Дія захисних смуг і розміщення їх вздовж дороги

Природа снігових заносів на автомобільних дорогах.

Значна частина автомобільних доріг, що перетинає територію України, на окремих ділянках в зимовий період зазнає снігових заметів. Сильні і тривалі замети спостерігаються на дорогах з відкритою місцевістю, особливо в степових районах.

Причиною утворення снігових відкладень є перенесення снігових мас під дією вітру, по відношенню до якого дорога і її елементи являють собою природню перешкоду. В залежності від швидкості вітру розрізняють декілька різновидів снігово-заметільних явищ, снігопад при відсутності вітру, або при швидкості його, що не перевищує 4 м/с; верхова заметіль - снігопад при швидкості вітру більше 7-8 м/с, коли сніг переноситься в шарі повітря висотою до 100 м, а сніг, що раніше випав лежить без руху; низова заметіль – сніг не падає, а раніше випавший сніг під впливом вітру переміщується по поверхні землі. Відчутний переніс снігу спостерігається при швидкості вітру 6-7 м/с і більше; загальна або подвійна заметіль – сполучення низової і верхової заметілі, коли одночасно переносяться сніг, що випадає із хмар і частинки раніше випавшого снігу при швидкості вітру більше 4 м/с; буран – заметіль при швидкості вітру від 10 до 20 м/с; ураган – заметіль при швидкості вітру більше 20 м/с.

Величина і характер снігових відкладень в значній мірі залежать від рельєфу і особливостей ділянок, місцевості, що прилягають дороги, від швидкості і напрямку вітро-снігового потоку по відношенню до полотна дороги, від параметрів дороги і особливостей існуючої системи снігозахисту дороги.

При зустрічі сніго-вітрового потоку з лісосмугою зменшується його швидкість і змінюється його траєкторія, в наслідок чого транспортуюча здатність сніго-вітрового потоку знижується. При достатньому зниженні останньої, сніго-вітровий потік стає не в змозі утримувати в своєму тілі окремі частинки снігу. Вони випадають із сніго-вітрового потоку і осідають в смузі і за нею (з підвітреної сторони). Чим більшу перешкоду у вигляді лісосмуги зустрічає сніго-вітровий потік, тим більшу снігозатримуючу здатність має лісосмуга.

На ділянках дороги снігозахисні смуги висаджують паралельно напрямку дороги на певній відстані від бровки земляного полотна, яка визначається виходячи з умови розміщення шлейфу сніговідкладання між внутрішньою межею смуги і бровкою полотна. Встановлено, що для середніх умов України ця відстань повинна бути від 20 м і більше в залежності від типу поперечного профілю дороги і смуги, снігоприносу до дороги, ширини і конструкції смуги. Для прикладу на рис. 4.6. показано розміщення снігозахисних лісосмуг в залежності від поперечного профилю дороги. З рисунка видно, що на дорогах з нульовими відмітками і в насипах до 1 м захисні смуги необхідно розміщувати на відстані не менше 20 м від бровки земляного полотна.

На дорогах з насипом на косогорах при напрямку вітру зверху до низу по схилу захисна смуга повинна розміщуватись вище нагорного кювета чи лотка, не ближче 6-8 м від його зовнішньої бровки. При цьому треба враховувати те, що тінь від повноцінної смути не повинна падати на кювет і насип, щоб не утруднювати просихання земляного полотна.

Снігозахисні насадження вздовж доріг, що проходять в виїмках, повинні розміщуватись не більше 20 м від бровки земляного полотна. В місцях найбільшої глибини виїмки відстань від першого ряду насаджень до бровки виїмки повинна бути не менше 5 м. Якщо вздовж виїмки є кавальєр, захисна смуга повинна розміщуватись за кюветом чи лотком з боку поля. На ділянках із сніговими заметами кювети будуються з навітреного боку на відстані не менше 20 м від бровки виїмки.

З метою перехвату снігового потоку при косих напрямках зимових вітрів захисні лісосмуги повинні бути подовжені за межі виїмок на 100-150 м від виходів дороги із виїмок.

На всіх ділянках доріг необхідно передбачувати таку ширину смуги відведення, щоб на ній можна було розмістити снігозахисні лісосмуги, які повністю забезпечували б захист дороги від максимально можливого обсягу снігоприносу на даній ділянці.

Практика показала, що в тих випадках, коли відстань між сусідніми заносимими ділянками не перевищує 300-500 м, переривати снігозахисні смуги не потрібно.

Дата добавления: 2014-01-07