Укріплення (залуження) схилів, укосів значної крутизни

Строки посіву

Кращий час посіву трав – рання весна, кращий час осіннього посіву – серпень-вересень місяці. Багатолітні трави можна висівати і влітку. Рекомендується проводити посіви влітку по пару:

1) розпочинаючи з середини-кінця червня до першої половини серпня – в степових районах України і в Криму;

2) в червні і не пізніше кінця липня – в лісостепових районах України, в центрально-черноземних областях;

3) цілком можливо також літні, але не пізніше першої половини липня, посіви злако-бобових травосумішей і в більшій частині районів лісної і лісостепової зони.

В табл. 3.1., як приклад, наведено одну із технологічних карт, а на рис. 3.8 технологічну схему закріплення укосів засівом багаторічних трав.

При залуженні схилів значної крутизни на практиці використовують переважно два способи:

одерновка схилів;

гідропосів трав.

Джерелом дернини є природні луки ділянки газонного господарства. Дернини нарізаються товщиною 5-8 см кусками шириною 25-30 см і довжиною 30-50 см. Складується, а потім і перевозиться до місця укладання трава до трави. Суть технології одерновки заключається в наступному. По підготовленій поверхні схилу дернини укладаються знизу до верху перпендикулярно до падіння схилу. Дернини щільно підганяються одна до одної, а на крутих схилах пришпилюються дерев"яними кілками. Шов засипають грунтом і засівають насінням трав для бистрого зрощування. Одерновану ділянку рясно поливають, особливо в перші 2-3 тижні.

Суттєвими недоліками такого способу закріплення схилів є значні витрати ручної праці, а заготовки дернини призводять до оголення сінокісно-пастбищних угідь.

Більш ефективним способом закріплення крутих схилів, а також безгрунтових схилів є використання гідропосіву багатолітніх трав.

Старанно змішану робочу суміш, яка складається з насіння багаторічних трав, мінеральних добрив, мульчуючого і плівкостворюючого матеріалів і води механічним способом наносять на схил. В якості мульчуючих матеріалів переважно використовують торфокрихту, древесну тирсу, рублену солому, суміш торфокрихти і тирси, суміш торфокрихти і рубленої соломи, болотний очес, дерев"яно-целюлозні волокна. Мульча розкладується і створює додаткове поживне середовище.

Витрати мульчуючого матеріалу гідросуміші можна прийняти у відповідності з табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Витрати мульчуючих матеріалів

Грунти схилів (укосів)	Витрати мульчі, т/га
торфо- крихта	дерев"яна тирса	рублена солома	суміш торфо- крихти з тирсою	суміш торфо- крихти з рубленою соломою	болотн- ий очес
Пісок, супісок	15,0	4,0	2,5			2,0
Суглинок, глина	17,0	5,0	3,5			2,5

В якості плівкостворюючих грунтозв"язних матеріалів використовують бітумні, латексні і інші емульсії. Ці матеріали створюють захисну плівку або грунтову кірку, запобігають розмиву до появи всходів і створення стійкої дернини. Плівка створює в грунтовому шарі мікроклімат з оптимальним для пророщування насіння тепловим і водяним режимами.

При аналізі досліджень виконаних в напрямку використання грунтозв"язуючих матеріалів при гідропосіві трав встановлено, що такими в сучасних умовах найефективніше можуть бути використані латекси СКС-65 ГП, СКС-50 ПГ, СКД-1, ДММА-65 ПГ і повільнорозпадаюча бітумна еульсія, яка приготовлена на емульгаторі, сульфітно-спиртова брага (ССБ).

Витрати плівкостворюючих матеріалів в робочій суміші при гідропосіві наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Витрати латекса при гідропосіві

Грунти схилу (укосу)	Витрати латекса, г/м^2 сухої речовини
без мульчі	торфо- крихта	древес на тирса	суміш торфу з тирсою	рублена солома	болотн- ий очес
Торф		-	-	-	-	-
Рослинний грунт (супісок)	-
Суглинок, глина	-

Норма витрати емульсії встановлюється з врахуванням її концентрації і кількості сухої речовини на одиницю площі схилу (укосу)

, (3.1)

де Q – норма витрати емульсії, л/м²;

H – витрати сухої речовини, г/м²;

C – концентрація емульсії, г/л.

Допустима концентрація латексів при частковому попаданню в водойми санітарно-битового водопостачання складає 0,4 мг/г в розрахунку на суху речовину.

Встановлено, що при дальності подачі гідросуміші до 12 м використовується розпилююча насадка по типу "риб"ячого хвоста", від 12 до 20 м конічна розпилююча насадка, більше 20 м – насадка по типу "брайн пойт".

При гідропосіві швидкість руху агрегату може бути визначена по формулі:

, (3.2)

де V – швидкість руху агрегату, м/хв.;

d – діаметр вихідного отвору розпилюючої пасадки, м;

B – ширина схилу (укосу), м;

q – питома витрата гідросуміші на одиницю площі схилу, м³/м²;

A – показник, який залежить від гідравлічного напору насосом і втрат напору по довжині трубопроводу гідросистеми.

В розрахунках показник A може бути взятий A = 1,17х10³ м/хв. при напорі насосу H = 50 м в. стовпчика.

Витрати матеріалів для укріплення 1000 м² схилу при гідропосіві:

насіння 4 кг і мінеральних добрив 70 кг (азотних – 30 кг, фосфорних і калійних по 20 кг), торфокрихта – 4-5 м³. Співвідношення води і торфу в середньому 1,5:1. Потреба емульсії 0,6÷1%.

Для гідропосіву використовують гідросіялки МК-14-1, МК-14А-1. Витрати робочої суміші на одиницю площі 8-10 л/м².

Дата добавления: 2014-01-07