Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дія захисних смуг і розміщення їх вздовж дороги

Природа снігових заносів на автомобільних дорогах.

Значна частина автомобільних доріг, що перетинає територію України, на окремих ділянках в зимовий період зазнає снігових заметів. Сильні і тривалі замети спостерігаються на дорогах з відкритою місцевістю, особливо в степових районах.

Причиною утворення снігових відкладень є перенесення снігових мас під дією вітру, по відношенню до якого дорога і її елементи являють собою природню перешкоду. В залежності від швидкості вітру розрізняють декілька різновидів снігово-заметільних явищ, снігопад при відсутності вітру, або при швидкості його, що не перевищує 4 м/с; верхова заметіль - снігопад при швидкості вітру більше 7-8 м/с, коли сніг переноситься в шарі повітря висотою до 100 м, а сніг, що раніше випав лежить без руху; низова заметіль – сніг не падає, а раніше випавший сніг під впливом вітру переміщується по поверхні землі. Відчутний переніс снігу спостерігається при швидкості вітру 6-7 м/с і більше; загальна або подвійна заметіль – сполучення низової і верхової заметілі, коли одночасно переносяться сніг, що випадає із хмар і частинки раніше випавшого снігу при швидкості вітру більше 4 м/с; буран – заметіль при швидкості вітру від 10 до 20 м/с; ураган – заметіль при швидкості вітру більше 20 м/с.

Величина і характер снігових відкладень в значній мірі залежать від рельєфу і особливостей ділянок, місцевості, що прилягають дороги, від швидкості і напрямку вітро-снігового потоку по відношенню до полотна дороги, від параметрів дороги і особливостей існуючої системи снігозахисту дороги.

При зустрічі сніго-вітрового потоку з лісосмугою зменшується його швидкість і змінюється його траєкторія, в наслідок чого транспортуюча здатність сніго-вітрового потоку знижується. При достатньому зниженні останньої, сніго-вітровий потік стає не в змозі утримувати в своєму тілі окремі частинки снігу. Вони випадають із сніго-вітрового потоку і осідають в смузі і за нею (з підвітреної сторони). Чим більшу перешкоду у вигляді лісосмуги зустрічає сніго-вітровий потік, тим більшу снігозатримуючу здатність має лісосмуга.

На ділянках дороги снігозахисні смуги висаджують паралельно напрямку дороги на певній відстані від бровки земляного полотна, яка визначається виходячи з умови розміщення шлейфу сніговідкладання між внутрішньою межею смуги і бровкою полотна. Встановлено, що для середніх умов України ця відстань повинна бути від 20 м і більше в залежності від типу поперечного профілю дороги і смуги, снігоприносу до дороги, ширини і конструкції смуги. Для прикладу на рис. 4.6. показано розміщення снігозахисних лісосмуг в залежності від поперечного профилю дороги. З рисунка видно, що на дорогах з нульовими відмітками і в насипах до 1 м захисні смуги необхідно розміщувати на відстані не менше 20 м від бровки земляного полотна.

На дорогах з насипом на косогорах при напрямку вітру зверху до низу по схилу захисна смуга повинна розміщуватись вище нагорного кювета чи лотка, не ближче 6-8 м від його зовнішньої бровки. При цьому треба враховувати те, що тінь від повноцінної смути не повинна падати на кювет і насип, щоб не утруднювати просихання земляного полотна.

Снігозахисні насадження вздовж доріг, що проходять в виїмках, повинні розміщуватись не більше 20 м від бровки земляного полотна. В місцях найбільшої глибини виїмки відстань від першого ряду насаджень до бровки виїмки повинна бути не менше 5 м. Якщо вздовж виїмки є кавальєр, захисна смуга повинна розміщуватись за кюветом чи лотком з боку поля. На ділянках із сніговими заметами кювети будуються з навітреного боку на відстані не менше 20 м від бровки виїмки.

З метою перехвату снігового потоку при косих напрямках зимових вітрів захисні лісосмуги повинні бути подовжені за межі виїмок на 100-150 м від виходів дороги із виїмок.

На всіх ділянках доріг необхідно передбачувати таку ширину смуги відведення, щоб на ній можна було розмістити снігозахисні лісосмуги, які повністю забезпечували б захист дороги від максимально можливого обсягу снігоприносу на даній ділянці.

Практика показала, що в тих випадках, коли відстань між сусідніми заносимими ділянками не перевищує 300-500 м, переривати снігозахисні смуги не потрібно.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Вибір конструкції | Ширина і структура снігозахисних насаджень
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1149; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.