Банківське кредитування міжнародної діяльності

Кредитування складається з ряду етапів, кожний з яких окремо забезпечує вирішення певних завдань, а в сукупності досяга­ються головні цілі кредитних операцій — їх надійність і прибутковість для банку.

Перший етап. Розгляд заявки на отримання кредиту.

Для отримання кредиту позичальник звертається до банку з обґрунтованим клопотанням, в якому вказуються: ці­льове призначення кредиту, його сума, термін користування кредитом, конкретні дати його погашення, коротка характерис­тика кредитованої операції та економічний ефект від її здійс­нення На прохання банку, крім клопотання (заявки)., позичальник подає до розгляду інші матеріали, що формують кредитну справу позичальника.

Кредитна справа позичальника — це свого роду архів, де концентрується вся необхідна документація: бухгалтерська та фінан­сова звітність, листування, аналітичні огляди й оцінки кредито­спроможності, документи про заставлене майно та ін.

Другий етап. Кредитний аналіз.

Згадані документи надходять до відповідного працівника бан­ку, який після їх розгляду проводить попередню бесіду з потен­ційним позичальником та здійснює поглиблений аналіз кредито­спроможності клієнта та оцінює ймовірний ризик за позичкою.

Третій етап. Підготовка до укладання кредитної угоди.

Даний етап можливий тільки за умови позитивного для пози­чальника закінчення попередніх стадій, тобто вивчення кредито­спроможності та оцінки ризику. Цей етап у практиці роботи захі­дних банків називається структуризацією позички, в процесі якої банк визначає такі параметри позички:

—вид кредиту;

—суму кредиту;

—термін дії кредиту;

—спосіб видачі та погашення кредиту;

—забезпечення кредиту;

—вартість кредиту тощо.

Найчастіше, при встановленні відсоткової ставки велику роль відіграють такі фактори: ризик; вартість фондів банку; необхідний для банка рівень прибутковості; агресивність: чи переслідує банк цілі зростання активів; конкуренція: в яких категоріях кредитів банк хоче конкурувати з іншими банками і конкурентами при ви­значенні ціни на свої інструменти; категорія клієнта: чи орієнтова­ний банк на розвиток відносин з клієнтом чи на вигоду від угоди?

ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ КРЕДИТУ

Екстернальні чинники	Інтернальиі чинники
• Міжнародні угоди про регулюван­ня вартості кредиту. • Стан національного та міжнарод­ного ринку капіталів. • Політичне, економічне та фінансо­ве становище в країні позичальника. • Рівень інфляції. • Зміни у законодавстві країни позичальника	• Джерела фінансування кредиту. • Момент укладення кредитної уго­ди відносно торговельної угоди. • Статус, конкурентні позиції, ділова репутація та фінансовий стан партнерів. • Якість забезпечення кредиту. • Наявність страхового покриття. • Сума, валюта, термін кредиту та платежу. • Характер проектних та технічних ризиків

Четвертий етап. Переговори про складання кредитної угоди з клієнтом.

У процесі четвертого етапу клієнта ознайомлюють з умовами майбутньої кредитної операції (відсоткова ставка, комісія, забезпечення тощо). Ці пропозиції можуть суттєво відрізнятися від умов, ідо містяться в кредитній заявці клієнта. Зближення позицій банку і клієнта та досягнення компромісу є кінцевою метою переговорів.

Після того як узгоджені всі умови кредитної операції, кредитний інспектор готує висновок. Цей документ подається кредитному ко­мітету для затвердження. Одночасно підписується кредитна угода.

П'ятий етап. Відкриття позичкового рахунка і надання кредиту.

З метою контролю за своєчасним погашенням кредиту та забезпеченням нарахування відсотків видача позичок проводиться з окремих позичкових рахунків. Кредит може надаватись одноча­сно або частинами в строки, обумовлені кредитною угодою. На­дана позичка може зараховуватися на розрахунковий рахунок, окремий депозитний рахунок позичальника, депонуватись на ра­хунках «Чекові книжки», «Акредитиви», переводитись як платіж на рахунки господарських партнерів позичальника, використовуватись в іншому порядку, визначеному кредитною угодою.

Надання позички оформлюється розпорядженням кредитного відділу банку своїй бухгалтерії про відкриття позичкового рахунка. У разі необхідності в запозичених коштах клієнт надає банку пла­тіжні доручення, що сплачуються з позичкового рахунка. Платежі проводяться в розмірі суми, що обумовлена кредитною угодою. При разовій видачі позичка може оформлятись заявою клієнта, що містить, крім прохання клієнта, розпорядження кредитного відділу банку своїй бухгалтерії на видачу позички та меморіальний ордер.

Якщо в процесі кредитування змінились умови здійснення кредитованого проекту і це призвело до додаткової потреби в коштах, банк може задовольнити цю потребу на умовах укладан­ня додаткової кредитної угоди.

Шостий етап. Погашення позички.

Порядок та конкретні строки погашення кредиту передбача­ються кредитною угодою. Якщо позичка надається не одночасно, а в міру здійснення видатків, то суми і строки її повернення мо­жуть оформлятися строковим зобов'язанням. При настанні стро­ку повернення позички, що оформлена строковим зобов'язанням, позичальник повинен надати банку доручення на списання відпо­відної суми зі свого рахунка для сплати боргу.

Як уже зазначалося, повернення позички може здійснюватись одночасно чи траншами (частинами). У першому випадку весь борг по позичці повинен бути повернутим у день настання строку погашення кредиту; у другому — встановлюється періодичність повернення позички. Можливе дострокове повернення позички за узгодження сторін (банку і позичальника).

Банк може надавати клієнту відстрочку погашення позички. Це допускається в окремих випадках при виникненні в позичальника тимчасових фінансових труднощів. Така відстрочка нада­ється на обумовлений банком період під підвищений відсоток і повинна бути зазначена в кредитній угоді. Якщо в день повер­нення позички в позичальника немає коштів для сплати боргу, банк своїм розпорядженням стягує кредит шляхом реалізації сво­го права на заставу чи переведення строкової заборгованості на рахунок прострочених позичок. Відсоткова ставка за простроче­ними кредитами, як правило, збільшується вдвічі.

Процес кредитування включає контроль з боку банку за вико­нанням умов кредитної угоди. Особлива увага приділяється своє­часності сплати позичальником відсотків за користування позич­кою. Оскільки по кожній позичці існує ризик неповернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати креди­ти найнадійнішим клієнтам. Однак він не повинен упускати мож­ливості розвивати свої позичкові операції і за рахунок надання позичок, що пов'язані з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять вищий дохід

Дата добавления: 2014-01-07