Орган управління

Функціонування будь-якої організації практично не можливе без дотримання таких формальностей, як виділення органу управління, окреслення меж його компетенції, розробки Поло­ження про орган управління, штатного розкладу, посадових ін­струкцій тощо. У той же час велика увага повинна приділятись нормуванню робочого часу персоналу, формам і стилю керів­ництва, підвищенню його ефективності.

Орган - це організаційно відокремлена у відповідності зі специфікою і характером свого об'єкта ланка в системі. Сукуп­ність підрозділів органу складає його апарат. Для нормального функціонування створюваного органу необхідно заздалегідь ви­значити безпосередні його задачі, перелік конкретних функцій, організаційну структуру і штати апарату, основні положення й інструкції, що регламентують його діяльність.

Компетенція органу - це точно визначене, залежно від при­значення органу, коло підвідомчих йому питань відповідного обсягу повноважень, необхідних для здійснення діяльності.

Компетенція підрозділяється на: індивідуальну (призначену для одного конкретного ор­гану);

типову (призначену для необмеженої кількості органів, однорідних за характером своєї діяльності); мішану.

Індивідуальна компетенція розробляється вищим органом стосовно створюваного ним нижчестоящого.

Типова компетенція розробляється зазвичай декількома вищими органами для встановлення єдності з метою, задачами та функціями конкретних органів. Після розробки проекту ком­петенції органу вона підлягає затвердженню.

Для успішної реалізації компетенції апарат кожного органу розділений на структурні підрозділи. Усі структурні підрозділи в самостійному органі зазвичай об'єднані в чотири основні групи: підрозділи управління, галузеві структурні підрозділи, функціона­льні структурні підроздічи, допоміжні й обслуговуючі структурні підроздши.

Розподіл обов'язків, функцій і кадрів за структурними під­розділами має відбуватися на основі визначеної і затвердженої структури - штатного розпису, закріпленого в Положенні про о рган управління, у положеннях пр о й ого підрозділи, у посадових інструкціях.

Положення й інструкції не обмежують ініціативу працівни­ків, а лише спрямовують їхні зусилля в потрібне русло для рі­шення задач організації. У положеннях повинні бути чітко роз­межовані задачі, функції, права, службові зв'язки і відповідаль­ність кожного підрозділу з урахуванням специфіки його робіт, а також діяльність усього апарату і його окремих підрозділів.

У посадових інструкціях повинні передбачатися такі розділи: основні задачі і функції працівника (обов'язки), права, організація роботи, взаємозв'язки з іншими підрозділами і відповідальність.

Широкого розповсюдження набули укрупнені нормативи чисельності апарату. Вони визначаються на основі аналізу коре­ляційної залежності чисельності працівників від факторів, що визначають характер і трудомісткість робіт з кожної функції управління.

Ефективність виконання управлінських робіт багато в чому залежить від того, наскільки раціонально організовані робочі місця працівників.

Для організації робочого місця перш за все важливим є пра­вильне планування робочих приміщень і розміщення меблів та використовуваних у роботі технічних засобів.

Внутрішня організація робочого місця повинна забезпечува­ти найбільш зручне розташування документів, швидкість їхньо­го пошуку, ліквідацію зайвих маршрутів руху за матеріалами, строгий їх облік і візуальний контроль даних. Питання огггимізації умов праці вивчає спеціальна наукова дисципліна - ергономіка. Вона вивчає функціональні можливос­ті людини в трудових процесах з метою створення для нього оп­тимальних умов праці, що, роблячи працю високопродуктивним, у той же час забезпечує людині необхідні зручності і зберігають його сили, здоров'я, працездатність.

Стиль - це сукупність найбільш характерних і стійких ме­тодів вирішення типових задач і проблем, що виникають у про­цесі реалізації функції керівництва, тобто система постійно за­стосовуваних методів керівництва. Розрізняють індивідуальний і загальний стиль.

При організації роботи колективу треба керуватись такими правилами:

· ясно поставити мету, виділити основну і другорядні цілі;

· скласти чіткий і точний план роботи;

· розподілити роботу між її учасниками;

· з'ясувати всі умови роботи і пристосувати місце роботи;

· робити все вчасно, даючи вказівки, визначати терміни їх­ нього виконання;

· використовувати делегування, строгий попит і облік вико­нання робіт;

· організувати самого себе, заощаджувати час, пам'ятати про відповідальність.

Оскільки ми на роботі проводимо більшу частину життя, по­трібно зробити її приємною і легкою.

Дата добавления: 2014-01-07