Види озеленень та їх основні функції

Боротьба з льодяною кіркою, вимоканням, випріванням і випіранням.

П – вміст діючої речовини у технічному препараті, % (визначається за

паспортом, який додається до кожної партії препарату);

Q_ф – фактичні витрати рідини, л/га.

Розрахована за формулою (3.5) концентрація (%) відповідає вазі технічного препарату гербіциду (кг), до якого необхідно дати стільки води, щоб загальний об"єм розчину (суспензії або емульсії) становив 100 л.

При роботі з гербіцидами необхідно суворо дотримуватись санітарних норм.

Вказані роботи проводять по мірі їх необхідності. Під льодяною кіркою, яка нерідко створюється на травах, рослини часто гинуть від здавлювання і нестачі кисню. Для руйнування кірки використовують кільчасті і ребристі котки, а для прискорення розтаювання льоду розсипають по поверхні калійні і фосфорні добрива, золу.

Вимокають трави на понижених місцях при застої на них осінніх або весняних вод. Видалення застійної води роблять за допомогою створення неглибоких канавок (до 20-30 см), викопаних з осені.

Випріває трава тоді, коли незамерзлий грунт покривається глибоким шаром снігу і трави входять в зиму сильно розвинутими, неспілими. Під снігом вони продовжують вегетаційний період, витрачають поживні речовини і гинуть.

Радикальним способом боротьби з випріванням є покіс трав перед входом під сніг, прикочування (ущільнення) снігу.

Випирання рослин визиває створення прошарків льоду в грунті. Вода замерзає, збільшується в об"ємі і піднімає грунт, що знаходиться над нею. Корені рослин при цьому розриваються. Коли лід розтане, піднятий грунт осідає, а рослини з розірваними коренями залишаються лежати на поверхні грунту і гинуть від засихання. Своєчасне прикочування посівів, які постраждали від випирання, дозволяє їм знову укоренитися.

Підсів трав. На площах, де з тих чи інших причин зник культурний твав"яний покрив виконують підсів трав. Найкращий строк підсіву – рання весна, а при дощах – і після першого покосу, але не пізніше 16-20 липня. Підсів трав на великих площах проводять дисковою сіялкою з наступним прикочуванням, на малих – вручну після нарізки неглибоких канав з післяпосівним боронуванням і прикочуванням.

Боронування і дискування старозрілих трав виконують для покращення травостою. Виконують восени після покосу дискування і прикочування, або весною боронування і прикочування. Метою цих робіт є заглиблення в грунт насіння трав, яке випало після його дозрівання.

Лекція № 15

4 ВИДИ (ТИПИ) ОЗЕЛЕНЕНЬ НА ПРИДОРОЖНІЙ ТЕРИТОРІЇ ТА ЇХ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Невід"ємною частиною доріг є зелені насадження, які мають різне призначення. Всі зелені насадження на автомобільних дорогах можна розділити в залежності від функціонального призначення на такі види:

1) Захисні насадження;

2) Технічного призначення;

3) Декоративні насадження;

4) Плодово-ягідні насадження (господарчі).

Захисні насадження на автомобільних дорогах можуть виконувати функції захисту від: снігових заносів; пилових бур; піщаних заносів в районах пісків, що переміщуються; вітрової і водної ерозії земної поверхні (роздування вітром і розмивання водою елементів доріг і придорожньої території); надмірного зволоження і наступного сповзання схилів; осушення місцевості.

Насадження технічного призначення – фіксує напрям дороги вночі, в період туманів і сильних снігозаносів, хуртовин; підвищує безпеку руху шляхом виділення за допомогою насаджень місць поворотів, розвилок, перехресть, мостів, виїмок і т. інш.; осушення земляного полотна на зволожених, "мокрих" ділянках місцевості (фітоосушення).

Декоративні насадження – це насадження дерев і кущів, що доповнюють інші види насаджень і придають прилеглий до дороги території естетичного вигляду. Вони покращують зорове сприйняття елементів дороги, емоційний стан водіїв і пасажирів, впливають на продуктивність і безпеку руху. В поєднані з іншими видами озеленень, наприклад, з захисними, вони можуть виконувати такі ж функції. Забезпечують культурний відпочинок пасажирів і водіїв в місцях зупинки транспорту.

Господарчі насадження мають метою вирощування фруктів і ягід в придорожніх плодово-ягідних посадках.

Слід відмітити, що такі посадки повинні бути надійно захищені від шкідливої дії відпрацьованих газів транспорту. Тому їх потрібно висаджувати за спеціально створюваними захисними насадженнями.

В залежності від конструктивних особливостей насадження класифікують на лісосмуги, живі огорожі, рядові алейні посадки, групові посадки, комбіновані, плодово-ягідні.

Лісосмуги і живі огорожі використовують в основному для захисту доріг від снігу, піщаних і пилових бур, вітру; алейні посадки (рядові, групові, комбіновані) використовують в переважній більшості як декоративні, хоч вони теж виконують захисні і технічні функції; плодово-ягідні посадки використовують як захисні огородження.

Необхідно відмітити, що при проектуванні зелених насаджень необхідно виходити також з тих позицій, щоб вони не втомлювали водія і пасажирів одноманітністю. Тому не рекомендується влаштовувати безперервні зелені ширми, а висаджувати насадження з врахуванням ландшафту місцевості і психофізіологічних вимог водіїв і пасажирів.

Дата добавления: 2014-01-07