Економіка катастроф

В останні роки з'явилася економічна теорія, відповідно до якої стихійні лиха де-факто позитивно впливають на стан економіки країни, що постраждала. Логіка економістів, що підтримують цю теорію, ґрунтується на простому припущенні: якщо якесь стихійне лихо привело до руйнувань, це неминуче стає причиною початку «будівельного буму» у постраждалому районі.

Нині ця теорія одержала продовження: нове дослідження показало, що катастрофи «отупляють» економіку постраждалої країни.

Перше серйозне дослідження, автори якого виявили сприятливий вплив катастроф на економіку, було опубліковано в 2005 році економістами з Університету Вісконсіна (США) і Міського Університету Нагої (Японія) – книга називається «економічний Розвиток і Вплив Природних Катастроф». Автори книги доводили, що найменші втрати від природних катаклізмів несуть держави, що мають більш освічене і заможне населення, відкриту економіку, складну фінансову систему та невеликі державні витрати.

Наявність цих якостей дозволяє мінімізувати збиток від катастроф і розподілити його по всіх жителях країни: наприклад, за рахунок страхових виплат потерпілим або отриманих ними пільгових кредитів і дотацій. При цьому, катастрофи приводять до кількох позитивних наслідків: вони збільшують продуктивність праці і підстьобують темпи зростання економіки, більше того, постраждалі країни і регіони більш охоче використовують передові технології.

Таким чином, катаклізми фактично виконують функції «творчого руйнівника» (економічна теорія «творчого руйнування» говорить, що іноді бізнес виступає в ролі руйнівника – наприклад, зносячи квартал старих будинків – що приводить до позитивних наслідків: пожвавлення ділової активності, появи більш сучасних будинків, поліпшення житлових умов для населення і т.п.).

Вивчення даних по декількох десятках держав, що страждали від посух, повеней, землетрусів, вивержень та ін. показало, що від катастроф виграють тільки високорозвинені країни – малорозвинені тільки програють. Малорозвинені держави, що стали жертвами катастроф, різко скорочують імпорт високих технологій та їхній технологічний розвиток сповільнюється.

За даними вчених, катастрофи відносно незначно впливають на темпи зростання ВВП – вони пояснюють це тим, що влада, бізнес і населення звичайно готові пережити подібне нещастя, оскільки їхня країна, наприклад, знаходиться в сейсмонебезпечній зоні. Однак реального зростання ВВП також не відбувається.

Справа в тому, що навіть якщо темпи економічного зростання прискорюються, рівень життя населення щонайменше не росте, а іноді й знижується. Подібне відбувалося з багатьма країнами світу. Наприклад, під час Другої Світової війни ВВП США ріс украй швидко, але американці не стали жити краще, у порівнянні з епохою Великої Депресії – випущені американськими заводами танки, літаки і патрони не впливали на їхній добробут.

Дата добавления: 2014-01-07