Порядок укладання договору оренди

*Фізичні і юридичні особи, які бажають укласти договір оренди (для цілісних майнових комплексів), направляють:	Для оренди нерухомого майна та іншого окремого індивідуального визначеного майна:
1) Заяву, проект договору оренди і інші документи; 2) В 5- ти денний строк після реєстрації заяви приймається рішення уповноваженим органом; 3) До Антимонопольного комітету (направляються копії), якщо підпадає під юрисдикцію антимонопольного законодавства; 4) Приймаються рішення і відповіді надсилаються заявникові та орган уповноважений управляти майном і орган Антимонопольного комітету.	1)Заява; 2) В 15- ти денний строк після реєстрації заяви дає згоду або відмовляє в укладанні договору і повідомляється заявнику.

При відмові орендар має право звернутись до суду, господарського суду.

Умови договору оренди.

Умови договору (мають юридичне значення). Відповідно до ст. 10. Закону “Про оренду державного майна” істотними умовами договору є:

– об’єкт оренди (склад об’єкта, вартість майна з урахуванням індексації). Оцінка об’єкта здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10. 09. 95р. № 629;

– термін (на який укладається договір).В разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору, договір вважається укладеним на той же строк з тими ж умовами.

– Орендна плата (не більше 5 % 10% від вартості орендованого майна). Визначає Кабінет Міністрів як правило в грошовій формі.

Амортизаційні відрахування на орендоване майно залишається у розпорядження орендаря і використовується на відновлення орендованих основних фондів. У разі розірвання договору оренди орендар повинен повернути об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі.

Орендодавець зобов’язаний:

– передати об’єкт орендарю у строки і на умовах договору;

– проводити на свій рахунок капітальний ремонт майна.

Орендатор зобов’язаний:

– використовувати майно за призначенням договору;

– зберігати орендоване майно, відповідно до умов договору;

– вносити своєчасно плату.

–

Додаткові обов’язки (за договором):

– відповідальність сторін;

– страхування.

–

Лізингові операції в Україні:

Лізинг (Lease (англ.) – оренда) – прогресивна форма забезпечення товаровиробників засобами виробництва. Перевага лізингу над орендою полягає в тому, що лізингові операції вимагають від товаровиробника набагато менших фінансових затрат купівля, оренда. Є прогалини в правовому регулюванні лізингу на території України, але в деякій мірі вони заповнені Законом України від 28. 12. 94р. “Про оподаткування прибутків підприємств” де визначені поняття: лізингова операція, оперативна оренда (лізинг), фінансова оренда (лізинг).

Під лізинговою операцією Закон розуміє господарську операцію суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями іншому суб’єкту підприємницької діяльності (орендарю) на платній основі на визначений строк. Об’єктом орендних відносин є матеріальні цінності, що входять до складу основних засобів.

Лізингові операції діляться на види:

ЛНО(оперативний лізинг) Лізингові операції з неповною окупністю

ЛПО(фінансовий лізинг) (інвестиційний лізинг). Лізингові операції з повною окупністю.

Вносяться всі угоди в яких витрати орендодавця по придбанню майна не відшкодовуються повністю протягом так званого початкового строку оренди: – один орендар не гасить усю суму; – строки оренди менші фактичного зносу майна; – ризик псування несе в основному орендодавець; – по закінченню строку угоди, як правило, майно повертається орендодавцю.

– на початковій стадії беруть участь 3 суб’єкта: а) виробник, продавець (втрачає право власності на зазначене устаткування); б) орендодавець (лізингова компанія) яка укладає договір купівлі продажу з виробником і є власником; в) орендар володіє,користується – це елемент прямого лізингу. Непрямий лізинг – до кола суб’єктів залучається ще й банк, який фінансує через кредит лізинговій компанії (підходить до України) або Банк здійснює роль лізингової компанії і діє напряму. Роль лізингової компанії зводяться до обслуговування цієї операції.

(-) Ставки орендної плати ЛНО вищі, ніж при ЛПО.

Є операції лізингу без посередників (банку, лізингової компанії).

Товаровиробник – орендар (не має права власності до виплат) це відрізняє лізинг від купівлі у кредит.

Поворотний лізинг – (lease back) в разі необхідності коштів, устаткування, яке вже експлуатувалося, може бути продане лізинговій компанії і потім узяти це ж майно в оренду.

Компенсаційний лізинг – орендна плата вноситься частиною продукції як правило в міжнародному лізингу.

Лізингові операції являють собою певний комплекс організаційних, фінансових та майнових відносин, що вимагають відповідного правового регулювання. І є доцільним прийняття Закону України “Про лізинг”.

У США (2 закони про лізинг, про податки 1981р., про податкову реформу 1986р.)

Англія (Закон про фінанси 1980р.)

При підготовці Закону “Про лізинг” було враховано положення Конвенції про Міжнародний фінансовий лізинг, прийнятий на дипломатичній конференції в ОТТАВІ 1998р.

Дата добавления: 2014-01-07