Теорія Хекшера-Оліна

Неокласичні теорії міжнародної торгівлі

Опис моделі (припущення):

1) 2-факторна модель: для виробництва товарів використовуються 2 фактори виробництва – праця і капітал;

2) 2 країни виготовляють по 2 товари, один з яких трудомісткий, інший – капіталомісткий;

3) фактори використовуються повністю, обсяг факторів обмежений;

4) існують розбіжності в забезпеченості країн факторами виробництва;

5) повна мобільність факторів в межах країни і немобільність між країнами;

6) досконалість конкуренції, свобода торгівлі;

7) транспортні витрати дорівнюють нулю;

8) в обох країнах використовується однакова технологія.

Основний здобуток цієї теорії – пояснення причини існування порівняльних переваг у країнах, а саме – різниці у забезпеченості країн факторами виробництва.

Специфічні поняття теорії Хекшера-Оліна: капіталонасиченість або трудонасиченість країни; капіталомісткість або трудомісткість товару.

Країна А є відносно більш трудонасиченою, ніж країна В, якщо співвідношення наявної робочої сили і наявного капіталу в цій країні більше, ніж в іншій: L /К > L’/К’.

Товар 1 є відносно більш трудомістким, ніж товар 2, якщо співвідношення витрат робочої сили і капіталу на виробництво цього товару є більшим, ніж аналогічне співвідношення для товару 2: L₁/К₁> L ₂/К ₂.

Оскільки Країна А відносно більш забезпечена робочою силою порівняно з капіталом, то ціна робочої сили в цій країні є меншою, ніж в Країні В (де відносно більше капіталу), таким чином, виробництво трудомісткого товару 1 в країні А з використанням більш дешевої робочої сили дає цій країні порівняльну перевагу в його виробництві порівняно з Країною В. І навпаки, виробництво капіталомісткого товару 2 у країні В, яка відносно більш забезпечена капіталом, буде дешевшим, що дає цій країні порівняльну перевагу у виробництві товару 2.

Сутність теорії: відносно більш трудонасичена країна має експортувати трудомісткі товари, а імпортувати – капіталомісткі, а відносно більш капіталонасичена країна має експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати – трудомісткі.

Отже, країна А має більше виробляти та експортувати товар 1, оскільки він відносно більш трудомісткий, а робоча сила – надлишковий фактор виробництва в цій країні. Відповідно, країна В має більше виробляти та експортувати товар 2, оскільки він є відносно більш капіталомістким, а капітал – надлишковий фактор в цій країні.

Досягнення теорії Хекшера-Оліна: торгівля заснована на порівняльних перевагах, а причина цих переваг – різниці в забезпеченості країн факторами виробництва.

Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.

Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва або теорія Хекшера-Оліна-Самуельсона

Сутність: міжнародна торгівля веде до вирівнювання відносних і абсолютних цін на однорідні фактори виробництва (через вирівнювання товарних цін) в країнах партнерах у торгівлі.

Іншими словами, ставки зарплати за працю однакової кваліфікації і продуктивності, а також процентні ставки на капітал з однаковою продуктивністю і ступенем ризику мають бути приблизно однаковими в усіх торгуючих країнах.

Доведення теореми:

З теорії Хекшера-Оліна відомо, що відносна ціна товару 1 в країні А нижче, ніж в країні В, оскільки в країні А нижче відносна ціна праці або ставка зарплати.

Спеціалізація країни А на виробництві трудомісткого товару 1 Þ ­ відносного попиту на працю Þ ставка зарплати ­. Одночасно відносний попит на капітал буде ¯ Þ процентна ставка ¯.

В країні В – протилежні результати – зростання процентної ставки та зменшення ставки зарплати.

Отже, в ході міжнародної торгівлі різниця в цінах на фактори виробництва буде скорочуватися. В кінцевому рахунку можливе їх повне вирівнювання.

P₁/P₂ Мал. Вирівнювання відносних цін на товари і

фактори виробництва в процесі міжнародної

Р’₁/P’₂ торгівлі

A’

P_cв C

P₁/Р₂

A

w/i (w/i)_c (w/i)’ w/i

P₁/P₂ – відносна ціна товару 1 в країні А; w/i – відносна ціна праці, тобто ставка зарплати, виражена через процентну ставку;

т. А і т. А’ визначають відносні ціни на товари та фактори виробництва до початку торгівлі відповідно в країні А і в країні В.

Початок торгівлі: Країна А – виробництво товару 1 ­, а товару 2 ¯ Þ w ­, і ¯, а відносна ціна праці (w/i)­. Зростання факторіальної ціни означає зростання відносної ціни трудомісткого товару 1. Отже, почнеться рух з т. А в напрямку т. С.

Країна В: спеціалізація на виробництві товару 2 Þ виробництво товару 1 ¯. В кінцевому рахунку – відносна ціна товару 1 ¯, відносна ціна фактору праця (w/i) також ¯. Рух з т. А’ ® до т. С.

У т. С – повне вирівнювання товарних і факторних цін, а міжнародна торгівля має припинитися.

Зрозуміло, що подібна ситуація можлива лише в теорії. На практиці ціни на однорідні фактори виробництва в окремих країнах суттєво відрізняються і далекі від збалансованого стану. Причина розбіжностей між теорією і практикою – припущення, зроблені в моделі Хекшера-Оліна, містять значні відступи від дійсності.

Дата добавления: 2014-01-07