Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дихальні рухи




Процес дихання складається з двох фаз: вдиху і видиху. Завдяки актам вдиху і видиху, які здійснюються ритмічно, відбувається обмін газів між атмосферним повітрям та альвеолярним, яке міститься в легеневих міхурцях. Активна роль в акті вдиху належить дихальним м'язам.

Під час вдиху відбувається збільшення грудної клітки, завдяки опусканню діафрагми і підніманню ребер. Діафрагма — утворення, що відмежовує грудну порожнину від черевної, має вигляд поперечно-розмі­щеної куполоподібної м'язово-сухожильної пластинки, краї якої прикріплені до стінок грудної клітки. Опус­кання діафрагми здійснюється за рахунок скорочення смугастих м'язових волокон. Ребра під час вдиху піднімаються вгору, передніми кінцями відсувають груднину вперед, що супроводжується збільшенням грудної порожнини і завдяки скороченню зовнішніх міжреберних м'язів, які прикріплюються косо від ребра до ребра.

У процесі вдиху беруть участь міжхрящові м'язи тра­хей, бронхів. Глибокий вдих викликається одночасним скороченням міжреберних м'язів, діафрагми, м'язів гру­дей і плечового пояса. При цьому переборюються ряд перепон: еластична тяга легень, опір реберних хрящів, маса грудної клітки, що піднімається вгору, опір черев­них нутрощів та стінок живота.

Між грудною стінкою і поверхнею легень (між паріетальним і вісцеральним листками плеври) лежить щілина з негативним тиском. Плевральна щілина закрита герметично, тому під час розширення грудної клітки слідом за її стінками ідуть і легені, які завдяки еластичності їх тканини легко розтягуються. У розтягну­тих легенях тиск повітря падає нижче від атмосферного. Грудна порожнина герметично закрита і з навколишнім середовищем сполучається тільки через дихальні шляхи. Тому за наявності різниці тиску між атмосферним і леге­невим повітрям зовнішнє повітря заходить у легені, тобто відбувається вдих.

Після закінчення вдиху м'язи розслабляються і грудна клітка повертається у вихідне положення (видих). Спокійний видих відбувається пасивно, без участі м'язів. В глибокому видиху беруть участь м'язи живота, внутрішні міжреберні та інші м'язи. Коли розслабляються м'язи діафрагми, її купол під тиском черевних органів піднімається і стає опуклішим, що зменшує грудну по­рожнину у вертикальному напрямі. Зменшення розмірів грудної порожнини приводить до зменшення об'єму легень, до збільшення тиску в легенях, унаслідок чого частина повітря виходить з легень назовні, поки тиск повітря в легенях не зрівняється з атмосферним.

У різний час у диханні людини можуть брати участь або м'язи діафрагми, або міжреберні м'язи. У випадку переважання міжреберних м'язів кажуть про грудний тип дихання, якщо переважають діафрагмальні м'язи, то таке дихання називається черевним.

У новонароджених переважає діафрагмальне дихан­ня з незначною участю міжреберних м'язів. Діафрагмальний тип дихання зберігається до другої половини першого року життя. У міру розвитку міжреберних м'язів і росту дитини грудна клітка опускається вниз і ребра набувають косого положення. Дихання немовлят стає грудночерев-ним із переважанням діафрагмального.

У віці від 3 до 7 років у зв'язку з розвитком плечово­го пояса все більше починає переважати грудний тип дихання, і до 7 років він стає вираженим. У 7—8 років виявляються статеві відмінності в типі дихання: у хлоп­чиків переважає черевний тип дихання, у дівчаток -грудний.

Доросла людина робить приблизно 15—17 дихальних рухів за хвилину і за один вдих вдихає приблизно 500 мл повітря. При м'язовій роботі дихання збільшується у 2—3 рази.

При глибокому диханні альвеолярне повітря венти­люється на 80—90 %, що забезпечує більшу дифузію газів, при неглибокому — більша частина вдихуваного повітря залишається в мертвому просторі — носоглотці, ротовій порожнині, трахеї, бронхах.

Дихання новонародженої дитини часте, поверхове 48—63 дихальних рухів за хвилину. У дітей першого року при неспанні — 50—60 циклів за хвилину, під час сну — 35—40, у дітей 4—6 років — 23—26, у дітей шкільного віку — 18—20 разів за хвилину.

Об'єм дихального повітря в дитини, якій 1 місяць, становить — ЗО мл, 1 рік — 70 мл, 6 років — 156 мл, 10 років — 230 мл, 14 років — 300 мл.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 415; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.