Знання

Становлення культурології як самостійної галузі гуманітарного

Тема 1. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Питання до практичного заняття з теми

Відповідно до статті 96 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-ІV, забороняється переміщення через митний кордон України культурних цінностей у міжнародних поштових відправленнях.

«Правила ЄС щодо переміщення культурних цінностей»

1. Уніфікована нормативно-правова база, яка регламентує порядок та правила контролю за експортом культурних об'єктів країн - членів ЄС.

2. Типи ліцензій на вивезення культурних цінностей за межі митних кордонів ЄС.

3. Правила оформлення та особливості заповнення Стандартної експортної ліцензії.

4. ПЕРЕЛІК культурних цінностей, експорт яких за межі митної території ЄС здійснюється за умови пред'явлення експортної ліцензії (Додаток до Регламенту №116/2009).

5. Практика надання компетентними органами деяких зарубіжних країн дозвільних документів на експорт культурних об'єктів.

ПЛАН:

1. Становлення культурології як самостійної галузі гуманітарного знання.

2. Предмет, мета та завдання курсу культурологія.

3. Проблема визначення поняття «культура». Функції культури.

4. Структура феномена «культура».

Література

1. Боннар А. Греческая цивилизация. В 3-х т. - М.: Искусство, 1992.

2. Горбатов А. Основные школы и концепции культурологии: Учеб. пособие. - Кемерово, 2000.

3. Гуревич П. Культорология. Учебник для вузов.-М.: 2003.

4. Кармин А.С. Культурология. - СПб: изд-во "Лань", 2001.

5. Культурология. История мировой культури: Учебник для вузов/ Под ред. проф. А.Марковой.-М.: ЮНИТИ, 2003

6. Культурология: Учебное пособие для студентов высших учебных за­ведений.-Ростов н/Д: «Феникс», 2002.

7. Культурологія.-Курс лекцій (під ред. А.Баканурського та ін.).-К.:ВД "Професіонал". 2004.

8. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. /За ред. І.Тюрменко, О.Горбула. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004.

9. Левчук Л.Т. та ін. Історія світової культури. Київ, 2000.

10. Шевнюк О.Л. Культурологія. Київ, 2007.

Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Культурологія є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології та мистецтвознавства.

Основою культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Таким чином, культурологія належить до соціогуманітарних наук, хоча активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері. Специфіка культурології полягає саме у її інтегративному характері, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів.

Культурологія порівняно молода наука. Становлення її як специфічної сфери гуманітарного знання сягає Нового часу і пов’язане з філософськими концепціями історії Джамбаттісти Віко, Йогана Гердера і Георг Гегеля. Як окрема галузь знання культорологія виникає наприкінці ХІХ ст. Поняття «культурологія» першим використав американський антрополог Леслі Уайт (1900-1975). Саме він вперше виділив культурологію як самостійну науку у комплексі суспільних наук.

Загалом у розвитку культурологічного знання виділяють три історичних періоди:

— донауковий етап уявлень про культуру (від Стародавнього світу до XVIII ст.);

— етап становлення знань про культуру у межах інших наук (ХVІІІ-ХІХст.);

— формування культурології як самостійної науки (XX ст.).

Більшість культурологів виділяють в розвитку культурології кілька основних теоретичних концепцій або парадигм, на які спираються культурологічні дослідження. До основних теоретичних концепцій або парадигм належать:

1) циклічна концепція;

2)еволюціоністська;

3)антропологічна;

Дата добавления: 2014-01-07