Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Огляд архітектури ОСРЧ

За свою історію архітектура операційних систем перетерпіла значний розвиток. Один з перших принципів побудови, так званих монолітних ОС (рис. 1.1), полягав у представленні ОС як набору модулів, що взаємодіють між собою різним чином усередині ядра системи і надають прикладним програмам вхідні інтерфейси для звернень до апаратури. Головним недоліком такої архітектури є погана передбачуваність її поведінки, викликана складною взаємодією модулів системи між собою.

 

Рис. 1.1. Архітектура монолітної ОС

 

Однак більшість сучасних ОС, як реального часу, так і загального призначення, будуються саме за цим принципом.

У задачах автоматизації широке поширення в якості ОСРЧ одержали рівневі ОС (рис. 1.2). Прикладом такої ОС є добре відома система MS-DOS. В системах цього класу прикладні додатки могли одержати доступ до апаратури не тільки за допомогою ядра системи або її сервісів, але і безпосередньо. На такому принципі будувалися ОСРЧ протягом багатьох років. У порівнянні з монолітними ОС така архітектура забезпечує значно більший ступінь передбачуваності реакцій системи, а також дозволяє здійснювати швидкий доступ прикладних додатків до апаратури. Недоліком цих систем є відсутність у них багатозадачності. У рамках такої архітектури проблема обробки асинхронних подій зводилася до буферизації повідомлень, а потім послідовному опитуванню буферів і обробці. При цьому дотримання критичних строків обслуговування забезпечувалося високою швидкодією обчислювального комплексу в порівнянні зі швидкістю протікання зовнішніх процесів.

 

Рис. 1.2. Архітектура рівневої ОС

 

Однією з найбільш ефективних архітектур для побудови операційних систем реального часу вважається архітектура клієнт-сервер. Загальна схема ОС, що працює за цією технологією представлена на рис. 1.3.

 

Рис. 1.3. Побудова ОС за архітектурою клієнт-сервер

 

Основним принципом такої архітектури є винесення сервісів ОС у вигляді серверів на рівень користувача, а мікроядро виконує функції диспетчера повідомлень між клієнтськими програмами користувача і серверами – системними сервісами. Дана архітектура дає масу переваг з точки зору вимог до ОСРЧ і вбудовуваних систем. Серед цих переваг можна відзначити наступні:

1. Підвищується надійність ОС, тому що кожен сервіс є, по суті, самостійним додатком, і його легше налагодити і відстежити помилки.

2. Система краще масштабується, оскільки непотрібні сервіси можуть бути виключені з системи без втрати її працездатності.

3. Підвищується відмовостійкість системи, тому що "завислий" сервіс може бути перезапущений без перезавантаження системи.

Серед відомих ОСРЧ, що реалізують архітектуру мікроядра, можна відзначити OS9 і QNX.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Системи реального часу | Функціональні вимоги до ОСРЧ
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.