Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

Вступ

Гроші настільки увійшли в нашу повсякденність, що ми не бачимо в них нічого незвичайного. А між тім це одне із самих чудових винаходів людини. Адже не представляючи з себе скільки-небудь цінного, вони служать виміром вартості всіх навколишніх речей і мають властивість перетворюватись в будь-яку з них.

В економічній теорії традиційно виділяються 2 основні концепції походження грошей:

1) Раціоналістична – гроші виникають як результат домовленості між людьми в суспільстві або запроваджені законодавчими актами держави щодо зручності і спрощення обміну товарами.

Вона була закріплена законодавчо в нормах античного й середньовічного права і переважала аж до кінця ХVIII ст.

Послідовники: Аристотель, Д. Юм, Дж. Берклі, Дж. Стюарт, П. Самуельсон, Г.Кнапп, М. Фрідман, А.Шварц та ін.;

а) Послідовники постулатів номіналістичної теорії грошей Дж. Берклі та Дж. Стюарт проголошували тезу про умовну природу грошей як суто соціальної конструкції, якій лише процедурно надаються відповідні грошові функції.

б) Різновидом раціоналістичної концепції є державна теорія грошей Г.Кнаппа. Він називає гроші «продуктом правопорядку», творінням державної влади, законним платіжним засобом. На його думку, створені державою гроші, приймаються незалежно від їх металевого змісту і є умовними знаками, наділеними державною владою певною платіжною силою. Роль держави в цьому випадку є не констатуючою, а трасформуючою (розвиваючою). Вказана концепція повністю відповідала еволюційному процесу демонетизації золота i втрати грішми товарної природи.

2) Еволюційна (марксисти) – гроші викли стихійно, як результат розвитку товарного виробництва (товарних відносин) та обміну, зумовленого тривалим еволюційним процесом розвитку форм власності, у зв’язку з чим певний товар зайняв місце загального еквівалента. (Поштовх до такого розвитку були суперечності що були закладені у товарному виробництві і у товарі. При чому гроші не створюються, а поступово виокремлюється посеред інших товарів і протягом віків вдосконалються).

Послідовники: А. Сміт, Д.Рікардо, К. Маркс, Л. Гарріс та ін.

А. Сміт: розвиток грошей пов’язаний з історичним процесом суспільного поділу праці та її спеціалізації (відбувається збільшення потреби в грошах в процесі обміні.); грошей — знаряддя у процесі виконання ними функції засобу обігу.

У працях К. Маркса зроблено абстрактний аналіз розвитку форм вартості, на основі якого сформульовано історичний процес еволюційного розвитку грошей. К. Маркс науково довів, що розвиток товарного обміну відбувався шляхом поступової зміни наступних форм вартості:

а) простої або випадкової форми вартості (у вигляді еквівалентного товару);

А=Б

До схеми: товар Б є еквівалентний. Наприклад, товар «Хліб» можна обміняти на еквівалентний товар «Молоко». Такий обмін називають бартером.

Бартер — обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

б) повної або розгорнутої форми вартості; (1 товар обмінюється на ряд інших)

До схеми: товар Б, В, Г можна обміняти на товар А. Наприклад, товар «Хліб» можна обміняти на еквівалентні товари «Молоко», або «Чай», або «Печіво» або інші еквівалентні товари.

в) загальної форми вартості; (ряд товарів обмінюється на 1 товар (загальний еквівалент))

До схеми: товар А можна обміняти на товари Б, В, Г. Наприклад, товари «Молоко», «Чай», «Печіво» або інші товари можна обміняти на товар «Хліб», що є загальним еквівалентом.

Загальний еквівалент — товар, на який можна обміняти будь-який товар.

г) грошової форми вартості. Золото, як грошовий товар, володіє такими властивостями загального еквівалента: однорідність, подільність, портативність, рідкість у природі, висока вартість та здатність до тривалого зберігання.

До схеми: золото (гроші) можна обміняти на товари Б, В, Г. Наприклад, Наприклад, товари «Молоко», «Чай», «Печіво» або інші товари можна обміняти на товар «Золото», що є загальним еквівалентом, а поступово на товар «Гроші».

З появою грошей завершився процес розвитку форм вартості. Товарний світ поділився на два полюси: на товари, що перебувають у відносній формі вартості, i гроші, як загальний еквівалент.

Отже, Гроші — специфічний (особливий) товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом.

(гроші за походженням – особливий товар, що виконує в системі ринкових відносин специфічну функцію – виступає в ролі загального вартісного еквівалента).

Гроші не можуть бути скасовані чи замінені угодою людей або рішенням держави до тих пір, поки існують адекватні грошам ринкові відносини.

Після завершення процесу формування грошей як самостійного економічного явища, їх натурально речовим носієм протягом тисячоліть були товари, зокрема срібло i золото.

