Поняття та форми міжнародної трудової міграції

Тема 13. Міжнародна трудова міграція

13.1. Поняття та форми міжнародної трудової міграції.

13.2. Періодізація процесу руху робочої сили в світі.

13.3. Геогрфічна структура трудової міграції.

13.4. Економічний ефект від трудової міграції.

13.5. Регулювання міжнародної трудової міграції.

Варто розрізняти поняття «міграція населення» й «міграція трудових ресурсів». Міграція населення - це переміщення людей (батьківщин) у територіальному просторі з метою пошуку нового місця постійного проживання. Міграція трудових ресурсів - це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи. Міжнародна трудова міграція - форма МЕВ, що складається в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші й виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Напрямки теорій міжнародної трудової міграції

Назва	Автор	Причина	Зміст
Теорії виникнення міграції
Неокла-сична еконо-мічна теорія	A.Левіс (1951) М. Тодаро (1976)	Географічні відмінності у віковому складі, зайнятості та можливо-стях інвестицій.	Базується на факторах, що “виштовхують” і “притягують”. Першими можуть бути бідність, безробіття, які з місць походження виштовхують робітників у ті місця, де більш привабливі умови життєдіяльності та є можливість працевлаштування. У центрі уваги знаходиться максимізація доходів і підвищення кваліфікації. Фінансові і психологічні витрати, які є усвідомленими визначають чи відбудеться міграція.
Теорія подвій-ного ринку праці	М.Піор (1979)	Структурні потреби сучасної економіки у країні імміграції (постійний попит на іноземну робочу силу, що характерно для економічно розвинених країн).	У центрі уваги – фактори, що “притягують” до країни імміграції, тобто: структурне скорочення зайнятості на нижчому рівні професійної ієрархії, а також збільшення непрестижних і мало оплачуваних видів праці. Тобто метою корінних працівників становиться просування від робочих місць, що перебувають на нижчому рівні до тих, що знаходяться на вищому. Робочі місця, що залишаються, займаються мігрантами. Розходження у рівні заробітної плати відображають соціальну стратифікацію.
Нова економі-ка теорії міграції	О. Старк (1981)	Мінливість або крах місцевих (сільсько- господарських) ринків; дефіцит можливостей страхування ризиків, пов’язаних із засобами до існування.	Еміграція позитивно впливає на різноманітність джерел доходу і відмінності ризику, пов’язаного з доходом. Грошові перекази є стабільним джерелом доходу, що виступають у ролі страховки для немігруючих членів домогосподарства.
Теорія світових систем	І.Валер-штейн (1974) Д. Массей (1989)	Економічна і політична глобалізація, що викли-кає соціальні зміни і впроваджує сучасні за-соби виробництва (ме-ханізацію), витісняючи некваліфікованих пра-цівників.	У центрі уваги – макроекономічні глобальні процеси, у т.ч. проникнення фірм із багатих країн на ринки бідних країн і їхній вплив на місцеві норми, цінності, прагнення й очікування, що ведуть до посилення еміграційних настроїв. Розвиток світової транспортної мережі і засобів комунікації прискорює цей процес.
Теорії постійної міграції
Теорія кумуля-тивної обумов-леності	Г. Мюр-даль (1957)	Шість основних соціально-економічних факторів у країнах походження підпа-дають під вплив, приводячи до нових міграційних потоків: розподіл доходу та землі, регіональний розподіл людського капіталу, організація сільського господар-ства, культура міграції, соціальне значення праці та окремих видів зайнятості.	Кожна подія міграції викликає зміну соціального контексту, в якому прий-маються рішення про наступні міграції, роблячи нові міграції більш ймовірними. Відзначається, що з часом процес поширення подібних співтовариств стає самовідтворюючим, оскільки сам факт переміщення сприяє створенню соціальної інфраструктури, що стимулює подальший міграційний рух. У результаті та­кі потоки мають внутрішню інерцію, що дозволяє протидіяти маніпуляціям, які обмежують ім­міграцію.
Інститу-ціональ-на теорія		Експлуатація з боку однієї організації (контрабанда людей) є бізнесом для інших організацій.	Сталість (“укорінення”) міграції є результатом неформальних і нелегальних міграційних схем та організацій, що мають справу з нелегальними мігрантами (без документів).
Теорія соціаль-ної мережі	Г. Хуго (1981) Д. Массей (1990)	Зв’язок між мігрантами і їхніми друзями чи родинами, що залиши-лися вдома, і які ініціюють нові мігра-ційні переміщення.	Подібні соціальні мережі знижують ризики та витрати знову прибулих і ведуть до поширення таких мереж у країнах імміграції та еміграції, а також до збільшення поте-нційних потоків переміщення. Перспектива у динаміці: середовище, в якому прийма-ється рішення, змінюється у часі, знижуючи “пороги” для наступних мігрантів.
Теорія мігра-ційної системи	М.Кріц, Х. Злотнік (1992)	Формування “міжнаро-дної міграційної систе-ми”, яка складається з певної сукупності основних приймаючих країн і сукупності основних країн, що віддають мігрантів.	Являє собою спробу об’єднати перераховані вище теорії мікро- і макрорівнів. Ключовою проблемою є визначення та співвідношення стабільних міграційних потоків між країнами-реципієнтами і країнами-донорами для пояснення виникнення та постійної присутності міграції.
Теорія людсь-кого капіталу	В. Іонцев (1992) І. Івахнюк (2005)	Міграція може бути інструментом інвести-цій, якщо ви­года від неї перевищить витрати.	Базуєтьсяна мікроекономічному підході (результати інвестицій в освіту ін­дивіда, його кваліфікацію, здоров’я та інше). При цьому, крім економічних (грошових) вигод і витрат, теорія людського капіталу приймає до уваги психологічні (наприклад, втрати контактів із друзями і рідними), а також вплив нематеріальних факторів (клімат, доступ до культури і суспільних благ більш високого рівня та інше), які звичайно залишаються поза неокласичною економічною теорією.
Теорія економі-ки сімейної міграції	В. Іонцев (1992) І. Івахнюк (2005)	Пояснює причини і напрямки даного проце-су з точки зору сім’ї.	Передбачається, що члени сім’ї можуть по-різному оцінювати майбутні дивіденди від міграції. Оптимальна стратегія сі­мейної пари залежить від ступеня кореляції переваг від переїзду, які бачать чоловік і жінка. Ця теорія намагається поєднати у собі економічні, соціальні і психологічні підходи.
Теорія “процві-тання” або “техноло-гічного розвитку”	В. Іонцев (1992) І. Івахнюк (2005)	Економія країни імміграції на соціальних послугах.	Розглядає міграційний приріст населення як благо для приймаючої країни. Іммігранти і тимчасові трудові мігранти своєю працею набагато перекривають вартість соціаль­них послуг, якими користуються, тому наявність значної їх кількості може стати умовою процвітання держави.
Теорія нового міжна-родного еконо-мічного порядку	В. Іонцев (1992) І. Івахнюк (2005)	Компенсація країнам-донорам з боку розви-нених держав за використання іноземної, у першу чергу, висококваліфікованої ро-бочої сили, на підго-товку якої витрачені значні кошти.	На відміну від інших теорій, що звичайно виходять із визначальної ролі попиту на світовому ринку праці, ця робить наголос на пропозиції іноземної робочої сили (її якісних характеристиках і наслідках міграції для країн-донорів). Звертає увагу на важливість розробки механізму повної і справедливої компенсації країнам еміграції.
Теорія світового ринку праці	В. Іонцев (1992) І. Івахнюк (2005)	Міжнародна мігра­ція трудових ресурсів визначається не лише попитом і пропозицією робочої сили (а також різними рівнями заробітної плати), але й динамікою політичних та економічних процесів.	Світовий ринок праці, не маючи чітко визначених територіальних (географічних) кордонів, формується і функціонує за рахунок експорту та імпорту робочої сили.

Характерною особливістю сучасної міграції є те, що потоки складаються з двох напрямків, тобто одна держава може бути як країною-донором, так і країною-реципієнтом. Автором згруповані можливі соціально-економічні наслідки міграції робочої сили (табл. 1.5), що допоможе визначити напрямки державної і міжнародної політики та побудувати систему регулювання цього процесу.

Таблиця 1.5

Можливі соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили

	Позитивні	Негативні
Країна- донор	1. Послаблення напруги на внутрішньому ринку праці. 2. Економія державних коштів на соціальні заходи, щодо підтримки безробітних. 3. Здобуття робітником нової кваліфікації, вивчення мови і накопичення міжнародного досвіду. 4. Збільшення рівня доходу, у тому числі, в іноземній валюті за рахунок переказів іммігрантів. 5. Полегшення структурної й технологічної перебудови виробництва. 6. Скорочення дефіциту платіжного балансу.	1. Зростання інфляції. 2. Втрата “золотого фонду” і динамічної молодої робочої сили. 3. Посилення залежності від іноземного попиту не тільки на товари, а й на робочу силу. 4. Переорієнтація капіталовкладень із освоєння виробничих ресурсів на споживання. 5. Погіршення стану здоров’я заробітчан. 6. Дискримінація мігрантів, “соціальне сирітство”, розпад сімей. 7. Зменшення обсягу виробництва і недоотримання податків.
Країна- реципі-єнт	1. Гальмування росту цін, завдяки схильності іноземних робітників до заощаджень. 2. Вирішення проблеми нестачі робочої сили у трудодефіцитних галузях і регіонах та компенсація природної нестачі населення. 3. Зниження вартості робочої сили і загальних витрат, пов’язаних із скороченням чисельності. 4. Економія на освіті і науці внаслідок трансферту знань. 5. Підвищення якості робочої сили шляхом відбору більш молодих і кваліфікованих робітників. 6. Сприяння вертикальній мобільності місцевих працюючих. 7. Підвищення конкурентоспромож-ності товарів унаслідок зниження витрат через більш низьку ціну іноземної робочої сили і росту конкуренції на ринку праці.	1. Погіршення ситуації на внутрішньому ринку робочої сили. 2. Збільшення витрат на отримання безробітних іноземців і їх сімей. 3. Блокування впровадження працезберігаючих технологій. 4. Відплив фінансових і валютних коштів через несплати податків; придбання іноземної валюти і переказу її додому. 5. Порушення культурних традицій. 6. Збільшення міжнаціональних і міжконфесійних протиріч, расизму, шовінізму та ксенофобії.

