на загальні активи розраховується як від­ношення іншого операційного доходу до середніх активів банку. Цей показник відбиває ступінь залежності банку від непроцентних доходів.

RОА (прибутковість банківських активів) - це показник, що ха­рактеризує співвідношення чистого прибутку банку після сплати податків до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показник можна розрахувати як відно­шення чистого прибутку банку до активів банку. Він показує, як менеджери банку справляються із завданням отримання чистого при­бутку з активів банківської установи.

RОЕ (прибутковість акціонерного капіталу банку) - показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу банку. Цей показник вимірює дохідність акціонерного капіталу банку. Його значення особливо ці­кавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно дорівнює розміру чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.

Визначення прибутковості банку починається на етапі розробки фінансового плану банку. Фінансове планування в банку має три рівні - стратегічне, тактичне і оперативне. На кожному з цих рівнів здійснюється моделювання банківської діяльності, причому головним питанням є з'єднання до єдиної системи з одного боку формування портфелів активів, пасивів та послуг, а з іншого плану доходів і витрат.

Планування прибутковості банку повинно відповідати таким прин­ципам:

> узгодженість дій банку щодо досягнення цілей його діяльності;

> комплексний підхід до розробки планів діяльності банку;

> здатність зміни планів з урахуванням зміни зовнішнього сере­довища;

> ефективний контроль за виконанням поставлених завдань та діяльністю усіх підрозділів банку.

Розробка системи фінансових планів повинна ґрунтуватися на аналізі існуючої структури активів і пасивів, відповідності між вар­тістю залучених ресурсів і дохідністю розміщених активів, прогнозів на майбутнє щодо діяльності банку, витрат за окремими небанківськими операційними витратами.

Менеджери банку повинні систематично спостерігати за рівнем і динамікою прибутковості, контролювати виконання внутрішніх нор­мативів, виявляти вплив факторів на рівень і динаміку прибутково­сті, вести пошук резервів її підвищення.

Дата добавления: 2014-01-07