Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Магдебурзьке право

Право обмеженого самоврядування в місті (магдебурзьке право). Таку назву право на самоврядування міст отримало тому, що за зразок бралася «Хартія вольностей» міста Магдебург. Цим право володіло з початку ХV ст. 35 міст, наприкінці ХV ст. – 150 міст. Наприклад, Новий Сонч (1294), Хуст, Тячів, Вишкове, Сянок (1339), Львів (1356), Кам’янець-Подільськ (1374), Луцьк (1432), Кременець (1438), Житомір (1444), Київ (1494). За існування магдебурзького права з міста стягувалася певна сума, визначена у привілеї. Населення звільнялося від натуральних повинностей і сплачувало грошові податки з торгівлі та промислів. Місто мало власну систему управління.

Система самоврядування в українських містах, що мали Магдебурзьке право

       
 
 
   
Виконавчі службовці Писар та шафарі

 


Необхідно зазначити, що користуватися Магдебурзьким правом у містах могли тільки католики, а оскільки українське населення було у переважній більшості православної віри, то воно було усунене від участі в органах самоврядування міст. У Львові, наприклад, православні українці не мали права навіть жити в інших частинах міста – тільки на Руській вулиці міста. Так само було і в Дрогобичі, Перемишлі, Кам’янці. Усіма правами користувалися поляки та німці, частково були наділені певними правами євреї та вірмени, а усі міщани-українці позбавлялися права брати участь у житті міста.

Іншою особливістю міст було об’єднання міщан в цехи: купців, ремісників, лікарів, аптекарів, музикантів, співаків та ін. цех був самоврядною громадою з власним статутом, судом і виборним майстром на чолі. Головні питання цеху обговорювались і вирішувались зборами членів цеху. Цеховим мацстрам підпорядковувались підмайстри та учні. Кожен цех мав свій статут і цехове керівництво пильно стежило за його дотриманням. Кожен цех мав своє свято, свого захисника, ікони, прапори.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Політичний устрій та державна система Речі Посполитої | Особливості розвитку української культури
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 217; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.