Бюджетний механізм : розподіл ВВП та механізми формування доходної частини державного бюджету

1. Економіка держави - народне господарство.
2. ВВП – валовий внутрішній продукт. ВВП у фізичному вигляді розподіляється в країні між суб’єктами господарювання (5), населенням (4), органами державного та місцевого управління (3) відповідно діючим механізмом перерозподілу грошової маси, яка знаходиться в обігу.
3. Частина ВВП, яка централізується у державі з метою фінансування державного споживання – доходна частина зведеного бюджету. Діючі механізми: податкова система та система відрахувань у централізовані фонди.
4. Частина ВВП, яка надходить до населення. Діючі механізми: система заробітної плати, порядок утворення, розподілу та використання підприємницького доходу, діючий порядок виплати доходів інвестиційний капітал (доходи на цінні папери, придбані громадянами, відсотки н ощадні та депозитні вклади, орендна плата за майно передане громадянами суб’єктам господарювання та інші).
5. Частина ВВП,яка залишається у розпорядженні підприємств і використовується для рефінансування розвитку підприємницької діяльності. Діючі механізми: порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів, а також порядок розподілу на використання чистого прибутку підприємств.

Найважливішим питанням у системі розподілу ВВП у державі є пропорції між вказаними напрямками його використання. Недостатній розмір коштів на державне споживання може загрожувати економічній незалежності країни. У випадку нестачі коштів, які спрямовуються на задоволення соціальних потреб населення, можуть з’явитися народні заворушення. При недостатку коштів на рефінансування розвитку народного господарства зменшуються темпи проросту ВВП, або взагалі його скорочення. Кошти, які спрямовуються на рефінансування народного господарства, повинні забезпечувати розширене відтворення засобів виробництва на новій технічній основі.

Для кожної держави, враховуючи її особливості, є мінімальний розмір коштів, які забезпечують незалежне фінансування.

1. Фактичні витрати державного споживання – видаткова частина бюджету. У випадку, якщо необхідний розмір коштів на державне споживання перевищує доходну частину бюджету, утворюється дефіцит.

Способи покриття дефіциту:

Д.1. Грошова емісія.

Можлива тільки у випадку приросту в країні в плановому році товарної маси, яка знаходиться в торгівлі, в першу чергу за рахунок збільшення ВВП. В іншому випадку зростання грошової маси за рахунок емісії викличе інфляцію, що негативно вплине на функціонування економіки.

Д.2. Внутрішні державні позики.

Наприклад, емісія та розповсюдження облігацій внутрішньої державної позики. Цей засіб використовується в більшості країн світу.

Д.3. Зовнішні державні позики.

Цей засіб використовується при кризовому стані економіки.

В умовах недостачі грошей, які надходять в пункти 4 та 5, держава за рахунок бюджетних коштів, а також внутрішніх і зовнішніх запозичень, здійснює фінансування соціальних заходів, урядових програм та розвитку економіки країни.

Головним засобом вирішення бюджетних проблем є здійснення програм розвитку національного виробництва. Приріст ВВП дозволить акумулювати у доходну частину бюджету необхідні кошти. За таких умов, ціль НБУ - забезпечити стабільність функціонування грошової одиниці та забезпечення її купівельної спроможності - буде досягнута.

Дата добавления: 2014-01-07