Механізм сечовиділення

Регуляція роботи нирок

Робота нирок регулюється нервовою системою, а також гуморально. Нирки іннервуються волокнами симпатичної нервової системи і блукаючим нервом. По цих волокнах із центральної нервової системи до нирок надходять імпульси, які впливають на утворення первинної сечі й на діяльність ниркових канальців, де відбуваються зворотне всмоктування та секреція сечі. На діяльність нирок впливає кора великих півкуль.

Сечоутворення може збільшуватися або зменшувати­ся під впливом різних речовин, які надходять у кров. Так, під впливом гормону задньої частини гіпофіза — вазопресину — виділення сечі різко зменшується. Збільшення виділення сечі до 20 л за добу спостерігаєть­ся при недостатньому надходженні в кров антидіуретичного гормону, що виділяється задньою частиною гіпофіза. Під впливом гормону щитоподібної залози - тироксину сечоутворення підсилюється, а під впливом гормону над­ниркових залоз адреналіну — зменшується.

5. Сеча, її склад

У середньому за добу у дорослої людини із сечею виділяється 25 г неорганічних речовин, з них кухонної солі — до 15 г, органічних речовин — 35 г, з них до ЗО г — сечовини.

Забарвлення сечі залежить під наявності пігментів — уробіліну та урохрому. У сечі дітей значно більше креатину, ніж креатиніну. Креатин у сполуці з фосфатом міститься, головним чином, у скелетних м'язах. Він є важливою частиною обміну речовин при м'язовій роботі. При розщеплені фосфокреатиніну, кінцевого продукту, утворюється креатинін. Тому збільшення з віком креатиніну в сечі у дітей відображає ріст скелетних м'язів і м'язової роботи.

Поява білка в сечі (альбумінурія) розцінюється як ознака захворювання нирок, а наявність глюкози (глюкозурія) пов'язана звичайно з хворобою обміну речовин — цукровим діабетом.

В осаді сечі можуть бути кристали солей (що утворюються за певних умов), а також поодинокі лейкоцити. Однак велика кількість лейкоцитів, тобто виділення гнійної сечі (піурія), є звичайно показником запальних процесів у сечовивідних шляхах.

Еритроцити (хс'фічаютьсн в сечі тільки при запаль­них процесах у нирках (нефриті) або при травмах сечо- (в тому числі й після проходження нир­кових каменів — великих кристалів солей деяких кислот (сечової, щавлевої, фосфорної).

Таким чином, під час хвороб склад сечі різ^о змінюється: у ній з'являється білок, цукор, ацетон, жовчні кислоти, кров'яні тільця.

. Акт сечовипускання відбувається рефлекторно внаслідок імпульсів у центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку і пере­буває під контролем кори головного мозку. Імпульси йдуть від надмірно розтягнутих стінок сечового міхура. Збудження, що виникає в рецепторах, іде по доцентрових нервах у центр сечовипускання, переходить там на відцен-тровл нерви і надходить по них до м'язів міхура і сфінктерів. Стінки міхура скорочуються, а сфінктери в цей час розслабляються — відбувається сечовипускання. Регулюється скорочення сечового міхура та сфінктерів симпатичними і парасимпатичними нервами.

Регуляція діяльності нирок здійснюється за допомо­гою нервово-гуморальних механізмів, які реагують на найменші зміни осмотичного тиску в тканинах. Під їх впливом змінюється нирковий кровообіг: збільшується або зменшується фільтрація первинної сечі та реабсорб­ція води в канальцях мефронів. Нервово-гуморальні механізми відповідальні й за деякі розлади сечової сис­теми: наприклад, при дії на організм надмірно сильних больових подразників (травма, опік, ниркова колька, опе­ративне втручання) може виникнути рефлекторна або рефлекторно-гуморальна зупинка сечовиділення — анурія. Діурез збільшується під впливом сечогінних засобів (діуретин, меркузал, гіпотіазид тощо).

У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне (безумовнорефлекторне) сечовипускання, пов'язане з недостатнім розвитком кори великих півкуль. Лише поступово, у міру розвитку кори головного мозку, в дитини виробляється умовний рефлекс затримання се­човипускання. На кінець першого року життя в дитини виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання. Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя дитини стає настільки міцним, що виявляється і під час сну.

Лекція №

ТЕМА. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ВІКОВІ ЗМІНИ

План.

1. Значення, загальний план будови, властивості нервової системи.

2. Поняття про рефлекс і рефлекторну дугу. Класифікація рецепторів.

3. Розвиток нервової системи в ембріональний період.

4. Ріст і розвиток головного та спинного мозку в постембріональний період.

5. Вища нервова діяльність дитини.

Дата добавления: 2014-01-07