Тема 8. Облік векселів

1. Розрахунки, пов'язані із простими векселями

2. Дисконт візитового векселя

3. Облік векселів у банку

1. Простий вексель — це беззаперечне зобов'язання заплати­ти визначену суму грошей на вимогу або у встановлений термін. При обліку векселів важливе значення мають такі показники: а) дата погашення; б) термін векселя; в) позичко­вий процент; г) сума погашення; д) облікова дисконтна став­ка; є) виплата за векселем.

Дата погашення векселя — це дата його оплати; вона безпо­середньо вказується на векселі чи визначається іншим шляхом.

Термін векселя є важливим тому, що процентний дохід ви­значається на підставі точної кількості днів його дії.

Позичковий процент — це плата чи винагорода за користу­вання кредитом. Його визначають множенням суми позики на процентну ставку та на термін дії векселя. Наприклад, век­сель видано на термін три місяці (90 днів), сума векселя стано­вила 1000 дол., а процентна ставка — 8. У цьому випадку позичковий процент становитиме 20 дол. (1000 • 0,08 • 3: 12). Правильніше враховувати дні (1000 • 0,08 • 90: 360), що також дорівнює 20 дол.

Сума погашення — це загальна сума, що виплачується за векселем у день його погашення і визначається як сума вексе­ля плюс позичковий процент (1000 + 20 = 1020 дол.).

Облікова дисконтна ставка — це сума вирахуваного по­зичкового процента. Дисконт визначається так: сума векселя 1000 дол., процентна ставка 8, видано на 90 днів, дисконтуєть­ся банком за ставкою 10 %, коли залишилося 60 днів до за­кінчення терміну векселя (1020 • 0,10 • 60: 360 = 17 дол.). Обліковувати вексель означає отримувати авансом позичко­вий процент.

Виплата за векселем визначається як різниця між сумою погашення та дисконтом (1020 - 17 = 1003 дол.). Отримані векселі відображаються в обліку:

Д-т "Векселі отримані";

К-т "Рахунки до отримання".

Погашення векселя відображають:

Д-т "Рахунок у банку (Грошові кошти)";

К-т "Векселі отримані";

К-т "Доходи у вигляді процентів".

2. Векселі застосовуються при розрахунках як за торго­вельною, так і за особливою (неопераційною) дебіторською забо­ргованістю. Простий вексель {promissory note) — це безумовне зобов 'язання сплатити визначену суму грошей на вимогу вла­сника векселя або у визначений строк.

У простому векселі зазначається:

1) векселедавець (maker of note) — особа, яка підписує вексель
і тим самим бере на себе зобов'язання сплатити по ньому;

ремітент (payee) — особа, яка отримує платіж за векселем;

дата погашення (maturity date) — дата, на яку вексель має бути оплачений;

основна сума (face value) — номіш л векселя (principal amount);

проценти і процентні ставки (interest). Проценти— це плата за використання основної суми за векселем упродовж вста­новленого часу. Для векселедавця сума процентів складає витра­ти, а для векселеодержувача — виручку. Сума процентів розра­ховується за формулою:

Сума процентів = Основна сума • Річна ставка процента • Період часу

Ставка процентів зазвичай встановлюється на рік.

Період часу, за який нараховуються проценти, визначається розрахунково, якщо на векселі вказується дата початку нараху­вання процентів і дата погашення. Якщо на векселі позначена точна кількість днів, на які він видається, то за календарем визнача­ється дата його погашення. Для спрощення розрахунків, як пра­вило, припускають, що рік складається з 360 днів. Тоді процент за кожен день становить 1/360 річної суми.

Підприємство може продати фінансовим установам свою дебіторську заборгованість (права на отримання грошей), оформлену переказним векселем. Переказний вексель (тратта)— це вексель, який може виписувати векселеодержувач (трасант) іншим особам шляхом переказного розпорядження (індосаменту).

3. Продаж торговельної дебіторської заборгованості називається факторингом. При таких операціях частина заборгованості (10—ЗО %) відходить фінансовій установі (банку), але компанія відразу отримує гроші.

Процент, який банк стягує по векселю, називається обліковою ставкою. Облікова ставка звичайно вища за процент по векселю. Такий вид фінансування називається обліком векселя, або дис­контуванням (discounting). Банк очікує отримати суму, що підлягає погашенню, у визначений строк. Він, як правило, має також право регреса до продавця векселя. Це означає, що якщо векселедавець не оплатить вексель у визначений строк, його по­винен буде оплатити продавець векселя.

Отже, продаж (дисконтування) отриманого векселя дає мож­ливість трасанту негайно отримати гроші, але в той же час ро­бить його умовно зобов'язаним перед третьою стороною. Прин­цип повного розкриття інформації потребує відображення таких умовних зобов'язань у Примітках до фінансових звітів.

Наприклад, компанія отримала вексель на суму $2000 під 12 % річних на 90 днів. Через ЗО днів вексель був проданий банку під ставку 15 %. Банківська процентна ставка належить до зага­льної суми векселя, яка складається із номінальної вартості век­селя і суми процентів. Крім того, вона належить до тієї кількості днів, упродовж яких банк буде володіти цим векселем (у нашому прикладі — 60 днів).

Рекомендована література:

1) Малькова Т.М. Теорія й практика міжнародного бухгалтерського обліку. - «Бізнес-Преса», 2001. - 336 с.

2) Бутынец Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: учбовий посібник. - Житомир: Рута, 2002. - 660 с.

3) Реформування бухгалтерського обліку України йз застосуванням міжнародних стандартів: Методичні рекомендації / Укладачі О.І. Олійник, С.І. Юр'єва, Л.І. Рибальченко. - Х.: Основа, 2000. - 680 с.

4) Єфименко В.І., Лук'яненко Л.І. Облік у зарубіжних країнах: Навч.- метод. Посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2005. - 211 с.

5) Лучко М.Р., Бенько Й.Д. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посібник. - К.: „Знання”, 2006. - 311 с.

Дата добавления: 2014-01-07