Обґрунтований стратегічний набір

Стратегічний набір

Стратегічний набір – це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку діяльності та розвитку підприємства і рівень претендування на певне місце і значення у зовнішньому середовищі.

Вимоги до стратегічного набору:

- орієнтація на досягнення реальних цілей;

- ясність змісту та розуміння необхідності застосування системи стратегій (набору);

- гнучкість і динамічність стратегічного набору (з урахуванням змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що відбувається в змінах, у пріоритетах і в змісті);

- баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями, основними та резервними.

Добре сформований стратегічний набір - той, що відображає:

- досягнутий рівень розвитку;

- особливості та умови його подальшого руху, відповідно до обраних стратегій.

Процес побудови стратегічного набору – діяльність яка, яка здійснюється на всіх рівнях управлінської ієрархії.

Існують наступні стратегії за ієрархією:

- загальні для всього підприємства вцілому4

- загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками;

- для кожного з напрямків діяльності організації (з виробництва різних видів товарів та послуг);

- для кожної функціональної підсистеми підприємства;

- ресурсні, для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального, продуктово-товарного типу.

Стратегічний набір має заповнити “стратегічну прогалину” підприємства. Стратегічна прогалина – це інтервал між можливостями, зумовленими наявними тенденціями зростання підприємства, та бажаними орієнтирами, необхідними для розв’язання начальних проблем зростання та зміцнення підприємства в довгостроковій перспективі.

Проблемою називають невідповідність між метою та ситуацією, що склалася в об’єкті управління.

Проблема – це невідповідність між:

- бажаним, відображеним у цілях;

- станом об’єкта управління та його поточним станом;

- труднощі;

- невирішені завдання;

- вузькі питання.

Стратегічна програма – це низка стратегічних рішень, які мають прийняти керівники підприємства для вирішення виявлених проблем.

Специфічні напрямки процесу заповнення стратегічної програми передбачають:

- пошук певних можливостей зростання;

- пошук інновацій;

- визначення таких сфер діяльності, де підприємство є конкурентоспроможним та розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності;

- перерозподіл ресурсів з неперспективних на конкурентоспроможні напрямки діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07