Умови праці. Їх оцінка

Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс жит­тєвих сил і енергії не лише на досягнення певних резуль­татів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці. Умови праці – це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: вироб­ничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче по­ложення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори – це температура, во­логість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфорт­ність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологіч­ного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого се­редовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами праців­ника. Під дією цих факторів формується морально-психоло­гічний клімат в колективі.

У відповідності з рекомендаціями Міжнародної органі­зації праці виділяють десять основних груп факторів вироб­ничого середовища, що впливають на працездатність люди­ни і викликають у неї втому:

! фізичне зусилля (пересування або підтримування ван­тажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;

! нервова напруга (складність розрахунків, висока відповідальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;

! темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю часу). Розрізняють три рівні: помірний, середній, високий;

! робоче положення (положення тіла людини щодо засо­бів виробництва). Розрізняють чотири види робочого поло­ження: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне;

! монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних операцій, дій, циклів). Розріз­няють три рівні: незначна, середня, підвищена;

! температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, ви­сокий, дуже високий;

! забрудненість повітря (вміст домішок в 1 куб. м або 1 літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п'ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підви­щена, сильна, дуже сильна;

! виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

! вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці. Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

! освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліплююча.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві про­водиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шля­хи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівни­кам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошо­вій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійно­му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:

! технічний (створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров'я і мінімізацію витрат праці);

! технологічний (впровадження нових технологічних ре­жимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо ро­бочих зон);

! організаційний, психофізіологічний і соціальний напрям­ки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;

! естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які засто­совуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає па самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

Охорона праці – це здійснення комплексу заходів тех­нічного характеру (огородження небезпечних місць на ви­робництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих при­міщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.

Контрольні питання:

1 Поняття, зміст і завдання організація праці.

2 Поділ праці та його види.

3 Кооперування праці та його види.

4 Виробнича бригада та її види.

5 Робоче місце та його види.

6 Організація, планування і обслуговування робочих місць.

7 Атестація й раціоналізація робочих місць.

8 Трудовий процес і його складові.

9 Раціоналізація трудового процесу.

10 Умови праці та їх оцінка.

ЛЕКЦІЯ № 8 (2 години)

Тема 7: “ Організація і нормування праці ”

Мета: розкрити сутність та завдання нормування праці.

Дата добавления: 2014-01-07