КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ґендерна політика, її сутність та соціальні основи
Ґендерна політика – це утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей, завдань та методів їх досягнення у діяльності політичних структур – держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань. Державна ґендерна політика – це діяльність (або бездіяльність у разі свідомої відсутності такої діяльності) державних інституцій, спрямована на здійснення безпосередньо або опосередковано забезпечення рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків, утвердження ґендерної демократії та формування ґендерної культури у суспільстві Для державної ґендерної діяльності характерним є вироблення ґендерних стратегій і способів їх досягнення: - цілеспрямована розробка планів, програм щодо втілення ґендерних стратегій; - імплементація ґендерного конструкту у всі сфери життя суспільства; - вироблення державних механізмів забезпечення ґендерної рівності у суспільстві; - ґендерна експертиза чинного законодавства; - прийняття ґендерного законодавства; - сприяння науковим установам шодо розробки ґендерних проблем і проведення ґендерного аналізу соціальних процесів у країні. Основні напрями державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків визначені в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Додаток Г). Державна політика щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на: - утвердження ґендерної рівності; - недопущення дискримінації за ознакою статі; - застосування позитивних дій; - забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень; - забезпечення рівних можливостей жінкам і чоловікам щодо поєднання професійних та сімейних обов'язків;
- підтримку сім'ї, формування відповідального материнства і батьківства; - виховання і пропаганду серед населення України культури ґендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері; - захист суспільства від інформації, спрямованої на дискримінацію за ознакою статі. (Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ст. 3. Додаток Г) Принципи ґендерної політики, які формують сучасну ідеологію рівності: • ґендерна рівність розглядається як інтегральна частина всіх політик, програм та проектів; • досягнення ґендерної рівності вимагає визнання того, що повинні бути враховані специфічні інтереси жінок і чоловіків при формуванні політики, впровадженні програм та проектів; • досягнення ґендерної рівності означає, що рівні права та можливості повинні забезпечуватися незалежно від статі; • доступ жінок до прийняття рішень на всіх рівнях є центральним питанням у досягненні ґендерної рівності; • для досягнення ґендерної рівності важливо забезпечити рівну участь чоловіків та жінок, як рівноправних суб’єктів в економічних, соціальних та культуротворчих процесах; • ґендерної рівності можна досягти через партнерство між жінками та чоловіками на основі принципів паритетної демократії; • досягнення ґендерної рівності вимагає здійснення спеціальних кроків, спрямованих на зменшення ґендерної нерівності. Характерною особливістю сьогодення є розгляд прав людини у контексті розвитку людини і суспільства. І хоча прогрес у галузі прав людини вважається одним з основних досягнень ХХ ст., основний принцип прав людини – гарантії свободи, добробуту та гідності для всіх людей – поки що не реалізований. Серед тих «свобод», які входять до контексту принципу прав людини, свобода від дискримінації, у тому числі за ознакою статі, є першою. Важливо підкреслити, що права людини не є винагородою за розвиток і привілегією держав з високим рівнем економічного розвитку і забезпеченим добробутом. (Розхожою є думка про те, що рівність «можуть дозволити собі» лише там і тоді, де і коли вирішені вже всі інші проблеми, в першу чергу, економічні.) Без забезпечення прав людини неможливий і сам процес розвитку.
Тільки забезпечення прав і свобод людини дає можливість скористатися всіма суспільними благами, у тому числі й економічними. Цей процес має і зворотний бік: лише вільна особистість, у якої є почуття власної гідності, може бути повноцінним творчим співучасником процесу розвитку. Людина, яка наділена правами і має можливість скористатися ними, веде себе як господар у всіх сферах життєдіяльності. Держава, яка гарантує права людини і реально дбає про їх забезпечення, повинна визнати ґендерний принцип складовою своєї державної політики. Прийняття принципу врахування ґендерного фактора у формуванні політики є важливим досягненням держави і свідченням рівня розвитку суспільства.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 940; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |