Геологічні небезпечні явища

Топологічні стихійні лиха

(слайд 14)

До топологічних стихійних лих відносяться геологічні та гідрологічні небезпечні явища.

Геологічні небезпечні явища – це природні процеси, що відбуваються на поверхні землі, а саме: зсуви, лавини, обвали, провалювання земної кори (карсти), абразії землі.

Гідрологічні небезпечні явища – це природні процеси, що відбуваються в гідросфері, а саме: повені, цунамі, селі, затори і зажери.

(слайд 15)

Зсуви - це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.

(слайд 16)

Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання осадами та підземними водами, систематичними поштовхами, нерозважливою господарською діяльністю людини тощо.

Зсуви можуть бути на всіх схилах з нахилом у 20 градусів і більше в будь-яку пору року викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами.

Природні причини зсувів це:

- збільшення крутизни гірських схилів;

- підмив основи схилів річковою чи морською водою;

- сейсмічні поштовхи, та інші.

Штучні (антропогенними) причини зсувів є:

- руйнування схилів дорожніми канавами;

- надмірним виносом у підніжжя схилів ґрунту;

- вирубкою на схилах лісів;

- неправильним вибором агротехніки для роботи на схилах сільськогосподарських угідь, та інше.

Згідно з міжнародною статистикою, до 80 % сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини (антропогенний фактор). Зсуви формуються переважно на зволожених ділянках землі, і виникають при крутизні схилу 10^о і більше, а на глиняних ґрунтах при надмірному зволожені вони можуть виникати і при крутизні 5-7⁰.

В залежності від гірської породи схилу (що складає основу зсуву) та наявності на ньому вологи, зсуви можуть бути активними і неактивними.

Швидкість руху зсуву становить від 0,06 м/рік до 3 м/сек.

Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, знаходиться в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Зсуви підрозділяються:

за глибиною залягання	за типом матеріалу	за потужністю
Поверхневі (1 м); Мілкі (5 м); Глибокі (до 20 м); Дуже глибокі (понад 20 м).	Кам'яні (граніт); Ґрунтові (пісок, глина гравій).	Малі (до 10 тис. м^3); Великі (до 1 млн. м^3 ); Дуже великі (понад 1 млн. м^3).

(слайд 17)

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дієвим захистом від зсувів є їхнє запобігання - відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Снігові лавини також належать до зсувів і виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас по схилу.

(слайд 18)

Великі лавини виникають на схилах 25-60 градусів через перевантаження схилу після великого випадання снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

Найбільш лавинонебезпечною країною вважається Швейцарія, де протягом року сходить приблизно 10 тисяч лавин. На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Причини сходження снігових лавин: перенапруження снігового покрову, яке виникло внаслідок пересування тварин або людей, різкий порив вітру, звукова хвиля, різка зміна метеорологічних умов тощо.

Лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси - перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від тієї, що викликає вибух великої бомби.

Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає схід невеликих, безпечних лавин, запобігаючи, таким чином, накопиченню критичних мас снігу.

Обвали - це відривання і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Це явище виникає в результаті послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення, та дії сил тяжіння.

(слайд 19)

Найчастіше (до 80 %) сучасні обвали пов'язані з антропогенним фактором, які виникають головним чином при неправильному проведені робіт під час будівництва та під час гірських розробок.

Провалювання земної кори (природні карсти) - це просідання ґрунту внаслідок різного роду геологічних процесів.

(слайд 20)

Найчастіше це явище зустрічається в місцях розміщення карстових порід, в чому може сприяти процес осушення території. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими породами сягає 60-100 % від всієї території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного та соляного карсту.

Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), при цьому в землі виникають тріщини, в які можуть провалитися будівлі, споруди, транспортні засоби, і таке інше.

Абразія - це процес руйнування хвилями прибою берегів морів, озер та водосховищ. Абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбережжі.

(слайд 21)

Дата добавления: 2014-01-07