Ріст і розвиток кісток в ембріональний та постембріональний період

Усі кістки розвиваються з ембріональної сполучної тканини (мезенхіми), починаючи з третього місяця ембріонального розвитку. Одні кістки розвиваються прямо з мезенхіми і називаються первинними, або покривними, кістками, інші утворюються на місці хряща і називаються вторинними.

Первинні кістки утворюються на початку третього місяця розвитку. Спочатку розмножуються клітини мезенхіми — остеобласти, у результаті скупчення яких утворюється скелетогенний зачаток. Поступово клітини зачатка просочуються солями кальцію і фосфору. Остеобласти перетворюються в кісткові клітини з відрос­тками — остеоцити, які пізніше з'єднуються між собою кістковими перекладинами і зливаються в загальну кісткову масу. Сполучна тканина на поверхні кістки пе­ретворюється в окістя.

Вторинні кістки закладаються у вигляді хрящових зачатків, які вкриті охрястям. Поступово також просочу­ються солями кальцію і костеніють. Ще до народження дитини сполучна тканина замінюється хрящовою, після чого відбувається поступове руйнування хряща й утво­рення замість нього кісткової тканини. Процес окостен­іння дуже тривалий, відбувається протягом усього пері­оду розвитку організму.

Молоді кістки ростуть у довжину за рахунок епіфізарних хрящів, розташованих між їх кінцями (розширена частина кістки називається епіфізом) і тілом (діафізом), середня частина кістки називається метафізом. У ширину кістки ростуть за рахунок окістя. Розвиток скелета в чоловіків закінчується до 20—24 років, а у жінок - на 2—3 роки раніше.

До 1,5 року хребетний.стовп росте нерівномірно; від 1,5 до 3 років відносно уповільнюється ріст шийних і верхніх хребців, а в 10 років енергійно ростуть поперекові та нижні грудні хребці.

У новонародженої дитини стовп майже прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки окреслю­ються і розвиваються поступово. Першим з'являється шийний лордоз (вигин, спря­мований опуклістю вперед) - у 6—7 тижнів, коли дитина починає тримати голівку. До 6 місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний кіфоз (вигин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюється поперековий лордоз, з ут­воренням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикальному положенні. До 1 року є всі вигини хребта.

Викривлення хребетного стовпа вбік — сколіоз (нерідко розвивається у дітей зі слабким фізичним розвитком у результаті тривалого сидіння, при непра­вильній поставі, при невідповідності розмірів меблів про­порціям тіла школярів).

При швидкому окостенінні скелета після 10—12 років викривлення хребта можуть залишитися на все життя, що негативно вплине на розвиток грудної клітки і на роботу органів дихання, загальний фізичний розвиток дитини, її здоров'я.

Грудна клітка складається і з 12 пар ребер та г руднини — плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня частина), тіла (середня частина) і мечоподібного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до ЗО років косте­ніють.

У перші роки життя грудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передньозадній розмір більший за поперечний. У зв'язку з посиленим ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово розширюється, і в 12—13 років вона набуває такої форми, як у дорослої людини. У дорослої людини грудна клітка широка, з пе­реважаючим поперечним розміром, що пов'язано з вер­тикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному груднині. До 12— 13 років формування грудної клітки закінчуєть­ся, і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. У період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж узимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молодшого шкільного віку дуже еластична і піддатлива. Тому при три­валій неправильній поставі, а також при сильному стягу­ванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, у свою чергу, позна­чається на розвитку і діяльності легень, серця та великих кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині.

До складу зап'ястка входять вісім невеличких кісточок, які розміщені у два ряди і з'єднані між собою рухомо. П'ясток складається з 5 подібних між собою довгих кісток. Фаланг у кожному пальці по три і лише у великому пальці — два. Кістки зап'ястка утворюють склепіння, повернуте угнутістю до долоні. У новонаро­дженого вони тільки окреслюються, далі поступово роз­виваються, їх добре видно вже в 7 років, а процес їх окостеніння закінчується в 10—13 років. На цей час за­кінчується окостеніння фаланг пальців.

Скелет нижньої кінцівки складається з тазового пояса і вільної кінцівки — ноги. У дітей і підлітків кожна тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сідничної і лобкової, з'єднаних між собою хрящовою тканиною. Ріст їх починається з початком ста­тевого дозрівання і закінчується у 18—20 років. Після 9 років виявляються відмінності у формі таза хлопчиків і дівчаток: у хлопчиків таз вищий і вужчий, ніжу дівчаток.

Стопа людини утворює склепіння, яке спирається на п'яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Розрізняють поздовжнє і поперечне склепіння стопи. Поздовжнє склепіння стопи властиве лише людині, і його формування пов'язане з прямоходінням. У новонародженої дитини склепінчастість стопи не виражена, вона формується пізніше, коли дитина почи­нає ходити.

При тривалому сидінні та стоянні, перенесенні великих вантажів, носінні вузького взуття зв'язки розтягуються, що призводить до сплющення стопи (плоскостопість). Захворювання на рахіт також може сприяти розвитку плоскостопості.

Найсильніше кістки черепа ростуть протягом пер­шого року життя. З віком, особливо з 13—14 років, ли­цьовий відділ росте енергійніше і починає переважати над мозковим. У новонародженого об'єм мозкового че­репа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого у 2—2,5 рази. У новонародженої дитини череп ще повністю не око­стенів. Лобова, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, потилична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває 3—4 роки. Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх краї з'єднуються між собою сполучнотканинними перетинками. Бічні тім'ячка заростають вже до моменту народження дитини; поти­личне заростає на 2—3 місяці життя дитини. Найдовше заростає лобове тім'ячко — 12—18 місяців. Черепні шви остаточно формуються тільки в 3—4 роки. Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дитини, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст сповільнюється, особливо у віці 7—12 років.

Шви черепа до ЗО років життя людини майже повністю заростають. Статеві відмінності в будові черепа полягають у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м'язи виразніші, ніж у черепа жінки.

Дата добавления: 2014-01-07