Роль держави у творенні грошей. Гроші є суттєвим компонентом ринкової економіки. Тому немає підстав заперечувати роль держави в еволюції грошей. Держава не створює гроші як економічне явище, але вона визначає i змінює атрибути грошей, впливає на їхню форму, наповнює їх новим змістом.

З розвитком форм грошей змінювався механізм їх функціонування та роль держави у цьому процесі.

Роль держави у формуванні грошей стає помітною лише в епоху золотомонетного стандарту. У цей період держава взяла на себе такі зобов’язання:

1) надавати грошам точно визначену форму (монета);

2) визначати номінал i порядок емісії грошових знаків;

3) контролювати процес виготовлення грошей (карбування монет, фіксація проби металу, вмісту коштовного металу в грошовій одиниці);

4) організувати боротьбу з фальшуванням монет тощо.

В умовах функціонування кредитних (паперових) грошей:

1) держава визначає не тільки форму грошей, а й їх номінальну вартість;

2) надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу та приймає їх в якості платежів;

3) розробляє та реалізує систему заходів щодо підтримання необхідної маси грошей на рівні потреб економіки за умови збереження стабільності цін.

Сучасні гроші “декретуються” урядом, тому їх коштовність, певною мірою, визначається довірою до уряду, який тримає під контролем обсяги грошової маси, що обслуговує економіку країни.

На цій підставі сучасну грошову систему називають фідуціальною (від лат. “fiducia” — угода). Ця угода ґрунтується на довірі економічних суб’єктів.

Гроші і сьогодні не продукуються державою, а їх маса, що необхідна для обігу, визначається потребами ринкової економіки.

1.2) СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ: ГРОШІ ЯК ГРОШІ; ГРОШІ ЯК КАПІТАЛ. ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕЙ.

Існують різні підходи до сутності грошей.

Маржиналісти вважають що гроші є засіб обігу, нагромадження і взагалі звертають увагу лише на функції грошей. (Функціональні ознаки грошей: повинні мати суспільне визнання, бути засобом збереження вартості та посередником обміну товарів, а також виконувати роль загального вартісного еквівалента).

Марксисти визначають важливе місце грошей у ринковій економіці – це специфічний товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом; засіб вираження вартості всіх інших товарів. Грошам властива загальна обмінюваність (абсолютна ліквідність) - будь-коли з найменшими втратами перетворюватись у будь-які товари і послуги в результаті обміну на них. Поряд з абсолютною ліквідністю визначають обмежену ліквідність – обмінність грошей лише на визначені товари.

Гроші як гроші і гроші як капітал.

З приводу функціонального призначення грошей у сфері суспільного відтворення виникає необхідність розрізняти:

1) гроші власне як гроші - Гроші є власне грошима, насамперед, при їх витрачанні на купівлю товарів і послуг для особистого споживання. Цільове призначення грошей обмежується посередництвом в обміні, який відбувається за формулою: Т — Г — Т. У даному випадку, гроші як посередник забезпечують рух товарів від товаровиробників до споживачів на еквівалентній основі.

2) гроші як носій капіталу - Гроші як носій капіталу тимчасово покидають сферу обігу і перетворюються у засіб нагромадження вартості у формі капіталу, який шляхом інвестування продуктивно використовується у процесі розширеного відтворення з метою самозростання. Рух грошей для забезпечення зростання вартості відбувається за формулою: Г — Т — Г^’. Гроші стають капіталом переважно при їх накопиченні та продажу на фінансовому ринку, оскільки це приносить їх власнику додатковий дохід у вигляді процентів чи дивідендів.

Однак відмінності між названими формами грошей є досить умовними і визначаються переважно при їх використанні економічними суб'єктами.

Гроші мають товарну природу. Золото в свій час було лише одним з товарів, а лише потім з розвитком зайняло місце загального еквівалента, що породило суперечність між споживною вартістю і вартістю.

Споживна вартість — здатність грошей задовольнити будь-які людські потреби внаслідок використання їх як загального засобу обміну.

Мінова вартість — певне кількісне співвідношення, в якому один товар обмінюється на інші.

Золото з одного боку має загальну вартість, а з іншого боку має вартість як товару, що одночасно бути не може. Це призвело що з часом золото перестало бути грошима.

Вартість грошей формується і під впливом інших факторів.

Використовують портфельний підхід до грошей. Роль грошей можуть використовувати:

1) нерухомість (4)

2) цінні папери (2)

3) ювелірні вироби (5)

4) готівка (1)

5) вклади до запитання (3)

Коли капіталістичні відносини набули розвитку гроші почали використовувати як капітал що авансується і на яку купуються предмети за допомогою яких виробляється товар (вартість більшу за розмір капіталу).

Гроші як гроші	Гроші як капітал
Використовується як міра вартості і засіб обігу – обмін	Використовується як авансування в виробництво і нагромадження
Виходять від власника і не повертається	Повертаються з більшою вартістю ніж були авансовані

Дата добавления: 2014-01-07