-2-

Основні причини зародження й існування міжнародної трудової міграції:

а) з боку країн-донорів: більша щільність населення; масове безробіття; низький життєвий рівень; порівняно низька заробітна плата; виробнича необхідність (для фахівців, що працюють у країнах, що розвиваються);

б) з боку країн-реципієнтів: потреба в додатковій висококваліфікованій робочій чинності; потреба в додаткової дешевій (для малокваліфікованої роботи) і мобільній робочій чинності; порівняно висока заробітна плата.

Загальні фактори, що сприяють розвитку міграційних процесів:

висока швидкість поширення інформації;

бурхливий розвиток міжнародних пасажирських повідомлень;

розвиток способів комунікації.

Міжнародна трудова міграція буває постійної й поворотної. Поворотна має три види: тимчасова, сезонна й маятникова. За рівнем кваліфікації ділять на:

міграцію кваліфікованих працівників (відплив умів);

міграцію некваліфікованої робочої чинності.

Залежно від мотивів або бажання міграцію ділять на добровільна й змушену (міграція біженців).

Окремо виділяють існування легальної й нелегальної міграції.

Нелегальна міжнародна трудова міграція формується під впливом цілого комплексу причин:

§ відсутність чіткої імміграційної політики або відсутність адміністративної інфраструктури її реалізації;

§ юридична некваліфікованість мігрантів, що не дозволяє їм діяти відповідно до існуючого міграційного законодавства;

§ складний або суперечливий характер процедури легалізації;

-3-

Міграційні процеси відбуваються в усім світі, але на світовому ринку трудових ресурсів зложилися чітко певні центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.

Основні напрямки сучасних міграційних потоків:

1. США.

2. Західна Європа (Люксембург, Швейцарія, Франція, Німеччина).

3. Близький Схід (Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман).

4. Латинська Америка (Аргентина й Венесуела).

5. Австралія.

6. Азіатсько-Тихоокеанський регіон (Японія, південна Корея, Бруней, Гонконг, Малайзия, Сінгапур, Тайвань).

7. Західна Африка (Лівія).

8. Південна Африка.

Плюси від міжнародної трудової міграції країни-імпортера:

* дана країна одержала готових фахівців;

* одержала дешеву, як правило, молоду робочу чинність;

* у такій країні прискорюється економічний ріст;

* зростає й державний бюджет.

Плюси країни-експортера:

¨ експорт трудових ресурсів, як і всякий інший експорт, приносить країні певний доход (у цьому випадку це - валютні перерахування емігрантів своїм родинам);

¨ експортом трудових ресурсів країна зменшує проблему безробіття;

¨ ротаційний характер еміграції, тобто повернення на батьківщину одних й еміграція інших, приводить до того, що кваліфікація й досвід місцевих фахівців зростають.

Виграє від міжнародної трудової міграції все світове господарство, оскільки перелив трудових ресурсів оптимизирует їхнє використання. що, у свою чергу, сприяє збільшенню світового сукупного продукту.

Негативні наслідки для країн-імпортерів:

à виникнення додаткових проблем. пов'язаних із соціальним захистом іммігрантів;

à відтік національної валюти за кордон у вигляді перекладів;

à втрата вимуштруваних фахівців при репатріації мігрантів, тобто при поверненні мігрантів на батьківщину.

Негативні наслідки для країни-експортера:

* втрата класних підготовлених фахівців (проблема «відпливу умів»);

* додаткові витрати з бюджету на підготовку нових фахівців;

* виникнення тенденції до спаду темпів економічного росту.

-4-

Варто розрізняти міжнародне адміністративно-правове регулювання й міжнародне економічне регулювання міграційних процесів.

Перше передбачає:

установлення правових норм, що згладжують спірні моменти даного процесу;

установлення міграційних квот;

установлення рамок можливостей міграції.

Друге складається в:

установленні митних бар'єрів;

установленні відповідних візових ставок;

регулюванні заробітної плати мігрантів;

введенні різного роду штрафних ставок.

-5-

Міжнародна організація праці (МОП)- це міжнародна організація, що з 1946 р. є спеціалізованим органом ООН.

Основні завдання МОП:

* захист інтересів і прав трудящих;

* підвищення життєвого рівня трудящих;

* поліпшення умов праці;

* захист від професійних захворювань;

* надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

* захист прав працівників-мігрантів;

* сприяння зайнятості мігрантів;

* сприяння поліпшенню соціального стану мігрантів.

Керівні органи МАРНОТРАТ:

а) генеральна конференція - вищий орган, що збирається раз у році;

б) Адміністративна рада - головний виконавчий орган, обирана на Генеральній конференції на трирічний строк;

в) міжнародне бюро праці - постійно діючий секретаріат МАРНОТРАТ.

Штаб-квартира перебуває в Женеві.

Дата добавления: 2014-01-07